Фінанси підприємств

• обсяг реалізації;

• прибутки і збитки;

• рентабельність;

• ліквідність;

• грошові потоки (рух коштів на рахунках клієнтів);

• склад і динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості. Ураховуються також інші фактори:

• ефективність управління підприємством;

• ринкова позиція підприємства і його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі;

• наявність державних замовлень і державної підтримки підприємства.

Комерційні банки розробляють показники додаткової оцінки підприємств-позичальників залежно від основного виду діяльності та форм власності.

На основі проведеного аналізу системи основних показників діяльності комерційним банком визначається клас надійності підприємства-позичальника.

Для підприємства, що отримує кредит, важливо знати, на які аспекти його діяльності банк звертатиме особливу увагу.

А. Фінансові коефіцієнти

До фінансових коефіцієнтів належать: 

• коефіцієнт заборгованості; 

• коефіцієнт ліквідності; 

• коефіцієнти оборотності; 

• коефіцієнти прибутковості.

Коефіцієнт заборгованості показує, наскільки діяльність підприємства фінансується за рахунок позичених коштів. Цей коефіцієнт розраховують діленням загальної заборгованості на власний капітал. Частка позичених коштів дає уявлення про кредитоспроможність підприємства та рівень фінансового ризику, якого можуть зазнати кредитори: чим нижчий коефіцієнт, тим ліпше вони захищені від втрат у разі, коли підприємство різко скоротить обсяг активів або зазнає збитків.

Коефіцієнт ліквідності свідчить про здатність підприємства виконати короткострокові зобов'язання. Розраховують цей коефіцієнт діленням ліквідних активів на короткострокову заборгованість. Коефіцієнти обіговості свідчать, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи.

«Обіговість дебіторської заборгованості у днях» показує середню кількість днів, необхідних для погашення дебіторської заборгованості.

«Обіговість товарно-матеріальних запасів у днях» показує середню кількість днів, необхідних для того, щоб перетворити товарно-матеріальні запаси на ґроші за допомогою реалізації продукції. 

Коефіцієнти прибутковості показують загальну ефективність (результативність) діяльності підприємства. 

• Коефіцієнт витрат показує прибутковість підприємства щодо обсягів реалізації продукції. Для його розрахунку чисту виручку реалізації після відрахування витрат на основну діяльність ділять на чисту виручку від реалізації. Зниження коефіцієнта витрат може вказувати на зниження цін на продукцію або на меншу ефектність виробництва.

• Окупність інвестицій або активів свідчить про ефективність отримання прибутку за допомогою активів. Для його розрахунку прибуток після сплати податків ділять на загальні активи. 

• Окупність власного капіталу показує загальну ефективність отримання прибутку за допомогою капіталу, вкладеного акціонерами у дане підприємство (дохідність акціонерного капіталу, відображеного в балансі). Для розрахунку коефіцієнта прибуток після сплати податків ділять на акціонерний капітал. Якщо підприємство має великий обсяг позичених коштів, високий показник окупності власного капіталу, це свідчить про надмірний фінансовий ризик, який воно взяло на себе.

Аналізуючи стан і ділову активність підприємств, ці коефіцієнти порівнюють із показниками конкурентів і визначають зміни, що сталися протягом визначених періодів (динаміку змін).

Б. Рух грошових засобів

Звіт про рух грошових засобів відображає приплив і відтік грошових засобів підприємства за певний період.

Приплив й відтік грошових засобів можна поділити на три категорії залежно від видів діяльності підприємства: 

• операційна діяльність; 

• інвестиційна діяльність; 

• фінансова діяльність.

Такі звіти мають велике значення та допомагають фінансовому менеджеру планувати фінансування підприємства на середній та тривалий термін. Дані про рух грошових засобів допомагають: 

• оцінити спроможність підприємства нагромадити в майбутньому кошти для виплати основного боргу за кредитом, відсотків і дивідендів; 

• визначити потребу підприємства в зовнішньому фінансуванні.

Дані про рух грошових засобів допомагають зрозуміти сутність фінансових операцій підприємства, виявити дисбаланс у використані ресурсів і вжити відповідних заходів.

Аналіз руху грошових засобів показує, як формувались потоки грошових засобів у минулому. Але можливість погасити заборгованість залежить від майбутніх потоків грошових засобів. Тому необхідною є система, що дає змогу прогнозувати рух грошових засобів і визначити обсяг необхідного фінансування в наступному році.

Негативний рух грошових засобів означає, що підприємству необхідний кредит у межах отриманого негативного значення.

Позитивний рух грошових засобів означає, що підприємство потенційно матиме змогу зменшити існуючу заборгованість.

Рішення про надання або відмову у наданні кредиту залежить від того, наскільки банк довіряє підприємству та наскільки він задоволений прогнозом.

В. Оцінка ділового середовища підприємства

У процесі кредитування банк проводить аналіз ділового середовища, у якому працює підприємство, та пов'язаного з цим ризику.

Деякі підприємства працюють у нестійких секторах економіки і, можливо, в результаті цього перебувають на межі банкрутства. Інші підприємства працюють у стабільних секторах економіки.

Аналіз інформації про ділове середовище підприємства-позичальника здійснюється з урахуванням таких показників: 

• форма власності; 

• вид діяльності; 

• ринки та клієнти позичальника; 

• конкуренція; 

• постачальники; 

• виробничі потужності;

• керівництво й організація;

• сильні та слабкі сторони підприємства-позичальника. 

1. Форма власності. Форма власності вказує на міру ризику у разі втрати платоспроможності чи банкрутства підприємства, а також на те, хто при цьому нестиме фінансову відповідальність наприклад, у вигляді гарантії).

2. Вид діяльності. Вивчаються перспективи розвитку галузі, в якій працює підприємство-позичальник. 

Тривалий успіх певного роду діяльності залежить від терміну