Фінанси підприємств

Ознаки процесу відтворення основних виробничих фондів:

1) основні виробничі фонди поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію;

2) у процесі відтворення основних виробничих фондів одночасно відбувається рух їхньої споживної вартості;

3) здійснюється нагромадження в грошовій формі частково перенесеної вартості основних виробничих фондів на готову продукцію нарахуванням амортизаційних відрахувань;

4) основні виробничі фонди поновлюються в натуральній формі протягом тривалого часу, що створює можливість маневрувати коштами амортизаційного фонду. 

Розрізняють два види зносу основних фондів - фізичний і моральний. Фізичний знос - це поступова втрата основними фондами споживної вартості в процесі експлуатації, тобто матеріальний знос їх окремих елементів. Розрізняють повний і частковий знос основних фондів. Повний знос передбачає повну заміну зношених основних фондів шляхом нового капітального будівництва або придбання нових основних фондів.

Повний знос передбачає повну заміну зношених основних фондів шляхом нового капітального будівництва або придбання нових основних фондів.

Частковий знос компенсується здійсненням капітального ремонту основних фондів. 

Моральний знос - це знос основних фондів унаслідок створення нових більш прогресивних і економічно ефективних машин та устаткування.

У господарській практиці використовуються кілька видів вартісної оцінки основних засобів:

1. Первинна вартість – це фактичні затрати на придбання , спорудження і виготовлення основних засобів , тобто це є вартість , за яку купуються або створюються основні засоби

2. Справедлива вартість – це вартість , за якою може бути здійснений обмін основних засобів

3. Переоцінена вартість – це вартість основних засобів на певну дату їх переоцінки

4. Залишкова вартість – це вартість основних засобів з урахуванням зношення, тобто вона виражає ступінь придатності основних засобів і визначається шляхом зменшення первинної або переоціненої вартості на величину зношення.

5. Ліквідаційна вартість – це вартість , за яку ліквідуються основні засоби, тобто це є сума коштів, яку підприємство очікує отримати від реалізації основних засобів після закінчення терміну їх корисного використання , за вирахуванням витрат , пов’язаних з продажем( ліквідацією)

Сума нарахованої амортизації береться за вартість фізичного зносу. Амортизація - це процес поступового перенесення вартості основних виробничих фондів і нематеріальних активів з урахуванням витратна їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань, установлених законодавчими актами. Амортизаційні відрахування включаються до складу вагових витрат виробництва й обігу, що беруться для обчислення прибутку, який оподатковується.

До складу амортизаційних витрат включають:

• витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, в тому числі на самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб включно з витратами на виплату заробітної плати;

• на здійснення всіх видів ремонтів, реконструкції, модернізації та інших способів поліпшення основних фондів;

Не вважаються амортизаційними та повністю відносяться до складу вагових витрат звітного періоду:

• витрати на придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх наступної реалізації іншим підприємствами використання таких основних фондів у виробництві інших основних фондів, призначених для реалізації;

• кошти на витрати на утримання основних фондів, що перебувають на консервації.

Податковий метод або метод рівномірного списання (лінійний метод) передбачає використання встановлених норм амортизації і розраховується так:

 

А=(Б  * Н)/100%, грн., (6.1)

 

де А. - сума амортизаційних витрат відрахувань ,грн.;

 Б - балансова вартість відповідної групи основних фондів на початок звітного періоду ,грн.;

 Н - норма амортизаційних відрахувань до балансової вартості кожної з груп основних фондів ,%.

Визначення амортизаційних відрахувань здійснюється щоквартально. 

Норми амортизації за квартал 

 Група 1-2% 

 Група 2-10% 

 Група 3-6% 

 Група 4- 15%.

З метою бухгалтерського обліку використовують наступні (спеціальні) методи нарахування амортизації:

• Прямолінійний

 

А= (Вп-Вл)/Та, грн., (6.2)

На=100/Та , % (6.3)

 

де А-річна сума амортизації, грн.;

Вп- початкова вартість, грн.;

Вл- ліквідаційна вартість , грн.;

 На-норма амортизації, %.

Та-термін корисного використання, роки.

• Метод зменшення залишкової вартості

 

А=Вз(Вп)*На , грн., (6.4)

 

• Метод прискореного зменшення залишкової вартості 

 

А=Вз(Вп)*На, грн., (6.6)

На=(100/Та)*2 , %, (6.7)

 

• Кумулятивний метод або метод суми цифр років

 

А= (Вп-Вл)*Км , грн., (6.8)

 

де Км-кумулятивний коефіцієнт.

 

Кумулятивний коефіцієнт розраховується на кожний рік використання об’єкта діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання , на суму числа років його корисного використання (Та’) .

Наприклад: 

 

Та= 4 роки

Та’=1+2+3+4

Та’=Та*(Та+1)/2=4(4+1)/2=10

Км1р=4/10

Км2р=3/10

Км3р=2/10

Км4р=1/10

 

 Виробничий метод

 

А1= (Вп-Вл)/Q , грн/ натур. од. , (6.9)

 

де Q-розрахований обсяг діяльності, натур. од..

Метод амортизації вибирається підприємством самостійно нарахування амортизації здійснюється щомісячно. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного та кумулятивного визначається