Фінансовий облік І

1. На вартість ремонту:

Дебет 23 «Виробництво» (субрахунок основного виробництва) ;

Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»;

Дебет 92 «Адміністративні витрати»;

Дебет 93 «Витрати на збут»;

Дебет 94 «Інші витрати операційної діяльності»;

Кредит 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Одночасно на суму ПДВ:

Дебет 641 «Розрахунки за податками»;

Кредит 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Витрати, пов'язані з поліпшенням стану основних засобів (модернізація, модифікація, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод первісно очікуваних від їхнього використання, додаються до первісної вартості об'єкта. Прикладами таких поліпшень можуть бути реконструкція об'єкта основних засобів, після якої відбувається збільшення виробничої потужності, скорочення матеріальних витрат на виробництво або збільшення терміну його корисного використання.

6. 9. Переоцінка основних засобів

Залишкову вартість об'єктів основних засобів на дату балансу слід порівнювати із справедливою вартістю. Якщо вони відрізняються більше, ніж на 10%, то за П (С) БО 7 «Основні засоби» слід здійснювати їх переоцінку. Переоцінку основних засобів проводять фахівці – експертні оцінювачі або спеціалісти підприємства. Важливим є те, що за умови переоцінки хоча б одного об'єкта групи основних засобів слід здійснювати переоцінку усієї групи за справедливою вартістю, незважаючи на розмір відхилень вартостей інших об'єктів.

При переоцінці залишкової вартості об'єктів одночасно переоцінюється їх первісна вартість та знос.

Переоцінена первісна вартість об'єкта (ППВ) визначається таким чином:

ППВ = Первісна вартість х Індекс переоцінки

Переоцінена сума зносу (ПСЗ) :

ПСЗ = Знос об'єкта, що переоцінюється х Індекс переоцінки

Якщо переоцінка об'єкта здійснюється вперше, то відображення її в обліку буде таким:

• дооцінка залишкової вартості буде відображатися у складі власного капіталу за кредитом рахунка 423 «Дооцінка активів»;
• уцінка залишкової вартості відноситься до витрат періоду і відображається на рахунку 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій».

Якщо підприємством проведена переоцінка групи основних засобів, то надалі, відслідковуючи тенденції зміни їх вартості, слід здійснювати корегування власного капіталу, визнавати доходи чи витрати за цими операціями.

У випадку дооцінки основних засобів, які раніше були уцінені, сума дооцінки зменшується на суму раніше проведеної уцінки і визнається як дохід. Різниця між сумою дооцінки та сумою попередньо проведеної уцінки призводить до зростання власного капіталу.

У випадку уцінки основних засобів, які раніше були до-оцінені, на суму попередньо проведеної дооцінки зменшується власний капітал, а різниця відображається у складі витрат звітного періоду.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

Якщо проведена уцінка перевищує попередню дооцінку, то різниця відноситься на витрати. Якщо після проведення уцінки проводиться дооцінки на суму, що перевищує уцінку, то така сума переоцінки визнається у складі інших доходів від звичайної діяльності.

Вартість основних засобів може зменшуватись через втрату корисності.

Зменшення корисності – це втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над його справедливою вартістю, яка не включає витрати на реалізацію активу.

Втрати від зменшення корисності включаються до складу витрат звітного періоду із збільшенням у балансі суми зносу.

Якщо причини зменшення корисності об'єкта перестали існувати, сума відновлення корисності, що не перевищує суму попереднього зменшення корисності, відображається визнанням доходу з одночасним зменшенням суми зносу.

6. 10. Узагальнення інформації про основні засоби в облікових регістрах

Для узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, їх зносу, капітальних інвестицій, використовують журнал 4. Журнал 4 ведеться за кредитом рахунків 10, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 35. Записи в Журналі 4 ведуться на підставі первинних та зведених облікових документів (акту приймання-передачі, внутрішнього переміщення, акту списання, розрахунку амортизації тощо).

У графах 3, 4 і 5 розділу І цього Журналу відображаються вибуття основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, а також сума здійсненої уцінки. У графі 6 розділу І Журналу відображається сума нарахованої амортизації та суми збільшення зносу необоротних активів внаслідок їх дооцінки та зменшення корисності:

У II розділі Журналу 4 відображаються капітальні інвестиції (введення в дію необоротних активів, вибуття внаслідок продажу, уцінки тощо).

Відомість 4. 1 ведеться за дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції» і призначена для аналітичного обліку капітальних інвестицій у розрізі витрат капітального характеру. У цій відомості також відображаються витрати на проведення модернізації, модифікації, дообладнання, добудови об'єктів, що призводить до збільшення первісно очікуваних вигод від їх використання.

6. 11. Розкриття інформації щодо основних засобів у примітках до фінансової звітності

Окремим елементом річної фінансової звітності є Примітки, в яких розкривається облікова політика підприємства та інформація щодо окремих елементів фінансових звітів. Вимоги до розкриття інформації про основні засоби в Примітках до фінансової звітності визначені у П (С) БО 7. Примітки не мають уніфікованої форми, і кожний може творчо підійти до їх складання.

У Примітках до фінансової звітності по кожній групі основних засобів наводиться така інформація: вартість (первісна або переоцінена), за якою основні засоби відображені в балансі методи амортизації, що застосовуються підприємством, і термін корисного використання (експлуатації) ; наявність та рух основних засобів у звітному