Фармакогностичне дослідження рослин роду Бадан

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

КОЖУХ ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

 

УДК: 615. 322: 615. 281: 582. 717: 577. 15. /. 17

 

 

15. 00. 02- фармацевтична хімія та фармакогнозія

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

 

Харків – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фармакогнозії Національного фармацевтичного університету, Міністерство охорони здоров'я України.

Науковий керівник: кандидат фармацевтичних наук, доцент ПОПОВА НАТАЛІЯ ВўЯЧЕСЛАВОВНА Національний фармацевтичний університет, доцент кафедри фармакогнозії.

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор СЕРБІН АНАТОЛІЙ ГАВРИЛОВИЧ, Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри медичної ботаніки; доктор фармацевтичних наук, професор ДОЛЯ ВІКТОР СЕМЕНОВИЧ.

Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри фармакогнозії Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, кафедра фармацевтичної хімії та фармакогнозії

 

 

Актуальність теми. Створення нових лікарських рослинних препаратів і удосконалення технології виробництва фітопрепаратів є найважливішим напрямком медичної промисловості.

Для одержання фітохімічних засобів на території країн СНД використовується близько 240 видів лікарської рослинної сировини. Найбільший інтерес представляють джерела фенольних сполук. Однією з рослин, для якої характерний високий вміст фенольних сполук, є бадан товстолистий (Bergenia crassifolia (L.) Fritsch), родини ломикаменеві (Saxifragaceae). Кореневище бадану є офіційним і використовується в медицині як в'яжучий, кровоспинний і протизапальний засіб. При заготівлі сировини у бадана майже цілком видаляються пагони і заготівля кореневищ в промислових масштабах спричиняє знищення його заростей.

Листки бадану залишаються невикористаними для медичної промисловості, хоча за попередніми даними містять значну кількість різних класів фенольних сполук, таких як дубильні речовини і прості феноли. У зв'язку з цим листки бадану товстолистого – перспективна сировина для медичної промисловості. Рід бадан нараховує близько 11 видів, однак хімічний склад, біологічна дія і морфолого-анатомічна будова представників цього роду мало вивчені. У систематиці роду бадан є розходження що до кількості видів даного роду – відповідно до одного джерела рід нараховує 4 види, згідно з іншим – 12 видів.

Таким чином, дослідження, спрямовані на вивчення біологічно активних речовин листків бадану, розробка методів виділення речовин і контролю якості сировини, хематоксономічні дослідження роду бадан і створення на основі листків бадану засобу з противірусною дією є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету (НФаУ)  (номер державної реєстрації №0198U007008) і проблемної комісії “Фармація” МОЗ України.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є вивчення різних груп біологічно активних речовин (БАР) і розробка технології засобу з противірусною активністю з нової лікарської сировини – листків бадану товстолистого.

Для досягнення цієї мети ставили наступні задачі:

• вивчення БАР листків різних видів роду бадан;

• розробка методів виділення й аналізу різних груп біологічно активних речовин;

• встановлення структури виділених сполук;

• розробка методів кількісного аналізу біологічно активних сполук;

• проведення морфолого-анатомічних досліджень листків таксонів роду бадан;

• хемосистематичне вивчення таксонів роду бадан;

• розробка оптимальної технології отримання препарату з противірусною активністю з листків бадану товстолистого;

• визначення біологічної активності екстрактів отриманих з листків бадану.

Об'єктом дослідження стали листки різних видів роду бадан і групи БАР – амінокислоти, мікроелементи, лектини, ліпофільні речовини і фенольні сполуки, що обумовлюють фармакологічну активність листків таксонів роду бадан.

Предметом дослідження стали аналіз, виділення і встановлення структури галоїльних похідних, флавоноїдів, оксикоричних кислот, фенологлікозидів, ліпофільних речовин, мікроелементів, амінокислот, лектинів; розробка технології одержання лікарських засобів з листків бадану; проведення хемосистематичного і морфолого-анатомічного дослідження рослин роду бадан.

Методи дослідження. БАР вивчали фармакопейними методами аналізу, а також використовуючи тонкошарову і паперову хроматографію, високоефективну рідинну (ВЕРХ) і газорідинну (ГРХ) хроматографії з застосуванням приладів “Міліхром А-01”, “Міліхром-02”, “Альфа плюс” і “Хром-5”. Для виділення БАР з рослинної сировини використовували колонкову хроматографію на поліаміді, а також препаративну хроматографію на папері. Хімічну будову виділених речовин встановлювали методами УФ- і ІЧ-спектрального аналізу за допомогою спектрофотометрів типу СФ-26 та СФ-46, UR-10, Carl Zeiss, Jena, DDR. Тривимірні спектри флюоресценції ліпофільних сполук записували на спектрофлюориметрі Hitachi F4010. Температуру плавлення фенольних сполук визначали на блоці Кофлера- Franz Kustner nqch K: G: Dresden; N. K. 70/3314k. Для анатомічного дослідження листків представників роду бадан використовували мікроскопи МБР-1 і МБР-2, препарати фотографували апаратом ФЕД-5 на плівку “Мікрон-22”. Експериментальні дослідження листків представників роду бадан основані на методі нумеричної таксономії та хемотаксономії. Фармакологічні дослідження проводили in vivo та in vitro.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше проведене комплексне фітохімічне дослідження 8 видів роду бадан. Встановлено наявність у них 16 амінокислот, вуглеводів, лектинів, ліпофільних речовин (хлорофілів, каротиноїдів, токоферолів, жирних кислот), карбонових кислот, мікроелементів, фенольних сполук (флавоноїдів, оксикоричних кислот, фенологлікозидів, галоїльних похідних). Новими для бадану виявилися лектини. З листків бадану в індивідуальному стані виділено 20 речовин: 4 аглікони флавоноїдів, 4 моноглікозиди флавоноїдів, 2 біозиди флавоноїдів, 3 оксикоричні кислоти, 4 галоїльні похідні, 2 С-глікозиди і 1 фенологлікозид. Такі фенольні сполуки як 3-О-рутинозид кемпферолу, 2, 3-дигалоїл-D-глюкоза і 2, 3,