Філософія

Предмет:

Філософія

Тип роботи:

Навчальний посібник

К-сть сторінок:

142

Мова:

Українська

Оцінка:

style="text-align: justify;">в) «Про нескінченність, всесвіт і світи»;

г) «Про сутність речей відповідно до їх власних принципів»;

д) «Про монади, число й форму».

21. Ідеї Дж. Бруно мали істотний вплив на наступних філософів:

а) Лейбніц;

б) Спіноза;

в) Ф. Бекон;

г) Декарт;

д) Шеллінг.

22. До основних творів Ф. Бекона відносяться:

а)«Нова Елоіза»;

б)«Новий Органон»;

в)«Велике Відновлення Наук»;

г)«Нова Атлантида»;

д)«Велике Діланння».

23. У «Міркуванні про метод» Р. Декарт наводить наступні правила досягнення істинного пізнання:

а)не визнавати ніколи будь-яку річ щирою, якщо не виконані умови вірогідності й очевидності пізнання;

б)розділити кожне з питань, які слід вивчити, на кілька частин для кращого вираження;

в)звільнити розум від оман, що затіняють або перешкоджають пізнанню;

г)свої ідеї розташовувати в певній послідовності, починаючи із простого, просуваючись, як по щаблях, до більше складного;

д)у розрахунках знати міру, розуміючи, що в кожному разі всього не передбачиш.

24. Основними лініями картезіанства не є:

а)окказіоналізм;

б)янсенізм;

в)реалізм;

г)сенсуалізм;

д)номіналізм.

25. За Лейбніцем, поняття розвитку може бути охарактеризоване як:

а)внутрішня зміна монад, що відбувається відповідно до цільових (фінальних) причин;

б)постійний процес виникнення або загибелі монад;

в)постійна зміна в тілах, що є з'єднанням монад, відповідно до діючих причин;

г)божественна сила, що впливає зовні на окрему монаду або їхньої групи (джерело розвитку);

д)активна сила, який володіє кожна монад (джерело розвитку).

26. За Монтеск'є, «дух законів» становлять всі зазначені відносини, разом узяті:

а) клімат країни;

б) релігійні переконання;

в) склад ґрунтів і територія;

г) трудова діяльність;

д) моральні принципи.

27. Для Руссо природний стан людини, який він уважав ідеальним і до якого закликав повернутися, припускає:

а)соціальну рівність;

б)відсутність приватної власності;

в)наявність майнового права;

г)вільну працю;

д)справедливого правителя.

28. На думку Гердера, людина — «найвища можливість земної будови», вона стоїть на границі царства природи й царства гуманності. У поняття «гуманності» Гердер включав:

а)підпорядкування владі інстинкту:

б)жаль до інших;

в)прагнення до пізнання бога;

г)удосконалення розуму;

д)відмова від зв'язку із природою.

29. В «Енциклопедію філософських наук» Гегеля входять такі основні частини:

а) феноменологія духу;

б) логіка (мала логіка);

в) наука логіки;

г) філософія природи;

д) філософія духу.

30. Важливе місце в історії, за Гегелем, займають «всесвітньо діючі індивіди», якими є:

а) видатні діячі історії й культури;

б) унікальні егоїсти, що діють задля досягнення власних інтересів;

в) прості люди, які ведуть несвідомий спосіб життя;

г) видатні релігійні діячі, які виконують дану їм в одкровенні волю бога;

д) історичні особистості, які реалізують загальну «волю світового духу».

31. Для Фейєрбаха релігія – це:

а) вид знання і форма освіти;

б) сутність людини;

в) прояв неуцтва;

г) спосіб самопізнання;

д) реакційна утопія.

32. За Шопенгауером, світова Воля (Wille) – це сила:

а) розумна й цілеспрямована;

б) несвідома, сліпа й дика;

в) вільна й могутня;

г) обмежена й слабка;

д) єдина й безосновна.

33. Згідно з Е. фон Гартманом, наш світ – найкращий із світів, оскільки він:

а) самий справедливий і прекрасний;

б) повний прикростей і страждань;

в) еволюціонує до досконалості;

г) здатний до самознищення;

д) рухається до мети найвищого розвитку свідомості.

34. З погляду Г. Риккерта, існує два основних наукових методи, які можуть бути одночасно названі так:

а) природознавчий й історичний;

б) номотетичний і ідеографічний;

в) аналітичний і синтетичний;

г) генерализуючий і що індивідуалізує

д) повторюваних явищ й однократних явищ.

35. Видатними діячами так званого «першого позитивізму» були:

а) Р. Авенаріус;

б) О.Конт;

в) М. Спенсер;

г) Э. Мах;

д) Д. Мілль.

36. В екзистенціалізмі фізичний час – це чиста кількість, ряд моментів, що протікають, а час екзистенціальний пов'язаний з такими поняттями, як:

а) бесконечність;

б) доля;

в) рішучість;

г) занедбаність;

д) безнадійність.

37. Відповідно до філософії А. Бергсона, життя являє собою:

а) з'єднання матерії і духу;

б) напружений «життєвий порив»;

в) первісну й справжню реальність;

г) реальність, що має просторовий характер;

д) метафізичний космічний творчий процес.

38. ДО «вічних» філософських питань не відносяться:

а)Які точні розміри Вселеної?

б)З яких елементів складається жива клітка?

в)Хто є людина?

г)Який родовід слов'ян?

д)Як склався світ?

39. У філософії міф – це:

а)світогляд, в основі якого лежить віра в надприродне;

б)специфічний образний синкретичний світогляд;

в)фантастична розповідь, переказ;

г)цілісне, нерозчленоване сприйняття первісною людиною світу і явищ у ньому, побудоване на «зворотничеській» логіці;

д)казка, вигадка, обман.

40. Філософський розгляд релігії – це:

а)віра в бога;

б)навчання про