Предмет:
Тип роботи:
Лекція
К-сть сторінок:
24
Мова:
Українська
інших господарюючих суб'єктів незалежно від форми власності та виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, за винятком установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю;
б) перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств, холдингових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників;
в) перевірки емітентів цінних паперів;
г) перевірки державних підприємств при здаванні в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змінах форми власності;
д) порушення питання про визнання суб’єкта підприємництва неплатоспроможним або банкрутом.
Перед аудиторами ставляться високі професійні вимоги. Так, аудитор повинен мати сертифікат, який засвідчує його кваліфікаційну придатність, а також ліцензію на заняття аудиторською діяльністю. Сертифікацію і ліцензування аудиторської діяльності в Україні здійснює Аудиторська палата.
Усі види аудиторських послуг є платними. Як правило, відношення між аудитором та клієнтом оформляються угодою з оплатою послуг за договірними цінами. Якщо перевірка відбувається за дорученням судових органів, оплата відбувається за кошт організації, що перевіряється, за тарифами, які затверджені законодавством.
Залежно від ступеня охоплення підконтрольного об'єкта:
- комплексний, якому підлягають усі аспекти діяльності підконтрольного об'єкта;
- тематичний, що зосереджується лише на окремих аспектах діяльності;
- частковий – проводиться з певного переліку питань за допомогою ознайомлення на місці з окремими напрямками фінансової діяльності;
- суцільний – передбачає вивчення усіх первинних документів і записів у формах аналітичного та синтетичного обліку. Цьому контролю підлягають найвідповідальніші операції установи;
- вибірковий – перевіряються або всі документи певних періодів протягом року, або частина документів, але за весь звітний період.
Залежно від джерел інформації й методики виконання контрольних дій:
- документальний, джерелами інформації для якого є первинні документи, бухгалтерська, статистична звітність, нормативна та інша документація;
- фактичний, який ґрунтується на вивченні фактичного плану об'єктів, що перевіряються, за даними їх перевірки в натуральному вираженні, а тому він не може бути всеохоплюючим з огляду на безперервний характер фінансово-господарських операцій.
Залежно від цільової спрямованості контрольних дій:
- стратегічний, який спрямовується на вирішення питання стратегії розвитку підприємства, організації, установи, галузі господарства у майбутньому;
- тактичний — вирішує поточні питання їхньої фінансової діяльності.
В залежності від місця здійснення:
- контроль на місцях, коли суб'єкт виконує контрольні дії безпосередньо на підконтрольному об'єкті;
- дистанційний контроль, коли суб'єкт контролює віддалений від нього об'єкт за допомогою інформації, яка передається за допомогою засобів зв'язку.
- Важливою ознакою класифікації фінансового контролю є форми його здійснення. Це є певні сторони виявлення змісту фінансового контролю залежно від часу здійснення контрольних дій. Критерій розмежування форм полягає у зіставленні часу здійснення контрольних дій із процесами формування і використання фондів фінансових ресурсів.
Формами фінансового контролю є:
- попередній (превентивний) контроль. Перехід до ринку несумісний зі збитками і втратами, які є наслідком економічних і фінансових прорахунків, безгосподарності, порушення законності. Для їхньої мінімізації необхідна чітка й відлагоджена система превентивного фінансового контролю, який є найефективнішою формою, оскільки дає змогу запобігти виникненню вад, перевитрат і втрат фінансових ресурсів, порушенню законодавства. На стадії фінансового прогнозування і планування превентивний контроль слугує передумовою для прийняття оптимальних управлінських рішень. Він здійснюється на етапі розгляду і прийняття рішень з фінансових питань, у тому числі на стадії розробки й прийняття законів та актів органів місцевого самоврядування у сфері фінансової діяльності, в першу чергу – бюджетів на поточні роки. Прикладом попереднього фінансового контролю можна назвати парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період, що проводяться у Верховній Раді України за представленим Кабінетом Міністрів України проектом Основних напрямів бюджетної політики (Бюджетною резолюцією). У межах встановлених повноважень Рахункова палата України проводить експертизу проектів Державного бюджету України, а також проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших документів, що стосуються питань Державного бюджету і фінансів України. Також фахівці Рахункової палати аналізують і досліджують порушення і відхилення бюджетного процесу, готують і вносять до Верховної Ради України пропозицій щодо їх усунення, а також удосконалення бюджетного законодавства в цілому. На мікрорівні прикладом попереднього фінансового контролю є процес розробки фінансових планів та кошторисів, кредитних та касових заявок; фінансових розділів бізнес-планів, складення прогнозних балансів, а також установчих договорів, договорів про спільну діяльність.
- поточний контроль, що проводиться в короткі проміжки часу в процесі здійснення фінансово-господарських операцій (перерахування податків, зборів, утворення фондів грошових коштів, здійснення виплат та ін.). Спираючись на дані первинних документів оперативного і бухгалтерського обліку та інвентаризацій, поточний контроль дає змогу регулювати фінансові ситуації, що швидко змінюються, попереджувати збитки і втрати. Він має систематичний характер і справляє найбільший вплив на процес формування й використання фінансових ресурсів.
- наступний (ретроспективний) контроль, що характеризується поглибленим вивченням фінансової діяльності за попередній період, дає змогу виявити вади попереднього й поточного контролю. Цей контроль здійснюється після виконання фінансових операцій за певні минулі проміжки часу завдяки вивченню даних обліку й звітності, планової нормативної документації. Контролю підлягають і фактичні справи, дійсна наявність грошових засобів і матеріальних цінностей. Наступний фінансовий контроль допомагає масштабно оцінити позитивні та негативні сторони фінансової діяльності підприємств, установ, певних галузей та економіки в цілому. Він дає змогу всебічно аналізувати накопичений досвід, об'єктивно відображати причини порушень і недоліків, розробляти заходи щодо їх усунення.
Отже, попередній (превентивний), поточний і наступний (ретроспективний)