Фінанси підприємств

2 частина - ті статті нормованих оборотних коштів, розмір яких прямо не залежить від зміни витрат на виробництво: запасні сатини для ремонтів устаткування, МШП, витрати майбутніх періодів (невиробничий норматив).

Для визначення нормативу оборотних коштів на плановий рік виробничий норматив збільшується відповідно з темпами зростання виробничої програми в плановому періоді. Невиробничий норматив оборотних коштів збільшується на 50% від зростання виробничої програми. Отримана загальна сума нормативів зменшується на суму коштів, що вивільняються в результаті планового (прогнозованого) прискорення обертання оборотних коштів.

Приклад:

Норматив оборотних коштів підприємства на початок планового року становив 1000 тис. грн., в тому числі виробничий - 800 тис. грн., невиробничий - 200 тис. грн. Зростання виробничої програми на плановий рік передбачене в розмірі 10 % проти минулого року. У плановому році в результаті реалізації заходів щодо поліпшення використання оборотних коштів передбачається прискорення обертання на 2%.

Розрахунки:

1. Визначаємо виробничий норматив оборотних коштів на плановий рік:

 

(800 х 110%)/100% = 880 тис. грн.

 

2. Визначаємо невиробничий норматив оборотних коштів на плановий рік:

 

10%/2 = 5% 200х105%/100% =210 тис. грн.

 

3. Загальний норматив на плановий рік становитиме 1090 тис. грн. (880-210)

4. У зв’язку з прискоренням обертання оборотних коштів у плановому році на 2% визначаємо очікувану суму вивільнення з обігу оборотних коштів:

 

1090х2%/100% = 21,8 тис. грн.

 

5. Отже, норматив оборотних коштів на плановий рік з урахуванням прискорення обороту коштів становитиме 1068,2 тис. грн. (1090-21,8). Приріст нормативу становитиме 68,2 тис. грн.( 1068,2 –1000).

Наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як:

("Джерела власних та прирівняних до них коштів" + "Довготермінові кредити") – ("Основні засоби та інші позаоборотні активи" + "Використання позикових коштів").

Порівняння фактичної наявності оборотних коштів з нормативними дає змогу визначити брак або надлишок власних оборотних коштів.

Брак власних оборотних коштів означає перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю їх. Причини браку:

• погана робота маркетингової служби;

• невиконання планів прибутку та завдань зі зниження собівартості;

• слабка відповідальність підприємств за формування і збереження власних оборотних коштів та їх нецільове використання;

• несвоєчасне фінансування приросту нормативу оборотних коштів;

• наявність дебіторської заборгованості (несвоєчасні розрахунки).

Надлишок власних оборотних коштів створюється у підприємстві у разі перевищення розмірів оборотних коштів понад потрібні для задоволення постійних мінімальних потреб виробництва в ресурсах.

Показники використання оборотних коштів і шляхи прискорення їх обертання:

Коефіцієнт обертання визначається за формулою:

 

Ко = Р/С, (7.12)

 

де С - середні залишки нормованих оборотних коштів , грн.; 

Р -обсяг реалізації продукції, грн.

Тривалість обороту визначається за формулою:

 

Т=360(90,30)/Ко , дні, (7.13)

 

Обертання оборотних коштів обчислюється за планом і фактично. За порівняння фактичного часу обертання з плановим визначається прискорення або сповільнення обертання як щодо всіх нормованих оборотних коштів, так і щодо окремих статей.

Коефіцієнт завантаження визначається за формулою:

 

Кз=С/Р , (7.14)

 

Коефіцієнт ефективності визначається за формулою:

 

Ке = П/С, (7.15)

 

де П - прибуток від реалізації, грн.

 

Поліпшення використання оборотних коштів можна досягти через:

1) скорочення виробничих запасів, ТМЦ у зв’язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв’язки з постачальниками;

2) прискорення обертання оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних, залеглих матеріальних цінностей.

Поліпшення використання оборотних коштів вивільняє їх. Це вивільнення може бути абсолютним і відносним.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів - це пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва (реалізації).

Відносне вивільнення оборотних коштів виникає тоді, коли внаслідок поліпшення їх використання підприємство з тією самою сумою оборотних коштів або з незначним їх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва.

Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства. 

Коефіцієнт забезпечення власними коштами (коефіцієнт автономії) - незалежність від позикових коштів.

 

Кз.к = Вк/ К, (7.16)

 

де Вк – власний капітал, грн.;

К- весь капітал, грн .

Оптимальне значення 0,5.

Коефіцієнт покриття (достатність оборотних коштів для погашення боргів протягом року). 

 

Кп= ПА/ Пз, (7.17)

 

де ПА - сума усіх поточних активів, грн;

ПЗ- поточні зобов’язання, грн.

Оптимального значення не має, але якщо коефіцієнт більш ніж два, приймається, як кращій показник.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності - готовність погасить заборгованість.

 

Кабс.л = ГЗ/ПЗ, (7.18)

 

де ГЗ - грошові засоби, грн.;

ПЗ- поточні зобов’язання, грн.

Оптимальне значення цього коефіцієнта 0,2 – 0,5.

 

Контрольні запитання і завдання для перевірки знань з теми:

 

1. Якої мети досягає підприємство, нормуючи