Фармакогностичне дослідження рослин роду Бадан

1. Уперше проведене комплексне вивчення листків 8 таксонів роду бадан (Bergenia). Встановлено наявність різних груп біологічно активних речовин: амінокислот, вуглеводів, лектинів, мікроелементів, фенольних сполук, (флавоноїдів, галоїльних похідних, фенологлікозидів, оксикоричних кислот), ліпофільних речовин (хлорофілів, каротиноїдів, токоферолів, жирних кислот).

2. За допомогою препаративної хроматографії на папері, ТШХ, методів колонкової хроматографії на поліаміді, ВЕРХ, з листків бадану товстолистого й інших видів у індивідуальному стані виділено й встановлено структуру 20 речовин, таких як 6 флавоноїдних глікозидів: цинарозид, космосіїн, рутин, 3-О-b-D-глюкопіранозид кемпферолу, 3-О-b-D-глюкопіранозид кверцетину, нікотифлорин; флавоноїдні аглікони: лютеолін, апігенін, кверцетин, кемпферол; 3 оксикоричні кислоти: кофейна, хлорогенова та неохлорогенова кислота, фенологлікозид: арбутин, 6 галоїльних похідних: елагова кислота, галова кислота, дигалоїл – D-глюкоза, тригалоїл-D-глюкоза; С-глікозиди: бергенін, С-глюкопіранозид-метоксигалової кислоти (бергенова кислота).

3. Уперше з листків бадану виділена нова природна сполука, названа нами бергенова кислота або С-глюкопіранозид-метоксигалової кислоти, структура якої встановлена за допомогою хімічних перетворень і спектрофотометричних методів.

4. Уперше був вивчений білково-полісахаридний комплекс листків бадану товстолистого. Новими для листків виявилися такі сполуки як лектини, та встановлено їх титр у листках і кореневищах. У листках бадану були виявлені наступні вуглеводи до гідролізу: глюкоза, рамноза, арабіноза, фруктоза, а в гідролізаті: арабіноза, галактоза, глюкоза, фруктоза, апіоза, уронова і глюкуронова кислоти. Ідентифіковано 16 амінокислот, домінуючими амінокислотами є аспарагінова (до 2, 26%) і глютамінова кислоти (до 1, 44%). Вміст білка в сировині склав біля 8%, у водному екстракті – 62%, вміст азотовмісних сполук у спиртовому екстракті склав біля 32%, а в шроті – 14%.

5. Сума ліпофільних речовин із зелених, чорних, свіжих листків бадану товстолистого склала 9, 4%, 8, 8% і 3% відповідно. Вміст хлорофілу в екстрактах склав 206, 0 мг/г і 10, 2 мг/г відповідно, а сума токоферолів в екстрактах із зелених і чорних листів склала 0, 55 мг/г і 0, 21 мг/г відповідно. Ідентифіковано 14 жирних кислот, сума кислот склала 24% від ліпофільного екстракту. Домінуючими жирними кислотами є: пальмітинова, олеїнова і лінолева.

6. Уперше був визначений мікроелементний склад золи 8 видів роду бадан. Була встановлена наявність 22 мікроелементів, з них у найбільшій кількості накопичуються: мідь (до 35 мг/кг), марганець (до 78 мг/кг) і залізо (до 1200мг/кг).

7. Уперше було проведене порівняльне анатомічне дослідження листків 8 таксонів роду бадан і були встановлені нові, раніше не описані анатомічні ознаки. При морфолого-анатомічному порівнянні вивчених видів листків встановлено: у шести з вивчених видів листків істотних розходжень не виявлено, тільки листи бадан у Горбунова відрізняються наявністю емергенців.

8. Уперше було проведене хемосистематичне дослідження 8 таксонів роду бадан. Вивчені види були зібрані в групи за біохімічними груповими і парними ознаками: 1) – B. сrassifolia, B. delavayi x media, B. pacifica; 2) – B. сiliata, B. hymalaica, B. cordifolia, B. gorbunovii. Перспективними для розширення сировинної бази і створення препаратів, крім B. crassifolia, виявилися: В. stracheyi, B. delavayi x media.

9. Уперше була визначена противірусна активність екстрактів листків бадану товстолистого. Отримані результати лягли в основу розробки проектів АНД “Листки бадану товстолистого” і “Сухий екстракт листків бадану товстолистого”.

 

 

1. Картмазова Л. С., Сіра Л. М., Попова Н. В., Кожух І. О. Фармакогностичне дослідження бадану товстолистого // Фармацевтичний журнал. – 1998. – №1. – С. 90-94.

2. Дыгай А. М., Гольдберг Е. Д., Литвиненко В. И., Попова Н. В., Оккерт И. Л., Кожух И. А. Растительные адаптогены. // Вестник проблем биологии и медицины. – 1998. – №3. – С. 24-30.

3. Мартинов А. В., Смілянська М. В., Кожух І. О., Волькович О. О., Попова Н. В., Кисличенко В. С. Протипухлинна дія рослинних глікопротеїдів, що афінні до імуноглобулінів класу G. // Фармацевтичний журнал. – 2000. – №5. – С. 78-81

4. Мартинов А. В., Смілянська М. В., Попова Н. В., Кисличенко В. С., Кожух І. О., Волькович О. О., Ткаченко О. Ю. Дослідження противірусної дії ряду рослинних протеогліканів та полісахаридів у вигляді терапевтичних систем С-2. // Фармацевтичний журнал. – 2001. – №4. – С. 74-77.

5. Литвиненко В. І., Попова Н. В., Кожух І. О., Комір З. В., Вавилов С. В. Вивчення амінокислотного та елементного складу роду бадан. // Вісник фармації. – 2000 – №3 (23). – С. 14-17.

6. Попова Н. В., Кожух І. О. Вивчення ліпофільного екстракту з листа бадану товстолистого // Вісник фармації. – 2001 – №3 (27). – С. 36.

7. Литвиненко В. И., Мартынов А. В., Попова Н. В., Кожух И. А. Некоторые технологические и биофармацевтические особенности экстракции лектинов бадана. // Фармаком. – 2002. – №3. – С. 123-127.

8. Картмазова Л. С., Серая Л. М., Литвиненко В. И., Попова Н. В., Кожух И. А. Фармакогностическое изуение листьев бадана толстолистного. /Тез. доп. IV міжнар. конференції з медичної ботаніки. – Київ, 1997. – С. 354-355.

9. Литвиненко В. И., Попова Н. В., Кожух И. А. Химическое изучение листьев бадана толстолистного. /“Физиолого-биохимические аспекты изучения лекарственных растений”: Материалы междунар. совещания посвященого памяти В. Г. Минаевой. – Новосибирск, 1998. –