Економічний аналіз для інших спеціальностей

- фактори, які визначають економічне середовище споживання продукції: місткість товарного ринку, інтенсивність його насичення, ступінь монополізації та ін.;

- фактори, які формують техніко-економічні можливості  виробництва і збуту продукції: технічний рівень виробництва, забезпеченість кваліфікованими кадрами, фінансові можливості підприємства.

Розрахунок критичного обсягу реалізації продукції. Перед організацією процесу виробництва важливо встановити який обсяг виробництва буде забезпечувати підприємству отримання прибутку. Такий аналіз проводять на основі наступних показників:

1. Маржинальний дохід:

МД = Ц – ЗВ

де Ц – ціна одиниці виробу, ЗВ – змінні витрати на одиницю виробу.

2. Точки беззбитковості (поріг рентабельності).

ПР =   =  ,

де ПВ – сума постійних витрат підприємства

Цей показник показує кількість виробів, яку необхідну виробляти для забезпечення беззбитковості підприємства. Щоб отримати обсяг реалізації необхідний для беззбитковості в гривнях необхідно отриману кількість виробів помножити на їх ціну.

Аналіз варіантів ціни реалізації продукції. Вибір ціни реалізації виготовленої продукції обумовлюється певними обмеженнями: ціною конкурентів, собівартістю, запланованою рентабельністю. Пошук, як правило, здійснюють на основі розгляду декількох варіантів цін, близьких до ціни конкурентів. Для кожного з варіантів визначають критичну точку продажу, враховуючи при цьому наявність виробничих потужностей.

 

ІІ. Аналіз партнерських відносин

В умовах ринкової економіки на виробничо-господарську діяльність помітно впливають партнерські відносини між підприємствами, організаціями установами. Партнерство – це форма організації бізнесу, за якої два чи більше суб’єктів господарювання вступають у ділові взаємовідносини.

Процес попереднього пошуку можливих партнерів умовно можна поділити на декілька етапів. На першому етапі визначається структура галузі чи ринку, тобто виявляються виробники, експортери, імпортери певного товару.  З множини компаній, що діють на ринку виділяють ту їх частину, яка може становити інтерес для даного підприємства. Другий етап роботи добору партнера – виявлення найавторитетніших фірм на ринку. Критерієм такого добору є показник питомої ваги підприємства в обсязі галузевого виробництва товару. На третьому етапі приступають до виділення конкретних суб’єктів господарювання, які могли б стати потенційними партнерами підприємства. Четвертий етап роботи з вибору ділового партнера передбачає визначення характеру та стратегії ділових відносин обраних компаній з даним підприємством.

Аналітична робота починаються після завершення попереднього добору партнерів і збору інформації про них. Її мета – оцінити перспективність можливих партнерів для організації співробітництва. Оцінюючи перспективність партнера і доцільність налагодження з ним контактів, використовують загальні критерії: галузь, масштаби діяльності, фінансовий стан, місце розташування та ін.

На наступному етапі, коли кількість підприємств, які аналізують, звузиться, критерії добору конкретизуються і проводиться детальний порівняльний аналіз характеристик і можливостей потенційних партнерів. При цьому аналізуються основні аспекти діяльності передбачуваного партнера: технічний, технологічний, економічний, правовий, організаційний та ін.  

Інформаційну базу аналізу партнерських відносин становлять: фірмові довідники, публікації підприємств (річні звіти, каталоги, проспекти), матеріали спеціалізованих інформаційних організацій, періодичні видання тощо.

 

 

ІІІ. Аналіз виконання договорів поставки

У ринковій економіці вся виробнича діяльність будується на системі договорів поставки продукції, виконання яких є не ін¬ше гарантією фінансової стабільності підприємства, а й формою його високого авторитету (іміджу). 

Головна мета економічного аналізу обґрунтованості та ви¬конання договорів поставки полягає у забезпеченні повного і своєчасного виконання договорів на найвигідніших економічних умовах.

В умовах ринку формується комплекс завдань аналізу вико¬нання договорів поставки:

а) аналіз обґрунтованості та ефективності формування "портфеля замовлень";

б) аналіз виконання замовлень за асортиментом продукції;

в) аналіз виконання замовлень за якістю продукції;

г)  аналіз виконання замовлень за поставками продукції у визначений час;

д) аналіз наслідків виконання замовлень за поставками про¬дукції.

Вихідний етап аналізу - оцінка обґрунтованості та напру¬женості договірних зобов'язань. Цей аналіз виконується в двох площинах. По-перше, треба оцінити сформований портфель за¬мовлень з погляду використання потужностей, по-друге — вияви¬ти, чому на ринку не були укладені договори стосовно найвигідніших для підприємства пропозицій.

Для оцінки напруженості поставок розраховують ко¬ефіцієнт напруженості поставок і порівнюють з фактичним вико¬нанням договірних зобов'язань. Коефіцієнт напруженості поста¬вок продукції (Кнап) обчислюється відношенням обсягу фактичних по¬ставок продукції за укладеними договорами за   аналізований   період (Пдф)   до   виробничої   потужності підприємства (М).

Кнап =  

Для аналізу втрат у ринковій конкуренції треба порівняти фактичний і бажаний портфелі замовлень з погляду використан¬ня виробничої потужності та фінансово-економічної результатив¬ності. Водночас не лише абсолютні порівняння портфеля замов¬лень і виробничої потужності є свідченням обґрунтованості дого¬ворів поставки. Часто їх невиконання зумовлене нерівномірністю розміщення договорів відповідно до можливостей використання виробничої потужності підприємства. Підприємства, які синхронізують виробництво і поставки продукції у часі, мають кращі фінансові результати внаслідок прискорення оборо¬тності коштів.

Аналіз причин невиконання договірних зобов'язань за по¬ставками враховує також виявлення винуватців у внутрівиробни¬чих підрозділах та за зовнішніми факторами.

На завершальному етапі варто провести аналіз наслідків не¬виконання договірних зобов'язань, серед яких основними є підвищення собівартості продукції, втрата довіри з боку покупців, втрата потенційних прибутків. 

 

 

Тема