Фармакогностичне дослідження рослин роду Бадан

При вивченні білково-вуглеводного комплексу, вихід якого склав 12%, у листках бадану товстолистого були ідентифіковані наступні цукри: глюкоза, рамноза, арабіноза, фруктоза; а в гідролізаті: арабіноза, галактоза, глюкоза, фруктоза, апіоза, уронова і глюкуронова кислоти.

Хроматографічний аналіз на папері дозволив ідентифікувати наступні органічні кислоти: щавлеву, янтарну, яблучну, винну і лимонну. Кількісний вміст карбонових кислот у чорних та зелених листках визначали як титрометричним (2, 24% і 3, 14%), так і іонообмінним (11, 30% і 12, 50%) методами.

Виділено суму ліпофільних речовин із сухих зелених, чорних і свіжих листків бадану товстолистого. Проведено ідентифікацію ліпофільних речовин хроматографічними методами (ТШХ і ГРХ), встановлено склад хлороформного екстракту.

Тривимірні спектри флюоресценції ліпофільних екстрактів з листків бадану інформують про якісний і кількісний склад хлорофілів і каротиноїдів (рис. 1). Вміст хлорофілу в екстрактах із зелених і чорних листків склав 206, 00 і 10, 20 мг/г, суми каротиноїдів в екстракті свіжих листків склав 0, 88 мг/г. Вміст токоферолів в досліджуваних екстрактах склав 0, 55 і 0, 21 мг/г,

Методом ГРХ встановлений кількісний вміст 11 жирних кислот у ліпофільному екстракті з зелених листків. Домінуючими є пальмітинова, олеїнова і лінолева кислоти. Сума жирних кислот склала 24% від усієї ліпофільної фракції. Встановлені числові показники ліпофільного екстракту.

У сировині бадану вперше були ідентифіковані лектини. Титр лектинів листків бадану товстолистого склав 1: 1024, а титр лектинів з кореневищ – 1: 32.

Атомно-емісійним методом, у золі різних видів та екстрактів бадану встановлена наявність 22 мікроелементів. Слід відмітити високий вміст таких елементів як мідь (до 35 мг/кг), марганець (до 78 мг/кг) і залізо (до 1200 мг/кг).

Аналіз речовин вторинного синтезу рослин роду бадан

За допомогою якісних реакцій і хроматографії на папері, у тонкому шарі сорбенту і ВЕРХ в екстрактах з листків рослин роду бадан встановлено наявність флавоноїдів, галоїльних похідних, оксикоричних кислот, фенологлікозидів, що дозволило провести визначення кількісного вмісту дубильних речовин, арбутину, флавоноїдів. Результати наведені в таблиці 1. Для виділення фенольних речовин і поділу їх на індивідуальні сполуки використовували методи колонкової хроматографії на поліаміді, препаративної хроматографії на папері і силікагелі, ВЕРХ-метод. Структуру виділених сполук встановлювали за допомогою спектральних, фізичних і хімічних методів аналізу в порівнянні з достовірними зразками. З листків бадану було виділено і встановлено структуру 20 індивідуальних сполук. Фізико-хімічні властивості виділених сполук наведені в таблиці 2.

Флавоноїди. Речовини 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 і 17 на підставі якісних реакцій, хроматографічної рухливості та фізико-хімічних характеристик можна віднести до флавоноїдів. За даними якісних реакцій, хроматографічного аналізу, УФ- і ІЧ-спектоскопії, по продуктах гідролізу, фізико-хімічним властивостям і в порівнянні з достовірними зразками речовини 8, 9, 10, 11 віднесені до агліконів флавоноїдної природи, речовини 12, 13, 14, 15 до моноглікозидів, а 16 і 17 до біозидів флавоноїдної природи. На підставі фізичних і хімічних методів аналізу й у порівнянні з достовірними зразками ідентифікували речовину 8 як лютеолін чи 5, 7, 3ў4ў-тетрагідроксифлавон, речовину 9 як апігенін чи 5, 7, 4ў-тригідроксифлавон, речовину 10 як кверцетин чи 3, 5, 7, 3ў4ў-пентагідроксифлавон, речовину 11 як кемпферол чи 3, 5, 7, 3ў-тетрагідроксифлавон, речовину 12 як цинарозид чи 7-О-b-D-глюкопіранозид лютеоліну, речовину 13 як космосіїн чи 7-О-b-D-глюкопіранозид апігеніну, речовину 14 як 5-О-b-D-глюкопіранозид кверцетину, 15 як 5-О-b-D-глюкопіранозид кемпферолу, речовину 16 ідентифікували як рутин чи 3-О-b-D- рутинозид кверцетину, а речовину 17 як нікотифлорин чи 3-О-b-D-рутинозид кемпферолу.

Оксикоричні кислоти. Речовини 18, 19 і 20 на підставі якісних реакцій, хроматографічної характеристики, за даними УФ та ІЧ-спектрального аналізу були віднесені до оксикоричних кислот (таблиця 2). Продукти лужного гідролізу досліджуваних речовин ідентифікували: з протокатеховою кислотою (речовина 18), з кофейною і хінною кислотою (речовина 19). Хімічні перетворення, УФ-спектральний аналіз спиртових розчинів речовин 18 і 19 з іонізуючими добавками дали можливість встановити, що досліджувані речовини є 18 – кофейна кислота чи 3- (3, 4-дигідроксифеніл) -2-пропіонова кислота, речовина 19 – хлорогенова кислота чи (3-О-кофеїлхінна кислота), речовина 20 – неохлорогенова кислота чи 5-О-кофеїлхінна кислота.

Галоїльні сполуки. За допомогою якісних реакцій, хімічних перетворень, хроматографічного аналізу, реакцій метилювання й етилювання, ацетилювання, фізико-хімічних характеристик, сполуки 3, 5, 6 і 7 були віднесені до похідних галової кислоти. На підставі проведених фізико-хімічних досліджень і в порівнянні з достовірними зразками ідентифікували речовину 3 як галову кислоту чи 3, 4, 5-триоксибензойну кислоту, а речовину 7 як елагову кислоту чи дилактон гексаоксидифенової кислоти, речовину 5 можна віднести до 2, 3-дигалоїл-D-глюкози, а речовина 6 – до 2, 3, 6-тригалоїл-D-глюкози.

С-глікозиди. Сполуку 2 на підставі якісних реакцій, хроматографічної рухливості, фізико-хімічних характеристик, УФ- та ІЧ-спектрального аналізу ідентифікували як бергенін чи С-глюкопіранозил-4-О-метоксигалової кислоти. Речовину 4 було отримано у виді кремового аморфного порошку, і вона відрізнялася від речовини 2 хроматографічною рухливістю. Кислотні властивості речовини 4 були виявлені за реакцією з метиленовим червоним, бромкрезоловим зеленим та ін. УФ-спектри бергеніну і сполуки 4 ідентичні. ІЧ-спектральний аналіз виявив наявність вільної карбоксильної групи у