Фінанси підприємств

На відміну від дисконтування векселів акцептний кредит надається векселедавцю (платнику за векселем) - звідси і його інша назва векселедавчий і виступає як гарантійна послуга.

Кредит під облік векселів (обліковий кредит) - це короткостроковий кредит, який банківська установа надає пред'явнику векселів шляхом їх обліку (скупки) до настання строку виконання зобов'язань за ними, сплачуючи пред'явнику номінальну вартість векселів за мінусом дисконту 

Приклад:

Номінальна вартість векселя - 10000 грн. Банк викуповує в підприємства вексель за 90 днів до його погашення за ставкою 10% річних. Підприємство сплачує банку дисконт.

 

С= КТП / (365 * 100), грн., (6.6)

де С - сума дисконту, грн.; К - номінальна сума векселя, грн.;

 Д. - строк (у днях) від дня обліку до дня платежу, дні;

 П - ставка, за якою обліковується вексель, %.

С= (10000 * 90 *0,1) / 365 =246,6 грн.

Банк виплачує підприємству 10000 грн - 246,6 грн = 9752,4 грн.

 

Авальний кредит - це позика, коли банк бере на себе відповідальність за зобов'язаннями підприємства у формі поручительства або гаранти.

Принципова різниця між авальним, та акцептним кредитами, в том що при авальному кредиті банк несе додаткову солідарність, тобто вимога може бути звернена на нього тільки за невиконання її підприємством, за акцентного кредиту банк несе солідарну відповідальність і вимогу бути звернено як на підприємство, так і на банк на вибір кредитора.

Ломбардний кредит - це короткострокова, фіксована по розмірам позика, яка забезпечується легко реалізуємим майном чи правами (цінні папери, товари, драг метали, вимоги).

Онкольний кредит - його суттєвість є в том що він повинен бути повернений по прямій вимоги банку.

Факторинг - система фінансування за умовами якої підприємство - постачальник товарів переуступає короткострокові вимоги за торговельними операціями комерційному банку. Факторингові операції включають: кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог; ведення бухгалтерського обліку клієнта, зокрема обліку реалізації продукції, інкасація заборгованості клієнту, страхування його від кредитного ризику.

Операція є факторинговою тоді, коли вона задовольняє 2 з 4 умов:

1) наявність кредитування у формі оплати позикових зобов'язань;

2) облік дебіторської заборгованості клієнта - постачальника;

3) інкасування дебіторської заборгованості клієнта-постачальника.

4) страхування підприємства – постачальника від кредитного ризику.Класифікація факторингу.

Таблиця 8.1

Класифікація факторингових операцій 

Ознаки класифікації Види факторингових операцій

1. Місцезнаходження суб'єктів факторингових операцій 1.1.Внутрішній факторинг 

1.2.Зовнішній факторинг

2. Ступінь охоплення факторингом продукції, що реалізується 2.1. Оплата всієї реалізованої продукції. 

2.2. Оплата частини реалізованої продукції

3. Спосіб повідомлення дебіторів підприємства 3.1. Відкритий факторинг 

3.2. Закритий факторинг

4. Форма взаємовідносин підприємства і банку 4.1. Факторинг з правом регресу 

4.2. Факторинг без права регресу

5. Повнота надання послуг 5.1. Повний факторинг 

5.2. Частковий факторинг

6. Порядок оплати розрахункових документів постачальника 6.1. Факторинг з попередньою оплатою 

6.2. Факторинг без попередньої оплати

 

Внутрішній факторинг - постачальник, його контрагент і банк знаходяться у тій самій країні.

Зовнішній факторинг - якщо одна з сторін прибуває за кордоном.

Конвенційний (відкритий) – підприємство - покупець (дебітор) повідомляється, що права на одержання оплати переустановлені банку.

Конфедаційний (закритий) - не повідомляється.

Факторинг з правом регресу дозволяє банку повернути підприємству-постачальнику розрахункові документи які не оплатив покупець, і вимогати у нього повернення коштів.

Факторинг без прав регресу означає, що банк бере на себе весь ризик щодо платежу.

Ризик - це можлива небезпека утрат.

Факторинг з попередньою оплатою передбачає негайну оплату розрахункових документів постачальника, як тільки їх буде надано банку.

Факторинг без попередньої оплати - це такий вид факторингу, коли банк зобов'язується оплатити передані йому постачальником розрахункові документи лише в день оплати документів боржником.

Плата за факторинг складається-із плати за кредит та комісійної винагороди.

Практично суть факторингу зводиться до такого. Банк купує в підприємства-постачальника право на стягнення дебіторської заборгованості покупця продукції (робіт, послуг) і перераховує постачальнику 0-90% суми коштів за відвантажену продукцію в момент подання всіх необхідних документів. Після отримання платежу від покупця банк перераховує продавцю залишок коштів (30-10%) за мінусом відсотків за факторинговий кредит та комісійної винагороди.

Перед укладенням факторингової угоди банк вивчає підприємство-постачальника з погляду відповідності таким вимогам.

1. Продукція має бути високої якості і користуватись попитом на ринку.

2.Постачальник повинен мати стійкі темпи зростання виробництва і дотримувати чітко встановлених умов продажу продукції.

3. Підприємство має бути фінансово стійким та мати добру репутацію.

Для здійснення факторингових операцій постачальник подає в банк такі документи:

1) заяву;

2) баланс на останню звітну дату;

3) копії розрахункових документів, виданих на покупця;

4) інші документи на вимогу банку.

Упадаючи факторингову угоду, підприємство повідомляє банку (факторинговій фірмі) такі дані:

• найменування, адресу кожного платника та умови торгівлі з ним;

• суму боргових вимог, що переуступаються;

• суму боргу кожного платника (з урахуванням сум за рахунками-фактурами, сум недоплат);