+3 8(066) 185-39-18
fjustify;">Виконання кожної з функцій управління змушує керівника вирішувати ряд специфічних завдань, найбільш типові з яких: планування, організація діяльності, мотивація і контроль. Для вирішення цих завдань необхідно отримати відповіді на ряд питань.
Планування:
- визначення місії підприємства;
- з'ясування природи бізнесу;
- визначення цілей;
- аналіз змін у зовнішньому оточенні і їх вплив на майбутнє підприємства;
- вироблення стратегії і тактики досягнення поставленої мети.
Організація діяльності:
- визначення раціональної структури діяльності підприємства; з'ясування доцільності укрупнення блоків виконаних робіт;
- координація функціонування блоків для їх гармонійної і несуперечливої роботи; .
- з'ясування кола завдань, вирішення яких на кожному рівні підприємства варто довіряти людям (зокрема керівникам);
- визначення доцільності зміни структур підприємства через зміни в зовнішньому оточенні.
Мотивація:
- з'ясування нестатків і потреб підлеглих;
- визначення ступеня задоволення цих потреб в ході діяльності, спрямованої на досягнення цілей підприємства;
- аналіз причин росту задоволення роботою і продуктивності праці підлеглих;
- виявлення заходів, що сприяють підвищенню рівня задоволеності роботою і продуктивності праці підлеглих
Контроль:
- встановлення критеріїв виміру результатів роботи;
- визначення періодичності оцінки результатів;
- визначення ступеня досягнення цілей;
- з'ясування причин відставання і внесення коригувань для оптимального досягнення поставлених цілей [12, с.272].
Система функціональної підтримки менеджменту на підприємствах дістала назву контролінгу. Серед найважливіших завдань і функцій контролінгу дослідники [7; 12] називають інформаційне забезпечення, координацію і підтримку прийняття управлінських рішень.
Одними з найвагоміших методів с стратегічного і оперативного контролінгу на підприємстві є методи економічного і фінансового аналізу і методи діагностики як складової аналізу.
Звернемось тепер до визначення економічної сутності понять «економічний аналіз» та «економічна діагностика» та, на основі визначення їх взаємозв’язку і взаємозалежності, встановимо взаємозв’язок між поняттями «фінансовий аналіз» і «фінансова діагностика».
Термін «економічна діагностика» набув широкого використання в економічній літературі протягом останнього десятиріччя.
У перекладі із давньогрецької мови термін "діагностика" означає розпізнавання [16, с. 10]. Слово "діагностика" є похідним від поняття "діагноз", котре бере свій початок із медичної практики і трактується як лікарський висновок, створений на базі певних досліджень ознак хвороби (симптомів), про стан і суть захворювання пацієнта, який є основою для формування певних рекомендацій з ліквідації симптомів та комплексного оздоровлення.[17]
Термін діагноз (diagnosis) складається з dia- «через (щось), засіб, через який здійснюється дія», та gnosis – «знання» і буквально означає «через знання», розпізнавання. У медицині діагностика – це 1) наука пророзпізнавання, мистецтво ставити правильні діагнози, наука про ознаки хвороб, методи та принципи постановки діагнозу; 2) увесь процес дослідження хворого, спостережень і аналітичних оцінок лікаря для визначення хвороби та стану хворого [18, с.191].
Трактування сутності економічної діагностики та відокремлення її як складової економічного аналізу викладені в працях багатьох українських і російських вчених. Серед багатьох праць на цю тематику хотілося б виділити роботу Шубіна О.О. та Сіменко І.В. [19], які обґрунтували спільні риси і відмінності в поняттях «економічний аналіз» та «економічна діагностика», а
також запропонували власне бачення їх взаємозв’язку і взаємозалежності на основі їх лексико-семантичної та логічної оцінки, з яким, на наш погляд, не можна не погодитись.
Так, автори підкреслюють, що: «у результаті співвідношення понять «економічний аналіз» і «економічна діагностика» за вісьмома ознаками чітко простежується процесна складова останньої, що створює базис для розуміння діагностики як процесу формування діагнозу на основі застосування неформалізованих і формалізованих методів дослідження» [19].
Економічну діагностику автори трактують як процес дослідження стану суб’єкта господарювання з метою формування висновків щодо визначення дисфункцій, які деформують його функціонування та встановлення їхніх причин на певному етапі за визначений проміжок часу [19].
Стосовно сфери застосування терміну «економічна діагностика», то погодимось з думкою авторів про те, що цей термін варто вживати лише для ідентифікації стану певного об’єкта дослідження.
Позицію авторів щодо співвідношення економічного аналізу і економічної діагностики розділяє і Д.В. Гостяєв [20], який зазначає, що економічна діагностика спрямована на визначення стану підприємства і оцінку економічних наслідків, пов’язаних з реалізацією управлінських рішень, для розробки економічної політики, що дозволяє досягнути позитивних тенденцій в розвитку підприємства.
Різновиди аналітичних процедур, які можна вважати діагностикою є: визначення системи показників; проведення розрахунків, анкетування; обробка отриманих показників та результатів анкетування; заповнення аналітичних таблиць; встановлення причин, що зумовили зміну об’єкта аналізу; формування вихідної (результатної) інформації (ідентифікація стану об’єкта дослідження) [19].
Наведені вище наукові дослідження фахівців щодо визначення сутності економічної діагностики та її місця в системі економічного аналізу діяльності підприємства призводять до висновку, що діагностикою можна вважати сукупністю методів вивчення параметрів, які дають оцінку певному стану економічного суб’єкта. Отже, цілком логічним є твердження про доцільність вживання терміну «діагностика фінансового стану» та «фінансова діагностика» під час проведення аналітичних процедур, спрямованих на дослідження і оцінку фінансового стану підприємства.
На ідентичності понять «фінансова діагностика» і «діагностика фінансового стану» наполягає і Приймак С.В [21, с.9], на думку якої фінансова діагностика – це процес ідентифікації якості фінансового стану підприємства та визначення чинників, які впливають на його фінансові параметри.
О.А.Сметанюк пропонує наступне визначення поняття діагностики