Експериментальне дослідження особливостей розвиненості довільної поведінки у дітей 5-6 років

Але отримані результати не дозволяють зробити висновки щодо вирішального значення корекційно-розвиваючих занять для розвитку довільності на достатній рівень. Адже довільність тісно пов'язана з мотивацією. Тому, наступним етапом було б доцільно дослідити та експериментально обґрунтувати в якої мірі розвиток довільність залежить від розвитку мотиваційної сфери старшого дошкільника, майбутнього першокласника.

 

 

Аналіз вивченого матеріалу по темі «Особливості становлення вольової поведінки у дошкільному дитинстві» дозволив зробити наступні висновки.

Незважаючи на те, що написано чимало книг та статей про розвиток волі, проблема розвитку волі та довільності у дітей саме дошкільного віку ще недостатньо досліджена.

Воля – це властивість (процес, становище) людини, яка виявляється в її здатності свідомо керувати своєю психікою та вчинками; долати перешкоди, які виникають на шляху досягнення своєї мети.

Довільність – це уміння контролювати свою поведінку відповідно до загальноприйнятих правил і норм.

Воля та довільність залежіть від загального психофізичного розвитку дитини, ї з часом по мірі дорослішання дитини рівень її розвитку поступово збільшується. Але доцільно ї важливо цілеспрямовано розвивати довільність в умовах сучасної реальності, коли дитина 6 років, фактично дошкільник з боку її фізичного розвитку та фізіологічного розвитку мозкових структур, потрапляє до школи, де до неї ставляться як до повноправного школяра, з відповідними вимогами та очікуваннями.

За даними нашого дослідження було виявлено, що діти, які приймали участь в роботі груп корекційно-розвиваючої роботи, де обов'язковими є вправи на розвиток довільності та колективні ігри з правилами, продемонстрували прогрес в розвитку довільної регуляції дії.

При проведенні корекційно-відновлювальної роботи ми отримали вагоме покращення довільності дій. Таким чином, можна стверджувати що при цілеспрямованому формуванні даної функції та при незначному зусиллі вихователів можна покращити довільну регуляцію дошкільників і краще підготувати їх до школи.

Таким чином, гіпотеза нашого дослідження, що довільна регуляція дії старших дошкільників розвивається під час корекційно-розвиваючих занять в умовах групи, з обов'язковим включенням колективних ігор з правилами, була підтверджена.

Але, довільність тісно пов'язана з мотивацією, тому наступним етапом було б доцільно дослідити та експериментально обґрунтувати в якої мірі розвиток довільність залежить від розвитку мотиваційної сфери старшого дошкільника, майбутнього першокласника.

 

 

Битянова М. Р. Адаптация ребенка в школе: диагностика, коррекция, педагогическая поддержка. М., 1997.

Битянова М. Р. Куда уходит детство? Школьный психолог, № 12, 1999.

Вильсон Г., Гриллз Д. Узнай интеллектуальные возможности своего ребенка. М. : Когито-центр, 1998.

Выготский Л. С. Мышление и речь. Собр. соч. в 6 тт. Т. 2. М., 1982.

Гуткина Н. И. Психологическая готовность к школе. М., 1996.

Диагностика и коррекция психического развития дошкольника /Под ред. Я. Л. Коломинского, Е. А. Панько. Минск, 1997.

Диагностика учебной деятельности и интеллектуального развития детей /Под ред. Д. Б. Эльконина и А. Л. Венгера. М., 1981.

Доналдсон М. Мыслительная деятельность детей. М., 1985.

Дьяченко О. М. Воображение дошкольника. М., 1986.

Захаров А. И. Эмоциональный мир дошкольника. М., 1988.

Сильвестру А. И. К вопросу о развитии самооценки в дошкольном возрасте. Новые исследования в психологии, № 2, 1978, с. 80-84.

Субботина Л. Ю. Развитие воображения у детей. Ярославль, 1997.

Цыркун Н. А. Развитие воли у дошкольников. Минск, 1991.

Экспериментальные исследования волевой активности. Рязань, 1986.

Выготский Л. С. Собр. соч. В 6 т. Т. 3. М., 1983.

Высоцкий А. И. Волевая активность ребенка и методы ее изучения: Учеб. пособие. Челябинск, 1979.

Котырло В. К. Развитие волевого поведения у дошкольников. Киев, 1971.

Общая психология. М., 1986.

Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. В 2 т. Т. 2. М., 1989.

Страхов И. В. Психология характера. Саратов, 1970.

Хрестоматия по психологии/Под ред. А. В. Петровского. М., 1987.

 

 

ТЕСТ «ДОМИК» (оценка умения действовать по образцу)

Материал: чистый лист бумаги и карандаш для ребенка, образец домика на рис. № 1,

Рис. №1.

Инструкция. «Посмотри внимательно на образец, и постарайся как можно точнее, нарисовать такой же домик на своём листочке бумаги: Если ты что-то не так нарисуешь, то стирать резинкой нельзя, а надо поверх неправильного или рядом нарисовать правильно».

Интерпретация результатов

В процессе рисования наблюдают за тем, как справляется ребенок с этим заданием: часто ли смотрит на образец; проводит ли воздушные линии над рисунком-образцом, повторяющие контуры картинки; сверяет ли сделанное с образцом или, мельком взглянув на него, рисует по памяти; отвлекается ли во время работы; задает ли вопросы и т. д.

Когда ребёнок сообщает об окончании работы, ему предлагают проверить, все ли у него верно. Если он найдет неточности в своем рисунке, он может их исправить. Не нужно вносить какие-либо коррективы в рисунок ребенка и не следует ничего подсказывать. Для оценки используются показатели:

Слабый уровень: рисунок увеличен более чем в 2 раза, отсутствуют более 3-х важных деталей, неправильная штриховка крыши, не получились элементы, изображающие