Фармакогностичне дослідження рослин роду Бадан

Уперше був проведений аналіз різних ліпофільних речовин з екстрактів із зелених, чорних і свіжих листків бадану товстолистого, порівняльний амінокислотний і мікроелементний аналіз декількох зразків роду бадан та екстрактів з них.

Уперше проведене кількісне визначення фенольних сполук методом ВЕРХ у листках 8 видів бадану. Розроблено методику кількісного аналізу фенольних сполук листків бадану методом ВЕРХ на приладах “Міліхром-01” і “Міліхром -02”.

При проведенні анатомічних досліджень листків рослин роду бадан були встановлені нові, раніше не описані діагностичні ознаки.

Уперше проведене хемосистематичне дослідження 8 таксонів роду бадан. Вивчені види були згруповані за біохімічними груповими і парними ознаками у дві групи.

Розроблена технологія одержання нового препарату з листків бадану товстолистого і досліджена його фармакологічна активність. Вперше встановлено, що екстракт бадану має противірусну активність.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблена технологія одержання екстракту з листків бадану товстолистого з противірусною дією. Розроблені проекти АНД на “Листки бадану товстолистого” і “Сухий екстракт листків бадану товстолистого”. Результати досліджень впроваджені в навчальний процес кафедр ботаніки і фармакогнозії НФаУ, Київського медичного університету ім. О. О. Богомольця, Тернопільської медичної академії ім. І. Я. Горбачовського, Ташкентського фармацевтичного інституту, в науково-дослідну роботу ІМІ ім. І. І. Мечникова та апробовані на дослідному заводі ДНЦЛЗ та в лабораторії хімії і технології фенольних препаратів ДНЦЛЗ. Хемотаксономічне дослідження 8 таксонів роду бадан дозволило згрупувати вивчені види за біохімічними груповими і парними ознаками у дві групи.

Особистий внесок здобувача: У наукових працях опублікованих зі співавторами Поповою Н. В., Картмазовою Л. С., Сірою Л. М., Мартиновим А. В., Смелянською М. В., Литвиненко В. І., Комір З. В., Кисличенко В. С., Волькович О. А., Ткаченко О. Ю., Оккерт І. Л., Гольдбергом Е. Д., Дигаєм А. М. і особисто автором:

• проведений аналіз літературних даних ботанічної характеристики, поширення, хімічного складу і використання рослин роду бадан;

• встановлені основні групи БАР, проведений їх кількісний аналіз;

• виділено й ідентифіковано 20 речовин фенольної природи з листків бадану;

• розроблена і обґрунтована технологія одержання сухого екстракту листків бадану товстолистого;

• вивчена морфолого-анатомічна будова листків представників роду бадан;

• проведений хемосистематичний аналіз 8 таксонів роду бадан;

• розроблені проекти АНД на листки бадану товстолистого, на сухий екстракт листків бадану товстолистого.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи були викладені й обговорені на IV Міжнародній конференції з медичної ботаніки (Ялта, 1997), науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю з дня народження проф. Сала Д. П. “Теорія і практика створення лікарських препаратів” (Харків, 1998), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Вчені України – вітчизняній фармації” (Харків, 2000), на науково-практичній конференції ”Сучасні проблеми фармацевтичної науки і практики” (Харків, 2001).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, у тому числі 7 статей і 5 тез.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, шести розділів, списку літературних джерел і додатка (2 проекти АНД). Загальний обсяг дисертації складає 170 сторінок. Робота ілюстрована 57 рисунками, 30 таблицями, 1 схемою. Список використаних літературних джерел складає 158 найменувань, з них 60 – іноземні.

 

 

Коротка ботанічна характеристика, ареал, культура, хімічний склад і застосування рослин роду бадан

У медичній практиці застосовується кореневище бадану товстолистого. Як джерело лікарської сировини може бути використана надземна частина бадану товстолистого (зелені, червоні та чорні листки), тому що його листки практично не поступаються кореневищам за вмістом в них поліфенолів. Використання листків бадану допоможе зберегти і відновити природні зарості бадану і значно розширити спектр застосування даної рослини. На відміну від бадану товстолистого, хімічний склад і морфолого-анатомічна будова інших таксонів роду бадан і їхня перспективність як нового виду лікарської сировини мало вивчені.

Проведений аналіз літературних даних свідчить, що в систематиці роду Bergenia спостерігається розходження: згідно з С. К. Черепановим рід нараховує 4 види, а згідно з Н. А. Єповою – 12 видів.

Аналіз речовин первинного синтезу рослин роду бадан

Об'єктами наших досліджень були листки і різні екстракти з рослин роду бадан: бадан товстолистий (Bergenia crassifolia (L.) Fritsch), бадан серцелистий (Bergenia соrdіfоlіа Fritsch), бадан війчастий (Bergenia ciliata (Royl) A. Br.), бадан Стречі (Bergenia stracheyi (Hook.) а. Thoms.) Engl.), бадан Горбунова (Bergenia gorbunovii B. Fedtsch), бадан Делаво (Веrgеnіа delavayi x media Engl), бадан тихоокеанський (Bergenia pacifica Kom.), бадан гімалайський (Bergenia hymalaica Boriss. чи Bergenia hissarica Boriss. sp. nova), що були заготовлені у ботанічному саду ХНУ, на фармакопейній ділянці НФаУ і ДНЦЛЗ, у Ботанічному саду Ботанічного інституту РАН ім. В. Л. Комарова (Санкт-Петербург) та на фармакопейній ділянці Медичного університету м. Ярославль.

За допомогою якісних реакцій і хроматографії на папері, у тонкому шарі сорбенту, ГРХ і ВЕРХ у листках рослин роду бадан встановлена наявність карбонових кислот і амінокислот, вуглеводів, каротиноїдів, хлорофілів, токоферолів, жирних кислот, мікроелементів і лектинів.

Методом хроматографії на папері і ВЕРХ було ідентифіковано 16 амінокислот, встановлений їх якісний і кількісний склад. Домінуючими кислотами для бадану є аспарагінова (0,