Фінанси підприємств

 ненормовані (для яких такий розрахунок не здійснюється);

3) за джерелами формування:

 власні (частина статутного капіталу спрямована на формування оборотних активів);

 прирівняні до власних (стійкі пасиви, нерозподілена частина прибутку). Ці активи за своєю природою є власними, але призначені для інших цілей і тому для формування оборотних активів можуть використовуватися лише тимчасово;

 залучені (банківські позики, кредиторська заборгованість);

4) щодо ступеня ліквідності та ризику вкладення:

 високоліквідні (грошові кошти, ринкові цінні папери);

 середньоліквідні (товари відвантаженні, дебіторська заборгованість);

 низьколіквідні (виробничі запаси, не відвантажена готова продукція, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів).

Система організації оборотних коштів побудована на певних принципах:

1) надання підприємствам самостійності щодо розпорядження, управління оборотними коштами.

2) визначення планової потреби і розміщення оборотних коштів за окремими елементами й підрозділами

3) коригування розрахованих і чинних нормативів з урахуванням вимог господарювання, що змінюються

4) раціональна система фінансування оборотних коштів

5) контроль за раціональним розміщенням і використанням оборотних коштів.

У практиці використовують два методи визначення потреби в оборотних коштах:

• прямий (забезпечує розробку норм і нормативів з урахуванням багатьох факторів, які пов’язані з постачання, виробництвом та реалізації.

• економічний .

Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування. Значення нормування оборотних коштів :

1) забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва;

2) дає змогу ефективно використовувати оборотні кошти ;

3) від цього залежить виконання плану виробництва, реалізації продукції, прибутку та рівня рентабельності;

4) зміцнює режим економії, мінімізує ризик підприємницької діяльності. 

Виробничі запаси створюються на підприємстві для забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації. У складі виробничих запасів найбільшу питому вагу мають сировина, матеріали і покупи напівфабрикати.

 

Н=Qдн*N, тис. грн., (7.1)

 

де Н - норматив оборотних коштів для сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів тис. грн.;

 Q дн- одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів тис. грн;

 N - - норма оборотних коштів дні.

 

Qдн = Qкв/90 , тис. грн./ день , (7.2)

Q дн= Qрік/360 тис. грн./ день , (7.3)

Qдн=Qміс/30 тис. грн./ день , (7.4)

 

де Q кв, Q рік, Qміс - відповідна потреба матеріалів за рік, квартал, місяць, тис. грн..

Норма оборотних коштів стосовно сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів включає такі елементи: транспортний запас; час для прийняття, розвантаження, сортування, складування матеріалів, технологічний запас; поточний (складський) запас; гарантійний запас.

Транспортний запас визначається як різниця між часом перебування вантажу в дорозі від постачальника до споживача та часом пробігу розрахункових документів, їх оформлення вантажовідправником і обробки банками за місцем знаходження постачальника і споживача.

Приклад:

Час руху вантажу від постачальника до споживача становить 20 днів. Поштовий пробіг документів - 12 днів. Обробка документів у постачальника і в банківських установах - 4 дні. За цих умов

 

З тр= 20-12-4 =4 дня.

 

За наявності кількох постачальників транспортний запас щодо конкретних видів матеріальних цінностей розраховується як середньозважена величина.

Якщо сировина та матеріали надходять до споживача раніше за прибуття розрахункових документів (або ці процеси збігаються в часі), транспортний запас не встановлюється.

Підготовчий запас - це час для прийняття, розвантаження, сортування, складування матеріалів.

 

Зпідг = Qден * Н підг, тис. грн., (7.5)

 

де Нпідг - норма для підготовки, дні.

Технологічний запас включає час на підготовчі операції (сушення матеріалів, подрібнення брухту, розкроювання матеріалів), якщо вони не є складовою частиною виробничого циклу.

Поточний запас - норма оборотних коштів у частини поточного запасу залежить від частоти та рівномірності їх споживання у виробництві.

У норму оборотних коштів, як правило, включається середній поточний запас у розмірі 50% тривалості інтервалу між поставками

 

Зпоточн = О х Т/2, тис. грн., (7.6)

 

де Т - період поставки даного матеріального ресурсу, дні.

Поставки від кількох постачальників можуть суттєво різнитися за обсягом і за величиною інтервалів між окремими партіями, що залежить від різних причин - особливостей транспортування, періодичності випуску тих чи тих матеріальних цінностей постачальниками, умов конкретних договорів та постачання тощо. У такому разі середній інтервал між поставками розраховується як середньозважена величина. У розрахунках не враховуються дрібні партії та надміру великі надходження.

Розрахунок інтервалу між поставками методам середньозваженої величини у розрахунок береться 4880(5840-960). Середньозважений інтервал 22дні (109320:4880). Норма оборотних коштів на точний запас визначається як 50% від середньозваженого інтервалу, або 11 днів.

 

Таблиця 7.1

Розрахунок середньозваженого інтервалу 

Дата 

надходження Обсяг поставки , т Інтервал у днях до наступної поставки Похідні числа (гр2*гр3) Пояснення причин виключення поставок із розрахунків 

05.01 420 15 6300

20.01 350 37 12950

26.02 300 16 4800

14.03 90 Однорозова дрібна поставка

22.03 310 19 5890

10.04 410 15 6150

25.04 870 Випадкове надміру велике надходження