+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
50
Мова:
Українська
чистого прибутку, ТРП - темп росту реалізації продукції, ТВК - темп росту вкладень капіталу.
Цю залежність називають „золотим правилом економіки підприємства”, яка означає, що:
а) економічний потенціал підприємства зростає;
б) зростання реалізації продукції випереджує приріст вкладеного капіталу;
в) прибутковість вкладеного капіталу та обороту з продаж зростає.
Порушення цієї залежності не завжди свідчить про спад ділової активності, це може бути в час технічної реконструкції підприємства, розширення його виробничої потужності, що виправдовується економічним зростанням у перспективі.
До показників, які визначають якість економічного зростання, відносять:
1. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів – відношення обсягу реалізації до середньої величини оборотних коштів.
Відображає кількість оборотів оборотних коштів за період.
2. Тривалість одного обороту в днях – відношення кількості днів у розрахунковому періоді (для кварталу – 90 днів, для року – 360 днів) до коефіцієнту оборотності.
3. Строк окупності реальних інвестицій.
4. Ставки дивідендів на акціонерний капітал.
Враховуючи, що пріоритетним джерелом забезпечення стійкості економічного зростання є прибуток підприємства, то можливості підприємства у досягненні цієї мети можуть бути оцінені за зростанням коефіцієнта реінвестування прибутку (Кр):
Кр = •100= •100,
де ЧП – чистий прибуток, Д – дивіденди, які виплачуються акціонерам, ВК – власний капітал, Прі – реінвестований прибуток.
Аналіз впливу факторів, які визначають темпи зростання власного капіталу, можна здійснити з використанням такої аналітичної моделі:
Кр = • • • •100,
де ВД – валовий дохід від реалізації продукції, ВОА – власні оборотні кошти, - частка реінвестованого прибутку, - прибутковість валового доходу, - оборотність власних оборотних активів, - коефіцієнт маневреності власного капіталу.
ІІІ. Аналіз підприємницького ризику
Економічний ризик – це категорія, що пов’язана з подоланням невизначеності, відображає міру досягнення сподіваного результату, відхилення від цілей з урахуванням впливу контрольованих та неконтрольованих чинників.
Як критерій доцільності прийняття управлінських рішень виділяють підприємницький ризик, який характеризує імовірність втрати підприємством частини своїх ресурсів чи недоотримання прибутку. Підприємницький ризик буває наступних видів:
- виробничий ризик, пов’язаний з порушенням виробничої дисципліни та невиконанням договірних зобов’язань;
- фінансово-кредитний ризик, пов’язаний з невиконанням зобов’язань перед інвесторами та кредиторами;
- інвестиційний ризик виникає при знеціненні портфеля цінних паперів під впливом політичних, економічних та соціальних подій;
- ринковий ризик пов’язаний з можливим коливанням ситуації на ринку, що призводить до зміни процентних ставок та курсових різниць;
Управління ризиками ґрунтуються на основних принципах:
- величина ризику в абсолютному вираженні не повинна перевищувати величину власного капіталу;
- ризик більшим заради меншого є невиправданим;
- неупередженість в оцінках можливих наслідків ризикових рішень.
Аналіз ризику доцільно проводити в такій послідовності:
- кількісна і якісна оцінка ризику;
- визначення факторів, які зумовлюють ризик;
- визначення допустимого значення ризику;
- вибір методів аналізу ризику;
- обґрунтування заходів щодо мінімізації ступеня ризику.
Виділяють такі способи мінімізації ризику:
- розподіл (диверсифікація) ризику передбачає розширення об’єктів інвестування, видів цінних паперів, асортименту продукції, ділових партнерів;
- хеджування та страхування ризику;
- резервування коштів на покриття неочікуваних витрат.
Тема 7: Оцінка забезпеченості підприємства ресурсами та аналіз ефективності їх використання
1. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів
2. Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами та ефективності їх використання
3. Аналіз забезпеченості підприємства запасами та ефективності їх використання
І. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів
Мета аналізу трудових ресурсів – якісно оцінити ступінь забезпеченості підприємства трудовими ресурсами, ефективності використання праці, робочого часу, коштів на оплату праці, виявити внутрівиробничі резерви підвищення продуктивності праці та соціального захисту працівників.
Аналіз проводиться за такими напрямками:
Завдання аналізу:
1. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
Головним показником, що характеризує таку забезпеченість є середньоспискова чисельність працівників.
Загальна оцінка забезпеченості підприємства працівниками визначається шляхом співставлення фактичної і планової чисельності, як в цілому по підприємству, так в розрізі його підрозділів:
Ч = Чф – Чп,
Де Ч – абсолютне відхилення по чисельності працівників, Чф , Чп – фактична і планова середньоспискова чисельність працівників.
Однак, навіть, при абсолютному перевищенні чисельності план з випуску продукції може бути невиконаний через низьку продуктивність праці, тому важливе значення має порівняння фактичної чисельності працівників з плановою, яка скоригована на ступінь виконання плану з обсягу продукції:
Ч` = Чф – Чп * ,
Ч` - скориговане відхилення по чисельності, ВПф, ВПп – випуск продукції фактичний і плановий.
2. Аналіз складу і структури промислово-виробничого персоналу.
Промислово-виробничий персонал поділяється на:
а) робітників;
б) службовців (керівники, спеціалісти, інші службовці).
При вивченні структури промислово-виробничого персоналу проводиться порівняння питомої ваги кожної категорії з планом та минулим періодом, а також вивчається склад кожної категорії за стажем роботи, віком, освітою.
Аналіз ведеться за наступними напрямами:
1.Визначення питомої ваги окремих категорій працівників.
2.Вивчення рівня кваліфікації робітників.
3. Вивчення складу промислово-виробничого персоналу за стажем роботи та за віком.
3. Аналіз руху робочої сили, який