Експериментальне дослідження особливостей розвиненості довільної поведінки у дітей 5-6 років

Таким чином, розвиток волі неможливо розглядати окремо від загального фізичного, інтелектуального, емоційного та психічного розвитку дитини.

 

 

Перехід дитини в школу приносить з собою складний комплекс нових дій, пристосування до яких зв'язане з чималими труднощами, пов'язаними з засвоєнням учбової діяльності, шкільних норм поведінки, управлінням руховою активністю, значним статичним навантаженням. Це вимагає активізації всіх систем життєдіяльності організму дитини, напруженого функціонування адаптивних механізмів. Готовність дитини до школи визначається його станом здоров'я, фізичним, психічним і розумовим розвитком, сформованістю вольової сфери особистості. Одним з проявів вольової регуляції є здатність володіти і управляти своєю поведінкою. Ця властивість є одним з найважливіших показників готовності дитини до навчання в школі. Діти, що мають низький рівень розвитку довільної поведінки, погано вчаться унаслідок того, що на уроці постійно відволікаються, не можуть зосередитися на завданні, для них характерна імпульсивність, рухова «розгальмованість». Висока успішність при недостатньому розвитку довільності поведінки приводить до надмірної напруги організму, до стомлення і перевтоми, а в результаті до розладів психофізіологічної сфери.

Вступ до школи є переломним моментом в житті дитини, переходом до нових умов життєдіяльності. Учневі необхідно підкорятися системі однакових для всіх школярів правил, засвоювати загальні для всіх знання. Учбова діяльність школяра в основному здійснюється на уроці, час якого регламентований до хвилини. Всі діти зобов'язані стежити за вказівками вчителя, виконувати їх, не відволікаючись.

Вказані особливості учбової діяльності і умов життя учня пред'являють серйозні вимоги до різних сторін його особистості, знань, умінь, психічних якостей, потребують необхідної відповідної підготовки дитини до шкільного навчання. Під готовністю до навчання в школі розуміється такий рівень загального розвитку і виховання, який відповідає вимогам учбової діяльності в школі, умінню активно використовувати знання, наявність властивостей, які сприятимуть подальшому розвитку дитини. За своїм змістом і організації, учбова діяльність школяра відрізняється від інших форм діяльності. Основною метою в школі стає засвоєння знань, причому вона виступає не в замаскованій ігровій формі, а в «чистому» вигляді в навчанні. З першого класу діти отримують систематичні знання, що носять науковий характер. І без достатньо розвинутої вольової регуляції успішність в шкільному навчанні неможлива. Незважаючи на те, що довільна поведінка вважається новоутворенням молодшого шкільного віку, що розвивається всередині учбової діяльності, слабкий розвиток довільності заважає успішному початку навчання у школі.

 

 

 

Дослідження проводилося в Дошкільному навчальному закладі №-------- у вересні – листопаді 2009 року. У дослідженні брало участь 28 дітей старшого дошкільного віку старшої групи №8: 15 дівчаток і 13 хлопчиків.

Для підтвердження гіпотези про те, що довільна поведінка дошкільників 5-6 років краще розвивається під час цілеспрямованих розвиваючих групових занять з обов'язковим включенням колективних ігор з правилами були використані наступні методи: спостереження, бесіда, тестування, анкетування. У тестуванні використовувалися наступні методи:

1. Методика «Будиночок» (Н. Й. Гуткіна)

2. Методика «Так та Ні» (Н. Й. Гуткіна)

Методика «Будиночок» – це завдання на змальовування картинки, на якої зображений будиночок, окремі деталі якого складені з геометричних фігур та елементів прописних літер. Завдання дозволяє виявити вміння дитини відтворити наочно сприйнятий зразок, виявляє особливості розвитку довільної уваги, сенсомоторну координацію та довільну регуляцію діяльності. Обробка дитячого малюнка проводилась шляхом аналізу допущених помилок – відсутність будь якої деталі, невірного зображення деталей малюнка та ін. (див. Додатки №1).

Методика «Так чи ні» представляє з себе гру, дозволяє виявити вміння дитини діяти за правилом, що неможливо без довільної уваги, довільної пам'яти та довільної регуляції діяльності. Обробка результатів проводилась шляхом підрахунку помилок. Завдання виконано на високому рівні, якщо дитина не зробила жодної помилки. Якщо була одна помилка – це добрий рівень, якщо було зроблено більш двох помилок – це середній рівень, якщо помилок більше 3 – вважається, що дитина не упоралась з завданням.

 

 

Психологічна діагностика дошкільників проведена у формі індивідуальних занять. Проаналізувавши відповідні аркуші респондентів за результатом виконання методики «Будиночок» отримані наступні результати (Таблиця 1)

Таблиця № 1

№

Бал за методикою

«Будиночок»Рівень розвитку

 

 13Добрий

2 2 Середній

3 3 Добрий

4 2 Середній

 52 Середній

6 3 Добрий

71 Низький

8 3 Добрий

9 1 Низький

10 4 Високий

11 2Середній

12 2 Середній

13 2 Середній

14 4Високий

15 4 високий

16 3Добрий

17 2 Середній

18 1 Низький

19 3 Добрий

20 2 Середній

21 3 Добрий