Етико – гуманістична концепція Івана Франка

У підрозділі 3.3. “Моральне виховання молоді” розглядається теоретичний і практичний аспекти виховного процесу. Підкреслюється, що особливу увагу письменник звертав на виховання молоді, під розумним вихованням вбачав формування в дітей загальнолюдської моралі. 

І. Франко з дитинства увібрав мудрість народної педагогіки, а здобувши вершини науки, залишив для нащадків теоретичні засади науки про виховання. Як мислитель, він намагався зберегти національні традиції у вихованні, але у контексті світового масштабу – праці вченого про мистецтво виховання є вагомим внеском у вселюдську скарбницю педагогічної науки. З’ясовано мету й завдання українського національного виховання. Підкреслюється, що виховання молоді має базуватися на народних традиціях та звичаях, бо в іншому разі це буде даремна трата часу й сил. Засвоєння вселюдських цінностей повинно йти через оволодіння національною культурою, виходячи з потреб служіння українському народові, необхідності утвердження освіченості в національній свідомості громадян, неухильного дотримання в помислах і поведінці народних чеснот.

І. Франко ставить завдання зберегти й здоровим, природним шляхом розвинути в людині моральні засади, бо саме мораль, на думку мислителя, змінює тваринну природу людини й облагороджує її, та у такий спосіб, робить здібною до сприйняття щастя як внутрішнього самозадоволення, так і суспільного, що ґрунтується на узгодженій праці всіх людей і на братській взаємній любові. Без цих етичних норм людина не може стати сама собою, а перетворюється лише в деяку функцію.

Зазначається, що І. Франко пристосовував народні казки до умов свого часу, відображаючи при цьому етичні, естетичні та світоглядні проблеми. В багатьох казках автора центральною постає проблема вибору між Добром і Злом.

Робиться висновок, що філософічність є невіддільною, дефінітивною ознакою філософських казок. Вони спрямовані на художнє осмислення фундаментальних, універсально-субстанційних проблем буття світу та людини в ньому. Їх проблематика охоплює онтологічні, етичні, екзистенційно-антропологічні, соціально й національно-філософські питання: час, релятивність його фізичних координат і власне людський, гуманістичний вимір; людське страждання та суспільна несправедливість як основне його джерело; діалектичний взаємозв’язок згоди й незгоди, усвідомлення фатальних наслідків злочинного розбрату та надмірної згідливості, що межує з конформізмом.

У висновках дисертації підводяться підсумки проведеного дослідження, які висвітлюють проблематику та загальну структуру робити, окреслюються перспективи подальшого дослідження проблеми. 

Наслідком запропонованого дисертаційного дослідження є поглиблення тлумачення філософської спадщини Івана Франка, розкриття ним основних проблем та суперечностей людського буття, що своєю чергою дає можливість використати отримані результати для усвідомлення складних і суперечливих процесів, які відбуваються в сучасному світі, й місця в ньому особистості. Розгляд української духовної спадщини саме під таким кутом зору дозволить отримати більш повне та дещо нове висвітлення місця української етики в загальноєвропейському культурному процесі.

Етичні погляди І. Франка втілили особливості суспільно-історичних, релігійних та філософських підвалин епохи, які сформували нове бачення людини.

Ворог будь-якого насильства, деспотизму, він аналізував усі суспільні явища і процеси, теорії через призму їх ставлення до людини, її потреб та інтересів. У цьому питанні І.Франко, як мислитель, ішов у руслі гуманістичного, людинознавчого, екзистенційного характеру української філософської думки, для якої людина та її щастя найвищі цінності.

На основі проведеного дослідження розроблено теоретичну модель етико-гуманістичної концепції І. Франка, здійснено аналіз таких понять: „цілий чоловік”, „щиролюдська моральність” – з метою подальшої розробки цих проблем сучасною етичною наукою.

 

 

1. Пушик П.В. І.Я.Франко і традиція гуманістичної етики // Вісник Прикарпатського університету: Філософські й психологічні науки. – Вип.10.- Івано-Франківськ: Плай, 2007.- С.59-66.

2. Пушик П.В. І.Я.Франко про духовні цінності нашого народу // Актуальні проблеми трансформації українського суспільства: Всеукраїнська науково-практична конференція. Івано-Франківськ, 27-28 квітня. - Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2007р. – С. 206-208.

3. Пушик П.В. Етико-антропологічна спрямованість філософських поглядів І.Я.Франка // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Збірник наукових праць / 3б. наук, праць, випуск 18 / Відп. ред.: М.М.Бровко, О.Г.Шутов. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2006. – С.268-275.

4. Пушик П.В. Становлення традиції трудової етики в європейській філософії // Вісник Прикарпатського університету: Філософські й психологічні науки. – Вип.8.- Івано-Франківськ: Плай, 2006.- С.68-76.

5. Пушик П.В. Релігія в житті та творчості І.Я.Франка // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 309-310. Філософія – Чернівці: Рута, 2006.- С.199-204.

 

 

Пушик П.В. Етико-гуманістична концепція Івана Франка. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.07 – етика – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячене аналізу етико-гуманістичної концепції Івана Франка. Спираючись на ґрунтовний теоретико-методологічний базис, з’ясовуються соціокультурні умови та теоретичні джерела формування філософських поглядів мислителя, їх гуманістична спрямованість, ключові проблеми, які обумовили зміст морально-етичних пошуків у житті і творчості митця.

Окреслюється предметне поле етичних досліджень мислителя, здійснюється теоретична реконструкція основних категорій та понять: “щиролюдська моральність”, “цілий чоловік”, взаємозв’язок добра і зла, моральний зміст щастя та сенсу життя. Для І.Франка поняття справедливості, правди, приязні та добра становлять предмет “останньої і найвищої науки – етики”, яка вчить людину жити по-людськи.

Всебічно вихована особистість, повна її соціальна й національна свобода, гуманізм і солідарність з людьми – ці ідеали та принципи, на думку Франка, є визначальними рисами морального прогресу людства.

Простежується принцип взаємозв’язку морально-філософської проблематики творів письменника із його власною життєвою позицією.

Проведений аналіз засвідчив, що етико-антропологічна концепція І. Франка є значним внеском у національну філософську культуру, вітчизняну етичну науку.

Ключові слова: Іван Франко, етико-гуманістична концепція, “цілий чоловік”, “щиролюдська моральність”, добро, зло, щастя, сенс життя, праця, труд, моральне виховання.

 

 

Пушик П.В. Этико-гуманистическая концепция Ивана Франка. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.07. – этика. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка. – Киев, 2008.

Диссертационная работа посвящена исследованию основных составляющих этико-гуманистической концепции Ивана Франко. Затрагивает ряд вопросов, связанных с переосмыслением теоретических источников формирования философско-этических взглядов мыслителя, их гуманистической направленности. На основании комплексного исследования в диссертационной работе очерчен круг нравственных проблем, рассматриваемых И.Франко. Детально анализируются ключевые вопросы, которые обусловили содержание морально-этических поисков в жизни и творчестве мыслителя: „целостный человек”, „общечеловеческая нравственность”, добро, зло, счастье, смысл жизни, труд.

Раскрываются взгляды И. Франка на “целостного человека”, под которым автор понимал всесторонне развитую личность, единство природного, социального и духовного начал человека. Под понятием „общечеловеческая нравственность” мыслитель понимает универсальную, гуманистическую, общечеловеческую мораль. Определено, что проблемы добра и зла, свободы и ответственности, счастья и смысла жизни взаимосвязаны и составляют предмет наивысшей науки - этики, которая учит человека жить по-человечески.

В ходе исследования этико-гуманистической концепции И.Франко обнаружено что всесторонне развитая личность, ее полная социальная и национальная свобода, гуманизм и солидарность с людьми – эти идеалы и принципы являются определяющими чертами морального прогреса человечества.

В диссертационном исследовании подчеркивается взаимосвязь морально-философской проблематики творчества писателя с его жизненной позицией. Внимание сконцентрировано на проблеме реализации человеком своего предназначения, активного участия в социальной сфере, самореализации, суть которого заключается в труде на благо своего народа, всего человечества.

Проведенный анализ подтверждает, что этико-гуманистическая концепция И.Франко является значительным вкладом в национальную философскую культуру и отечественную этическую науку.

Ключевые слова: Иван Франко, этико-гуманистическая концепция, “целостный человек”, “искреннечеловеческая моральность”, добро, зло, счастье, смысл жизни, труд, нравственное воспитание.

 

 

Pushyk P.V. Ethіcal and humanistic concept of Ivan Franko. – Manuskript.

The dissertation for a candidate degree in Philosophy by speciality – 09.00.07. – Ethics. - Taras Shevchenko Kyiv National University. – Kyiv, 2008.

The dissertation is devoted to the analysis of ethical and humanistic concept of Ivan Franko. Social and cultural conditions and theoretical sources of forming philosophic views of the thinker, their humanistic direction, key problems which have conditioned the content of moral and ethical search in life and creative work of the master are clarified.

The subject of ethical investigation of the thinker is lined and theoretic reconstruction of basic categories and conceptions such as “true-humane morality”, “full man”, interconnection of good and evil, moral content of happiness and sense of life is realized. The conceptions of justice, truth, kindness and good make up the subject of “the last and the highest science - ethics”, because it teaches a person to live like a human.

Thoroughly educated personality, complete his social and national liberty, humanism and solidarity with people – these ideals and principles are determinant traits of the moral progress of mankind in Franko’s opinion. The principle of interconnection of moral and philosophic problems of writer’s works with own life position is watched.

The realized analysis has affirmed that ethical and anthropological concept of Ivan Franko is a great contribution to national philosophic culture and native ethics.

Key words: Ivan Franko, ethical and humanistic concept, ‘full man’, ‘true-humane morality’, good, evil, happiness, sense of life, work, labour, moral education.