Фармакогностичне дослідження рослин родин fabaceae, apiaceae, convallariaceae, asteraceae та перспективи їх використання в медицині

виділення та ідентифікація БАР з представників родів Pisum L., Vicia L., Astragalus L., Heracleum L., Angelica L., Соnvallaria L. ;

вивчення фармакологічних властивостей сумарних комплексів БАР та інших біологічних властивостей досліджуваних сполук і субстанцій in vitro; розробка технології одержання лікарських засобів;

створення аналітичної нормативної документації (АНД) на розроблені препарати.

Об'єкти дослідження: рослини родів Астрагал, Гороху, Віки, Борщівника, Морківника, Дягелю, Дудника, Конвалії, Горицвіту, які ростуть і культивуються в Україні, а також виділені з них біологічно активні речовини – кумарини, фурокумарини, флавоноїди, тритерпени: циклоартани, кардіостероїди та комплекси БАР.

Предмет дослідження: визначення фенетико- (хемоморфолого) -еколого-таксономічної характеристики роду Astragalus L. для виявлення перспективних для медицини видів; вивчення біологічної активності речовин, виділених з окремих видів родин Fabaceae, Apiaceae, Convallariaceae та Asteraceae, для одержання фармацевтичних препаратів; розробка технологічних схем виробництва, показників якості та фармакологічних властивостей нового гепатопротекторного препарату піфламін з трави Pisum sativum L. та нової лікарської форми кардіотонічного препарату корглікон.

Методи дослідження: кількісне таксономічне дослідження великого континууму роду Astragalus L. проводили з використанням в якості маркерів флавоноїдів, циклоартанів, морфологічних ознак и екотопів рослин. Таблиці побудовані за допомогою програмного забезпеченням Microsoft Excel. Якісний склад БАР вивчали методами паперової (ПХ) та тонкошарової хроматографії (ТШХ) в різних системах органічних розчинників. Структура досліджених сполук встановлена з використанням інструментальних методів аналізу – УФ-, ІЧ-, ПМР-, мас-спектрометрії, дисперсії оптичного обертання, методів хроматографічного аналізу, порівняння фізико-хімічних властивостей виділених речовин і вірогідних зразків. Виявлення і визначення ліпазотропної активності БАР проводили крапельним методом в мономолекулярному шарі триолеїну.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблено методику таксономічного дослідження великого масиву континууму таксонів на основі сучасних програмних технологій. Вперше проведено фенетико- (хемо-морфолого) -еколого-таксономічне дослідження 67 видів роду Astragalus L., з них 22 види флори України. В якості фенетико-екологічних маркерів використано 468 ознак, з них 60 хімічних; проаналізовано 31356 позитивних і негативних станів ознак.

Проведено хеморесурсознавче дослідження 22 видів роду Astragalus L. з використанням у якості маркерів 60 циклоартанових сполук, проаналізовано 1320станів ознак. Знайдено корелятивні зв'язки між функціональними морфологічними ознаками, хімічним складом і екотопами таксонів, що дає змогу цілеспрямованого пошуку БАР у великому масиві континуумі видів. За результатами дослідження визначено перспективні види астрагалів флори СНД і України для подальших наукових досліджень і практичних розробок.

З досліджених рослин виділено та ідентифіковано 65 речовин, з яких 50 фенольні сполуки: 1 простий фенол, 5 гідроксикоричні кислоти, 3 гідроксикумарини, 4 фурокумарини, 37 флавоноїдів; 11 терпеноїдів: 5 циклоартанів, 2 сесквітерпенові лактони, 4 кардіостероїди; 4 азотовмісні сполуки. Встановлено структуру нового флавонолового глікозиду: кверцетин-3-софорозидо-п-кумарату.

Вперше виявлено і визначено інгібуючу ліпазотропну активність природних і синтезованих груп БАР, а також лікарських препаратів, що дає можливість виявити деталі механізму біологічної дії, а також розширити область призначення існуючих препаратів. Запропоновано модифіковану методику визначення ліпазотропної активності БАР.

Вперше виявлено добову ритмічну (циркадіанну) ферментативну діяльність ліпази in vitro і встановлено час найбільшої її активності (акрофазу), що дає підставу для цілеспрямованої терапії деяких захворювань.

Розроблено технологію субстанції “Піфламін”. На спосіб одержання комплексу БАР гепатопротекторної дії, який містить “Піфламін”, отримано позитивне рішення на видачу патенту на винахід 88063104 (МКИ А 61К 38/43, А 61К 9/20). Розроблено технологію таблеток “Корглікону” покритих оболонкою, на спосіб одержання якого видано позитивне рішення на видачу патенту на винахід 2000127177 (МКИ А61К9/20, А61К35/78, А61Р9/04).

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано методику цілеспрямованого хеморесурсознавчого пошуку БАР в роді Astragalus L.

Розроблено і апробовано в умовах дослідного заводу ДНЦЛЗ технологію одержання оригінального фітопрепарату “Піфламін” гепатопротекторної дії.

Розроблено технологію одержання нової лікарської форми – Корглікон таблетки 0, 0006 г покриті оболонкою (ТПР 64У-0048-1235-99-2000).

Розроблено АНД на субстанцію (ТФС 42У-6/281-1670-00) і таблетки “Піфламін” (ТФС 42У-6/281-1671-00). Розроблено і затверджено АНД на “Корглікон” таблетки (ФС 42У-6/281-805-00). Доведено біологічну ефективність препарату “Піфламін” і таблеток “Корглікону“.

Результати досліджень, що отримані при виконанні дисертаційної роботи, впроваджені в учбовий процес і використовуються в наукових дослідженнях Запорізького медичного університету, Львівського медичного інституту, Ташкентського фармацевтичного інституту та ін.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною завершеною науковою працею. Автору належить вирішальна роль у визначенні мети дослідження, плануванні, шляхів реалізації, використанні та обробці експерименту, систематичної інтерпретації і узагальненні результатів, формулюванні основних положень і висновків, які захищаються. В наукових працях, опублікованих зі співавторами, особисто автором:

розроблено методику таксономічного дослідження великого масиву континууму таксонів на основі сучасних програмних технологій; розроблено методику хеморесурсознавчого аналізу флавоноїдів і циклоартанів; проведено хемо-морфолого (фенетико) -екологотаксономічне і хеморесурсознавче дослідження видів роду Astragalus L. флори СНД і України з урахуванням 32676 станів морфологічних, хімічних і екологічних ознак; внесено пропозиції до деяких положень систематики роду; визначено перспективні види флори СНД і українських астрагалів для подальших наукових досліджень; знайдено корелятивні зв'язки між екотопами астрагалів, функціональними морфологічними ознаками і хімічним складом; з рослин родин бобові, селерові, айстрові, конвалієві виділено і встановлено структури простих фенолів, гідроксикоричних кислот, гідроксикумаринів, флавоноїдів, фурокумаринів, фурохромонів, циклоартанів, сесквітерпенових лактонів, кардіостероїдів; виявлено і визначено інгібуючу ліпазотропну активність виділених речовин, а також амінопохідних антраценів, амінопохідних сесквітерпенових лактонів, розроблених та існуючих