Фінансові посередники на міжнародному фінансовому ринку

Удосконалення взаємовідносин України та ЄБРР

Подальше удосконалення співпраці з ЄБРР залежить від зростання в Україні його «працюючих активів». Для цього необхідно спільно з керівництвом ЄБРР започаткувати практику проведення регулярного огляду портфеля проектів, посилити контроль за виконанням міністерствами та іншими органами своїх зобов’язань у взаємовідносинах з ЄБРР, удосконалити механізм координації, підготовки, реалізації та моніторингу великих інвестиційних проектів.

Необхідно здійснити також конкретні заходи для геостратегічної диверсифікації джерел надходження зовнішніх коштів. Враховуючи європейський вектор зовнішньої політики України, слід розширювати співпрацю з Європейським Союзом та його фінансовими інституціями, Європейською Асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ) та іншими організаціями.

Удосконалення взаємовідносин України та ОЧЕС

Додатковим джерелом фінансування регіональних проектів є Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), до складу якої входить Україна. Відповідно до угоди про заснування Чорноморського банку торгівлі і розвитку (червень 1999 р.) його діяльність спрямовується на забезпечення процесів економічної трансформації країн Чорноморського регіону. Він діє як банк розвитку, кредиторами та позичальниками якого виступають країни-засновники.

Для подальшого залучення зовнішніх джерел необхідно постійно і ґрунтовно вивчати можливості інших міжнародних організацій світового і регіонального масштабів на предмет використання їхніх можливостей доля фінансового і технічного сприяння розвитку української економіки (ЮНІДО, ФАО, ЮНЕП, Регіональні банки економічного розвитку).

 

 

У курсовій роботі здійснено теоретичне узагальнення та аналіз стану основних фінансових посередників на міжнародному фінансовому ринку, а також запропоновано шляхи удосконалення взаємовідносин між Україною та міжнародними фінансовими посередниками. Результати дослідження дозволили сформулювати наступні висновки:

1) У сучасних умовах міжнародний фінансовий ринок набув таких характерних рис:

• величезні розміри;
• відсутність географічних кордонів;
• цілодобове проведення операцій;
• використання валют провідних країн світу;
• участь провідних банків, корпорацій, фінансово-кредитних інститутів з високим рейтингом;
• використання уніфікованих міжнародних стандартів і певних правил проведення операцій;
• упровадження мережі Інтернету для забезпечення глобального інформаційного простору та вдосконалення розрахунків.

2) Основними фінансовими посередниками на міжнародному фінансовому ринку є:

• Транснаціональні банки (ТНБ) ;
• МВФ;
• Світовий банк;
• ЄБРР;
• Офшорні фінансові центри.

3) Міжнародні фінансові організації мають велике значення для покращення економічного становища України. Співпраця України з МВФсприяє поліпшенню макрофінансових показників стабілізації, формуваннюконкурентного ринкового середовища, стабілізації національної грошової одиниці, активізації інвестиційного процесу, розвитку приватного підприємництва. Співпрацязі Світовим банком дозволяє Україні підтримувати стабільність платіжного балансу та національної валюти і в перспективі підвищити довгостроковий суверенний рейтинг нашої країни, покращити інвестиційний клімат, а також відновити втрачену довіру міжнародної спільноти до України.

4) Фінансові ресурси МВФ включають в себе: запаси МВФ у валютах держав-членів, СДР, золото, інші активита наявні позики Фонду. Найбільшу частку всіх ресурсів МВФ займає валюта (53%).

5) Десятку найбільших ТНБ світу очолюють банки Китаю, прибутки яких досягають $ 43, 2 млрд.

6) В Україні налічується 176 банків, серед яких найбільшими за активами є Приватбанк, Укрексімбанк, Ощадбанк. За останні два роки кількість активів банків та їх рентабельність значно зросла, що є добрим для фінансової політики країни.

7) Україна має відкриту економіку та співпрацює з багатьма міжнародними фінансовими інституціями. Основними напрямамипокращення взаємовідносин між Україною та міжнародними фінансовими посередниками будуть:

• мінімізація державного боргу;
• поліпшення інвестиційного клімату;
• подолання корупції;
• становлення політичної стабільності;
• запровадження сучасної системи проектного та фінансового менеджменту;
• продовження курсу реформ у напрямку прозорості економіки і процесів приватизації;
• поліпшення якості бюджетного процесу;
• активізація реформ фінансового і банківського секторів.

Отже, глобалізаціяфінансових ринків, як результат сучасної фінансової інтеграції сприяєрозвитку національної та світової економік, оскільки дає можливість більш оптимального розподілу фінансових ресурсів у глобальному масштабі. Водночас вона робить більш взаємозалежними економіки різних країн іобмежує можливості урядів країн у регулюванні діяльності суб’єктів національних фінансових ринків.

Таким чином, у світі склався цілодобово діючий міжнароднийринковий механізм, який є ефективним засобом управління світовимифінансовими потоками.

 

 

1. Волгіна Н. О. Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий ринок» (для студентів 5 курсу денної і заочної форм навчання спеціальності «Економіка підприємства») / Н. О. Волгіна / Харк. нац. акад. міськ. госп-ва – Х. : ХНАМГ, 2009. – 118 с.
2. Фінансовий ринок [Електронний ресурс]: Вікіпедія. – Режим доступу: http: //uk. wikipedia. org/wiki/Фінансовий_ринок
3. Павленко І. І., Варяниченко О. В., Навроцька Н. А. Міжнародна торгівля та інвестиції: навч. посібник. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 256 с.
4. Івасів Б. С., Комар В. В. Міжнародні ринки грошей і капіталів: навч. -метод. посібник. / Б. С. Івасів, В. В. Комар – Тернопіль: ТНЕУ, 2008. – 120 с.
5. Мозговий О. М. Міжнародні фінанси: навч. посіб. / О. М. Мозговий. – К. : КНЕУ, 2000. – 557 с.
6. Д’яконова І. І. Міжнародні фінанси: навч. посібник / І. І. Д’яконова, М. І. Макаренко, Ф. О. Журавка; за ред. М. І. Макаренка, І. І. Д’яконової. – К. : Центр учбової літератури, 2013. – 548 с.
7. Опарін В. М. Фінанси (Загальна теорія) : навч. посібник. – 2-ге вид., доп. і перероб. / В. М. Опарін. – К. : КНЕУ, 2002. – 240 с.
8. Еш С. М. Фінансовий ринок: навч. посіб. / С. М. Еш. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 528c.
9. Виноградська А. М. Основи підприємництва: навч. посіб. / А. М. Виноградська. – К. : Київ. нац. торг. -екон. ун-т, 2002. – 382 с.
10. Транснаціональні банки[Електронний ресурс]: Енциклопедичний словник економіки та права. – Режим доступу: www. vedomosti. ru/glossary/30798
11. Крупнейшие банки мира [Електронний ресурс]: Банки мира. – Режим доступу: http: //www. wbanks. ru/top-world-banks. html
12. Мельник П. В., ТарангулЛ. Л., Гордей О. Д. Банківські системи зарубіжних країн: підручник. / П. В. Мельник, Л. Л. Тарангул, О. Д. Гордей. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 586 с.
13. Світовий банк [Електронний ресурс]: Вікіпедія. – Режим доступу: http: //uk. wikipedia. org/wiki/Світовий_банк
14. Європейський банк реконструкції та розвитку [Електронний ресурс]: Вікіпедія. – Режим доступу: http: //uk. wikipedia. org/wiki/Європейський_банкреконструкції_та_розвитку
15. Лисенков Ю. М., Коротка Т. А. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн: підручник. / Ю. М. Лисенков, Т. А. Коротка. – К. : Зовнішня торгівля, 2005. – 118 с.
16. Козьменко О., Кремень В., Школьник І. Критерії ідентифікації фінансового конгломерату: вітчизняний та європейський підходи / О. Козьменко, В. Кремень, І. Школьник //Вісник НБУ, 2009. – №6. – С. 32-36.
17. Кремень В. М. Фінансові конгломерати в системі фінансових посередників [Електрон. ресурс]: Національна бібліотека України ім. В. І. Вернандського. – Режим доступу: http: //www. nbuv. gov. ua/Portal/soc_gum/pprbsu/texts/2009_25/25. L32. pdf
18. Шафранський А. Офшорні фінансові центри та їхні види [Електрон. ресурс] /А. Шафранський. – Режим доступу: http: //economist. lacruax.
19. com/ofshorni-finansovi-centri-ta-d1-97xni-vidi/
20. Офшорні банківські центри[Електрон. ресурс]: Український фонд підтримки підприємництва. – Режим доступу: http: //ufpp. kiev. ua/ofshorni-bankivski-centri/
21. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: підручник. – 5-е вид., перероб. і доп. / С. Я. Боринець. – К. : Знання, 2008. – 583 с.
22. Петрашко Л. П. Міжнародні фінанси: навч. -метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / Л. П. Петрашко. – К. : КНЕУ, 2003. – 221 с.
23. Офіційний сайт Міжнародного валютного фонду [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: //www. imf. org/
24. Рейтинг крупнейших банков мира на 2013 год [Електрон. ресурс]: Mezon. – Режим доступу: http: //www. mezon. uz/world-news/business/4084-reyting-krupneyshih-bankov-mira-na-2013-god
25. Bank of America [Електронний ресурс]: Вікіпедія. – Режим доступу: http: //ru. wikipedia. org/wiki/Bank_of_America#cite_note-3
26. Офіційне інтернет-представництво Національного банку України[Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: //www. bank. gov. ua/
27. Банківська статистика [Електронний ресурс]: Аналіз банків України від Bankografo. – Режим доступу: http: //bankografo. com/analiz-bankiv/bankivska-statystyka
28. Урядовий портал [Електронний ресурс]: Єдиний веб-портал органів виконавчої влади в Україні. – Режим доступу: http: //www. kmu. gov. ua/control/uk/
29. publish/article% 3Fart_id=244829807&cat_id=244828922
30. Указ Президента України «Про забезпечення представництва України врадах керуючих Міжнародного валютного фонду та Світового банку»// Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2005. – №1809. – С. 1.
31. Офіційний сайт Світового Банку [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: //www. worldbank. org/
32. Закон України «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1992. – №33. – С. 474.
33. Стратегия деятельности в Украине[Електрон. ресурс]: Европейский банк реконструкции и развития. – Режим доступу: http: //www. ebrd. com/russian/ pages/country/ukraine/strategy. shtml
34. Юрій С. І., Стоян В. І., Мац М. Й. Фінанси: підр. / С. І. Юрій, В. І. Стоян, М. Й. Мац. – Тернопіль, 2002. – 394 с.