Фінансова безпека суб’єктів підприємницької діяльності

тепло – 174, 4 грн., збільшення на 30, 8 грн. (21, 5%) ;

природний газ – 34, 8 грн., збільшення на 6, 8 грн. (24, 3%) ;

вода питна – 30, 2 грн., збільшення на 9, 1 грн. (43, 1%) ;

комунальні стоки – 33, 7 грн., збільшення на 9, 8 грн. (41, 0%) ;

стиснене повітря – 13 грн., збільшення на 0, 8 грн. (6, 6%).

Найбільше збільшення спостерігається по споживанню електроенергії й тепла.

Для зниження собівартості продукції проведені заходи щодо економії енергоресурсів всіма підрозділами ТОВ «Комфорт». Загальна економія енергоресурсів по ТОВ «Комфорт» склала 760 грн.

Щомісяця виставляються ліміти на споживання енергоресурсів структурними підрозділами, які прикріпленні до конкретно виконуємої програми й номенклатури.

На підприємстві ТОВ «Комфорт» відбувається зростання дебіторської та кредиторської заборгованості. Основною з причин росту кредиторської заборгованості є відсутність коштів по оплаті своїх зобов’язань. Проте підприємство може штучно збільшити свою заборгованість. Це відбувається при умові, якщо в країні намітилась ситуація, що спричиняє ріст інфляції. При такій умові підприємство може завідома збільшити свою кредиторську заборгованість з метою віддати через деякий час ту ж саму суму заборгованості. Цей варіант можливий лише при умові, що ціни зросли, а сума заборгованості не змінилась (або зросла в незначній мірі).

 

 

 

Важливою складовою фінансової політики держави є забезпечення її фінансової безпеки. Особливо це актуально для країн із транзитивною економікою, в яких система державних фінансів не є досить стійкою. Передусім це стосується України, мен­шою мірою – Росії, Польщі та інших постсоціалістичних країн, які побудували ринкову економіку. В економічній літературі є кілька визначень фінансової безпеки країни, що пояснюється складністю процесів, які відображає ця категорія.

У Концепції національної безпеки України серед основних загроз національній безпеці виділені і такі, які характеризують загрози для фінансової безпеки нашої країни. Серед них; велика боргова залежність держави, критичні обсяги державного зовнішнього і внутрішнього боргів, «тінізація» державної економіки тощо. На нашу думку, дуже серйозною загрозою для фінан­сової системи України є неофіційна доларизація нашої економі­ки, що свідчить про недовіру громадян і підприємців до власної валюти, а також про недовіру до монетарної політики уряду.

На нашу думку, фінансову безпеку країни треба розглядати на кількох рівнях: 1) підприємства; 2) галузі; 3) країни; 4) світової економіки. Без фінансової безпеки окремих підприємств і галузей не можна гарантувати фінансової безпеки країни. Водночас фінансова безпека країни в умовах глобалізації світової економіки є тісно пов'язаною з ситуацією на міжнародних валютних і фондових ринках.

Стан фінансової безпеки країни залежить від багатьох чин­ників. До них відносять безпеку інвестицій, фактори міжнародного фінансового ринку, коливання попиту і пропозиції, стан грошово-кредитної системи країни, збалансованість (чи незбалансованість) державного бюджету, дефіцит бюджету, державний борг країни, бартеризацію економіки, податкові пільги, податкові недоїмки тощо.

Фінансова безпека України передусім залежить від гармонійного взаємозв'язку складових фінансової системи нашої країни. Розбалансованість державного бюджету є головним дестабілізуючим чинником фінансової системи, і, відповідно, факто­ром негативного впливу на фінансову безпеку країни.

Формування і використання Державного бюджету України відповідно до вимог фінансової безпеки має враховувати такі критерії: забезпечення інтересів держави; пріоритет національних інтересів України; відповідність цілей бюджетної політики фінансовим ресурсам держави; забезпечення стабільності дохідної частини Державного бюджету України; підтримання єдності бюджетної системи й узгодженість бюджетної політики країни з грошово-кредитною політикою Національного банку України.

Важливим напрямом підвищення фінансової безпеки України є протидія доларизації грошової сфери нашої країни. За різними оцінками, поза банками у нас перебуває близько 14-20 млрд. дол. США, що є умовою функціонування і розвитку тіньової економіки. Причому привертає увагу той факт, що щорічно ця сума збільшується. Це свідчить про недовіру фізичних і юридичних осіб до банківської системи країни та невпевненість власників валюти у стабільності фінансової системи України на перспективу. Виходом із цієї ситуації могло б стати прийняття не щорічних, а п'ятирічних бюджетів, які були б гарантами незмінності бюджетної політики хоча б у середньостроковій перспективі.

Дестабілізує фінансову систему України і масове вивезення українського капіталу за кордон, що також опосередковано свідчить про недовіру його власників до фінансово-банківської системи нашої країни. За експертними оцінками, щорічний експорт капіталу за межі України становить близько 3-5 млрд. дол. США, а загальна сума вивезеного за роки незалежності капіталу сягнула більше 20 млрд. дол, США. Джерелом такого капіталу переважно є перерозподіл державної власності, неповернення виручки за експортовану продукцію, ухилення від сплати податків, спекулятивні фінансові операції. Тому, з одного боку, треба посилювати відповідальність за приховування доходів за кордоном, а з іншого – створити законодавчі умови для легалізації в Україні вивезеного з неї капіталу некримінального характеру. Так робили і роблять багато країн, що дає певний позитивний результат.

Дуже складною проблемою є низька інвестиційна привабливість України для зарубіжних інвесторів. На кінець 2006 p., за оцінками міжнародних експертів, нашу країну відносили до країн із найбільшим ризиком для зарубіжних інвестицій.