Фінансове моделювання

Ще один підхід в рамках детермінованих методів оснований на аналізі балансу підприємства. Він може бути описаний різними балансовими рівняннями, що відображають взаємозв'язок між статтями активної і пасивної частин балансу. Найпростішим з них є основне балансове рівняння, яке має вигляд

А=К+З, (1. 1)

де А – активи, К – власний капітал, З – зобов'язання підприємства

Ліва частина рівняння відображає матеріальні і фінансові ресурси підприємства, права частина – джерела їх утворення. Прогнозована зміна ресурсного потенціалу повинна супроводжуватися як неминучою відповідною зміною джерел засобів, так і можливими змінами в їх співвідношенні. На практиці прогнозування здійснюється шляхом використання складніших балансових рівнянь і поєднання даного методу з іншими методами прогнозування.

Проведення аналізу безпосередньо за даними бухгалтерської звітності – справа доволі трудомістка, оскільки дуже велика кількість розрахункових показників ускладнює виділення головних тенденцій у фінансовому стані підприємства. Ще менш ефективним є прогнозування форм бухгалтерської звітності в їх типовій номенклатурі статей. У зв'язку з цим виникає необхідність перед проведенням аналізу ущільнити початкові форми звітності шляхом агрегації однорідних по складу балансових статей для отримання порівняльного аналітичного балансу (балансу-нетто), а також аналітичного звіту про прибутки і збитки [6, с. 47].

Третя група прогнозування показників фінансового стану заснована на використанні стохастичних методів [7, с. 80]. Вони припускають імовірнісний характер як прогнозу, так і самого зв'язку між досліджуваними показниками. Вірогідність отримання точного прогнозу зростає із збільшенням кількості емпіричних даних. Ці методи займають провідне місце з позиції формалізованого прогнозування і істотно варіюють за складністю використовуваних алгоритмів. Результати прогнозування, отримані стохастичними методами, уразливі до впливу випадкових коливань вихідних даних. Це може іноді приводити до серйозних похибок у отриманих прогнозних значеннях.

Стохастичні методи, в свою чергу, можна поділити на три типові підгрупи. Вибір для прогнозування методу з тієї або іншої підгрупи залежить від великої кількості чинників: наявних початкових даних, їх кількості, наявності або відсутності чіткої тенденції в їх зміні, сезонності, щільності взаємозв’язку між відібраними показниками тощо.

Дослідження та узагальнення поглядів вчених щодо сутності економічного прогнозування дало можливість виокремити декілька підходів до визначення прогнозу і прогнозування: ймовірнісний, який розглядає прогнозування як пошук імовірного стану об’єкта прогнозування у майбутньому; системний, що базується на вивченні окремих елементів об’єкта прогнозування, які в сукупності являють собою цілісну систему; пізнавальний, що підкреслює роль людського фактора у прогнозуванні; управлінський, який розглядає прогнозування на рівні суб’єктів господарювання.

Прогнозування фінансового стану підприємства доцільно здійснювати шляхом економіко-математичного моделювання. Воно дозволяє відображати перспективний фінансовий стан в залежності від великої кількості факторів. При цьому адекватність отриманого прогнозу залежить від процедури та логіки побудови прогнозної моделі [15, с. 49].

Для створення фінансової моделі необхідне послідовне виконання таких кроків, як:

• збір і аналіз початкових даних для фінансової моделі (виробничі і фінансові показники) ;
• виділення ключових чинників (драйверів моделі) ;
• зовнішні чинники, що впливають на результати компанії (ринкові тенденції, курси валюти, інфляція і т. д.) ;
• створення і порівняння моделей альтернативних сценаріїв або варіантів інвестиційних проектів;
• розрахунок інвестиційних і фінансових показників, зокрема, встановлених фінансових ковенантів по кредиту;

аналіз стрес-стійкості бізнесу до зміни зовнішнього середовища (наприклад, розрахунки з постачальниками).

Модель в обов'язковому порядку включає:

• динамічні зв'язки ключових показників, початкових даних і результатів проекту;
• результати розрахунків – основні форми фінансової звітності (як правило, прогнозний баланс, звіт про прибутки і збитки і звіт про рух грошових коштів) ;
• розраховані на їх основі прогнозні фінансові показники (включаючи EBITDA, покриття відсотків і т. д.) і інтегральні показники ефективності.

Початкові дані для фінансової моделі компанії можна класифікувати по наступних областях:

• макроекономічні показники (інфляція, ціни на сировину і готовий товар/послугу, процентні ставки, курси валют) ;
• очікувана динаміка продажів для даного ринку;
• операційні доходи і витрати;
• використовування кредиту і обслуговування довга;
• оподаткування і дивіденди.

 

Алгоритм прогнозування фінансового стану підприємства наведений на рис. 1. 2.

На першому етапі відбувається збір і перевірка достовірності і актуальності інформації, на основі якої проводиться моделювання. При цьому необхідно враховувати, що звітність (бажано, консолідована міжнародна звітність за 3 роки), що використовується, повинна відповідати критерію послідовності (безперервний ряд звітних даних) та зіставлення (незмінність методики розрахунку показників). Також робиться вибір валюти представлення даних, що стало особливо актуальним у зв'язку з девальвацією гривні, яка відбувається зараз на наших очах [23, с. 78].

Кінцева і, можливо, найістотніша стадія фінансового моделювання – це перевірка початкових допущень і припущень, використаних під час прогнозування. Ця перевірка називається аналізом чутливості. На цій стадії, по суті, перевіряється вірність висновків шляхом варіювання припущень.

 

 

На першому етапі відбувається збір і перевірка достовірності і актуальності інформації, на основі якої проводиться моделювання. При цьому необхідно враховувати, що звітність (бажано, консолідована міжнародна звітність за 3 роки), що використовується, повинна