Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
179
Мова:
Українська
оборотні кошти?
2. Назвіть склад власних джерел за нормування оборотних коштів
3. Чому кредиторська заборгованість є джерелом формування оборотних коштів?
4. Як визначається норматив оборотних коштів прямим методом?
5. У чому сутність економічного методу визначення нормативу оборотних коштів?
6. Як оцінити ефективність використання оборотних коштів?
ТЕМА 8. КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ
План.
1. Поняття та види кредитів
2. Банківське кредитування
3. Небанківське кредитування
-1-
Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможливо без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів. Виникнення і функціонування кредиту пов’язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них. При цьому виникнення кредитних відносин зумовлюється не самим фактом незбігу в часі відвантаження товару і його оплати, а узгодженням між суб'єктами кредитних відносин умови щодо відстрочки платежу шляхом укладення кредитної угоди. Але оборот товарів є не єдиною причиною появи кредитних взаємовідносин. Нині кредитні відносини виникають за будь-якої економічної чи фінансової операції, що пов'язана із заборгованістю одного з учасників такої операції.
Для забезпечення всього процесу відтворення необхідно, щоб підприємства мали необхідні оборотні кошти, які вони використовують для придбання оборотних виробничих фондів За браком власних оборотних коштів підприємства залучають банківські кредити, кошти інших кредиторів та комерційний кредит.
Суб'єктами кредитних відносин можуть бути будь-які самостійні підприємства. Кредитні відносини характеризуються тим, що їх суб'єктами є дві сторони: одна з них у рамках конкретної угоди називається кредитором , інша позичальником Грошові чи товарно - матеріальні цінності .витрати або виконана робота та надані послуги, щодо яких укладається кредитний договір, є об'єктом кредиту.
Основними об'єктами короткострокового кредитування в оборотні кошти є:
• виробничі запаси;
• незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва витрати майбутніх періодів готова продукція і товари;
• платіжні та розрахункові операції з постачальником й покупцями.
Об'єктами довгострокового та середньострокового кредитування є капітальні вкладення, пов'язані з реконструкцією підприємства його технічним переозброєнням, упровадженням нової техніки, та інші витрати, що приводять до збільшення вартості основних засобів. До таких кредитів підприємства вдаються, якщо відчувають брак власних коштів, призначених на ці цілі, а саме прибутку й амортизаційних відрахувань. Планування потреби в кредиті для формування оборотних коштів підприємства:
1 етап - розраховується потреба в оборотних коштах у цілому за окремими напрямками: формування виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції;
2 етап - визначається необхідний розмір залучення кредитів банку на покриття збільшення потреби в оборотних коштах.
Ко.б = ОК - ОКн. - ОКпр + КЗ, тис. грн., (8.1)
де Ко.б — необхідний розмір кредитів, які залучаються в оборотні кошти , грн.;
ОК — потреба в оборотних коштах, грн.;
ОКн. — власні оборотні кошти на початок періоду, грн.;
ОКпр. — поповнення оборотних коштів за рахунок прибутку підприємства , грн.;
КЗ - зменшення кредиторської заборгованості, грн..
Період залучення кредитів - це час з моменту надання банківського кредиту до моменту його повного погашення та виплати відсотків за користування. (В Україні не перевищує 3 місяців) Також кредитором можуть бути міжнародні фінансово-кредитні установи шляхом відкриття кредитних ліній через уповноважені банки.
Кредитна лінія - це згода банку надати кредит у майбутньому в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовленої суми без додаткових спеціальних переговорів.
Кредити, що їх можуть отримати підприємства, класифікуються за такими ознаками:
• за кредиторами за формами та видами;
• за метою використання;
• за терміном надання;
• за забезпеченням;
• за порядком надання.
Кредиторами підприємств можуть бути:
• банки та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути (банківський, лізинговий кредит);
• підприємства(комерційний кредит);
• держава(державний кредит);
• міжнародні фінансові-кредитні установи (відкрита кредитних ліній через уповноважені банки).
Банківський кредит - це економічні віднесення між кредитором та позичальником з приводу надання коштів банком підприємств на умовах терміновості, платності, повернення матеріального забезпечення. Комерційний кредит - це економічні, кредитні відносини, які виникають між окремими підприємствами. Державний кредит - це економічні кредитні відносини між державою та суб'єктами господарювання. Лізинговий кредит - це стосунки між юридичними особами, які виникають між окремими підприємствами (майновий кредит або лізинг кредит).
Також кредитором можуть бути міжнародні фінансово-кредитні установи шляхом відкриття кредитних ліній через уповноважені банки.
Мета використання:
1) на фінансування оборотних коштів;
2) на фінансування основних засобів.
— за терміном надання:
1) короткострокові (до 1 року);
2) середньострокові (від 1 до 3 років);
3) довгострокові (понад 3 роки);
— від забезпечення:
1) забезпечені (нерухомість, цінними паперами, дебіторська заборгованість);
2) бланкові (отримують тільки фінансове стійки підприємства на короткій термін (1-10 днів)).
— порядок надання кредиту:
1) прямі - кредитування підприємства безпосередньо одним кредитором;
2) синдикатні - кілька кредиторів об’єднуються і кожен з них надає частину загального кредиту.
Різновидом синдикатної позики є консорціальний кредит - в якому можуть брати участь не тільки кілька банків, а й