Економічний аналіз для інших спеціальностей

 

Якщо виконуються перші три нерівності у даній системі, то це веде до виконання четвертої нерівності. У випадку, коли одно або декілька нерівностей системи мають протилежний знак від зафіксованого у оптимальному варіанті, ліквідність балансу у більшій чи меншій ступені відрізняється від абсолютної.

Для аналізу платоспроможності застосовують такі основні показники (розраховуються за даними балансу):

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності – відношення грошових коштів (р.230+р.240) до поточних зобов’язань (р.620).

Він показує яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити у найближчий час за рахунок грошових коштів. Нормативне значення даного показника становить 0,25 - 0,35.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності – відношення грошових коштів (р.230+р.240) і дебіторської заборгованості (р.150+р.160+(сума рядків від р.170 до р.220)) до поточних зобов’язань (р.620).

Він показує, яка частина короткострокових зобов’язань підприємства може бути погашена за рахунок надходжень по розрахунках та наявних грошових коштів. Нормативне значення має бути не менше 1.

3. Загальний коефіцієнт покриття – відношення оборотних активів (р.260+р.270) до поточних зобов’язань (р.620).

Він показує, яку частину поточних зобов’язань можна погасити, мобілізуючи всі оборотні кошти. Нормативне значення становить 2,0 - 2,5.

 

Для забезпечення поточної платоспроможності підприємству необхідний певний обсяг грошових надходжень, достатній для погашення поточних боргів. Тому аналіз фінансового стану поглиблюється аналізом грошових потоків.

Грошовий потік підприємства – це сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, які генеруються його господарською діяльністю.

Основним напрямком аналізу є дослідження збалансованості позитивного та негативного грошових потоків у загальному обсязі, при цьому вивчається динаміка  показника чистого грошового потоку. Розрахувати чистий грошовий потік від операційної діяльності (ЧГП) можна за формулою:

ЧГП = ЧП + А – ПН – ∆З – ∆ДЗ + ∆КЗ + ∆ЗВ;

де ЧП – чистий прибуток, А – амортизація основних засобів та нематеріальних активів, ПН – прибуток від не операційної діяльності, З – запаси, ДЗ – дебіторська заборгованість, КЗ – кредиторська заборгованість, З – забезпечення наступних витрат і платежів.

У процесі аналізу визначається роль і місце чистого прибутку підприємства у формуванні його чистого грошового потоку, виявляється ступінь достатності амортизаційних відрахувань для відновлення основних засобів і нематеріальних активів.  

Аналітичні дослідження руху грошових коштів передбачають їх оптимізацію за рахунок:

• виявлення та реалізації резервів, які допомагають зменшити залежність підприємства від зовнішніх джерел;
• забезпечення збалансованості позитивних та негативних грошових потоків у часі та за центрами відповідальності;
• збільшення обсягу і якості чистого грошового потоку.

 

 

1. Зміст, завдання і джерела інформації аналізу фінансових результатів діяльності підприємства
2. Аналіз рівня та динаміки показників прибутку
3. Аналіз виробничого та фінансового лівериджу
4. Аналіз рентабельності.

 

Аналіз прибутку займає провідне місце в системі комплексного економічного аналізу, оскільки за ним оцінюється ступінь досягнення кінцевої мети діяльності підприємства.

Мета аналізу фінансових результатів – визначити повноту та якість їх отримання, оцінка динаміки абсолютних і відносних показників, з’ясувати вплив окремих факторів на зміну прибутку і рентабельності, виявити можливі резерви їх зростання.

Основні завдання аналізу фінансових результатів:

• аналіз обґрунтованості плану (прогнозу) досягнення фінансових результатів;
• аналіз динаміки показників прибутку і рентабельності;
• аналіз виконання планових показників з прибутку і рентабельності;
• визначення впливу факторів на відхилення з прибутку і рентабельності;
• виявлення резервів підвищення фінансових результатів діяльності підприємств та обґрунтування заходів щодо їх мобілізації;
• аналіз розподілу і використання прибутку.

Джерела інформації аналізу фінансових результатів: дані фінансової звітності; дані бухгалтерського обліку (журнал 5 „Облік витрат”, журнал 6 „Облік доходів і результатів діяльності”); статистична звітність („Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт і послуг)”, „Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість”, „Рентабельність окремих видів продукції”); планові дані.

 

В умовах ринкової економки чистий прибуток є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Це насамперед стале джерело фінансування розвитку підприємства, виплати дивідендів, створення резервів.

Аналіз прибутку проводиться в наступні етапи. На першому етапі дають оцінку динаміки та виконання плану з прибутку в цілому та в розрізі окремих видів діяльності (операційної, фінансової, інвестиційної). Необхідно виділити прибутковість окремих структурних підрозділів, інвестиційних проектів, договорів. На другому етапі проводять порівняльний аналіз прибутку цього підприємства з середньогалузевими показниками та показниками прибутковості підприємств-конкурентів. На третьому етапі виконують факторний аналіз прибутку за видами діяльності, дають оцінку внутрішніх і зовнішніх резервів. На четвертому етапі проводять аналіз розподілу і використання чистого прибутку.

Аналіз прибутку проводиться за такими основними показниками:

1. Валовий прибуток (збиток) – різниця між чистим доходом від реалізації та собівартістю реалізованих товарів, робіт, послуг.
2. Фінансовий результат від операційної діяльності – різниця між сумою валового прибутку (збитку) і інших операційних доходів та сумою операційних витратами.
3. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування - різниця між сумою фінансового результату від операційної діяльності, доходів від фінансової і іншої звичайної діяльності та сумою фінансових витрат та витрат іншої звичайної діяльності.
4. Фінансовий результат від звичайної діяльності – різниця між фінансовим результатом від звичайної