Філософія

 

Гегель назвав філософію духовною квінтесенцією епохи. У ній справді виражені загострені світоглядні пошуки, поглиблені питання до наявної реальності, до людського духу.

Але далеко не завжди філософія в історії була затребуваною. У часи позитивізму, наприклад, не було метафізичної потреби, тобто готовності звертатися до вічних питань, що вимагають людської розгадки. Розвиток природознавства виявився здатним задовольнити інтелектуальну потребу часу.

Релігія обслуговує запити духу. Людина звертає свій погляд до Бога, коли випробує моторошні відчуття самотності, страх перед смертю, напругу духовного життя.

Філософія ж, навпаки, нерідко відбирає в людини останню розраду. Вона вибиває індивіда з життєвої колії, безжалісно пропонуючи йому тверді істини.

Проте в сучасному світі філософія відіграє величезну роль. К. Ясперс  відзначає: «Постійна мета філософствування така: стати справжньою людиною за допомогою розуміння буття; чи, що те саме, стати самим собою, завдяки тому, що ми досягаємо впевненості в Бога. Виконання цього завдання визначається незмінними рисами: «Завжди і сьогодні необхідно удосконалювати роботу філософського ремесла: розгортати категорії і методи, структурувати основне знання — орієнтуватися в космосі наук — засвоювати філософію історії, вправлятися в спекулятивному мисленні метафізики, в мисленні екзистенціальної філософії, що просвітлює,» (Ясперс К. Содержание и назначение. — М., 1994. - С. 500).

Цей навчальний посібник підготовлений відповідно до вимог «Державного освітнього стандарту». Він розглядає класичну філософію. У ньому викладається історія філософії, аналізуються основні філософські категорії і системи.

У результаті філософської підготовки студент матиме уявлення про загальну картину світобудови, про сутність, призначення і сенс життя людини, про різноманіття форм людського знання, про співвідношення раціональні й ірраціонального, віри і знання, про духовні цінності і їхнє значення в повсякденному житті людини. Він прийде до розуміння ролі філософії і науки в розвитку суспільства, усвідомить зміст взаємин природного, соціального і духовного в людині.

Він зможе знайти культуру бачення проблемних ситуацій, зберігати почуття відповідальності за прийняті рішення; навчиться виражати й обґрунтовувати свою позицію ціннісного відношення до минулого, сьогодення і майбутнього.

Автор посібника  не перебільшує можливості філософії і не розглядає її як «науку наук», не бачить у ній «абсолютне» керівництво для визначення мети і сенсу життя. Він поставив перед собою завдання представити філософію як цілісну систему знань, звертаючи увагу студента на світоглядну орієнтованість і методологічну спрямованість відношення людини до світу, що не менш важливе для забезпечення повноцінності людського життя, ніж орієнтованість у просторово-тимчасових координатах реального світу. Цьому завданню відповідає і внутрішня логіка посібника. Вона повинна допомогти усвідомити, що може знати людина, що вона повинна робити, на що може сподіватися, співвідносячи знання про світ зі знанням про себе.

 Філософія повинна сприяти «перенастрою» мислення з повсякденного, повсякденного на творчий режим, виконувати роль пропедевтики (підготовки) молодої людини до самостійного життя.

 

 

 

 

Дати уявлення про специфіку філософії як важливої форми суспільної свідомості, історичного типу світогляду; показати методологічну роль філософського знання в розумінні онтологічних, гносеологічних, аксіологічних і соціальних проблем буття; ознайомити з історією філософської думки, зокрема в Україні, з досягненнями сучасної філософії; сприяти формуванню у студентів здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ суспільного життя, уміння пов'язувати загальнофілософські проблеми з розв'язанням завдань сучасної практики.

 

БЮДЖЕТ ЧАСУ

 

Лекцій —___10__год.

Семінарських занять —__6____ год.

Самостійна робота —_____92__ год.

______________________________

Разом: ____108_____ год.

 

 

Інформаційний обсяг (зміст) дисципліни

Змістовий модуль 1. 1. Історія філософії

 

 

Філософія і світогляд. Світогляд і світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння. Історичні типи світогляду: міф, релігія, науковий світогляд, філософський світогляд. Предмет філософії. Філософія як дослідження світоглядних проблем засобами раціонального мислення. Основне коло філософських питань. Основні теми філософських роздумів: світ і людина, сутність і зміст людського існування. Основне питання філософії. Головні напрями у філософії. Філософія і культура. Функції філософії: світоглядна, гносеологічна, методологічна, аксіологічна, прагматична та ін. Соціальна спрямованість філософського знання. Сутність загальнолюдських цінностей у філософії. Людина як найвища цінність. Місце й роль філософії у сучасному суспільному житті.

 

 

 

Культурно-історичні передумови виникнення філософії. Передумови філософії у Стародавній Індії. Велична та епічна література про людину, її походження та існування.  Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуціанство та даосизм.

Своєрідність філософії Стародавньої Греції: досократичного, класичного, елліністичного та римського періодів античності. Вчення про буття (Мілетська школа). Вчення про рух (Елейська школа). Людина як міра усіх речей (Протагор). Самопізнання та належне існування (Сократ). Людина як мікрокосм, атомізм Демокріта. Платонізм і неоплатонізм. Космоцентризм античної міфології та антропоцентризм грецької просвіти. Софісти. Становлення античної діалектики. Аристотель як систематизатор античної філософії.

 

 

 

Розвиток християнства в Західній Європі. Апологетика, патристика, схоластика. Суперечка про природу понять: реалізм і номіналізм. Особливості західноєвропейської та східноєвропейської релігійної філософії. Мусульманська та іудейська культура і філософія (М. Маймонід, І. Гебіроль, Авіценна, Аверроес).

Вчення Фоми Аквінського про