Фінанси та фінанси підприємства

 

Лекція 8. Основи формування ринкових відносин

Для переходудоринкових відносинв нашій країнітребазапровадитироздержавленняі приватизацію. Підроздержавленнямвласностірозуміютьперетвореннядержавнихпідприємствна підприємства,засновані наінших (недержавних)формахвласності, підприватизацією-процеспридбання у власністьгромадянамиабоїхоб’єднаннямиусіхабочастиниакцій(паїв) акціонернихтовариств,інших господарськихтовариств,атакожпідприємств.

ВУкраїні приватизацієюзаймається Фонддержавногомайна, міськікомітети з управліннякомунальним (муніципальним)майном.

Використовуютьтакіформиприватизації:

- ліквідація підприємстваіреалізаціяйогоактивівна аукціоні;

- викуп майна,щоздановоренду;

- купівля-продажпідприємства;

- перетворення підприємства вакціонернетовариствоз наступним продажемакцій.

Формаприватизації“купівля-продаж” включає три її можливихспособи:за комерційним,занекомерційнимконкурсом,нааукціоні.

Зусіхпереліченихспособівприватизаціїваріанткупівлі-продажузаконкурсом дає єдину можливістьстатиповновладнимвласником підприємствадлятрудовогоколективу.Однакризикбутипроданими в чужірукидоситьвеликий,томупрофспілцітаадміністраціїнасампередслід зважитисвої матеріальніресурси,відшукатиспонсорівабовизначитисязкредитом.

Найбільшевідповідаєінтересамтрудового колективуі Україні в ціломутой варіантприватизації,при якому трудовийколективза умови закритоїпідпискиодержує не менше,ніж51%акцій.Алетакийваріантпридатний не вусіхвипадках. Упрацівниківпідприємств,що маютьвисокувартістьвиробничихфондів,може простоне вистачитигрошейна викупакцій.

Однакодержати впроцесіприватизаціїконтрольнийпакетакцій - щене означаєстати власником. Для цьоготреба ще реальноуправлятипідприємством,отжедо статутуакціонерноготовариства,що створюється набазідержавного підприємства,необхідно внестипункти,які бзабезпечилитрудовому колективуучасть вуправлінніпідприємствомі можливістьконтролюватидіяльністьадміністрації.

Насьогоднів Українімаютьмісцетакіорганізаційно-правовіформипідприємств:державні,муніципальні,приватні, товариства, акціонерні товариства,кооперативи. Длявсіх їх закономгарантуютьсярівні права йможливості,щостворюєнормальнеринковесередовище. Кожнепідприємствоможе самостійно визначитидля свого виробництвавидконкурентоспроможної продукції, вибиратипостачальників та споживачів,установлювативільні ціни напродукцію.Закономпередбачено також,що підприємстваможутьзайматисязовнішньоекономічною діяльністю,валютний прибутоквід якої, за відрахуваннямподатків,використовуєтьсяними самостійно.

Підприємствояк суб’єктринковоїекономіки,реалізує свою продукціюза вільнимиринковими цінами.При цьому,вільніоптовіціни встановлюються виробникомзазгодоюспоживача і посередників(постачальницькі,збутові, торгово-закупівельніорганізації),роздрібних торговихпідприємств,що реалізуютьтоваринаселенню, таторгово-закупівельнихпідприємств. Вільніоптовіцінизапродукціювиробничо-технічного призначеннята товаринародного споживаннявизначаються,виходячи зкон’юнктуриринку ( попитута пропозицій),якості продукції,умовпоставки.

У цінахза товаривраховуютьсясобівартість(витратинавиробництво)і податокнадоданувартість.Крім того,увільнівідпускні ціни за товаринародного споживання,що підлягаютьоподаткуванню акцизами, включаються суми акцизів за встановленимиставками.

Реалізація товарів населенню відбувається за вільними роздрібними цінами. Ці ціни формуються виходячи з вільної відпускної ціни з податком на додану вартість та торговельноїнадбавки.

Важливиммоментому діяльностіпідприємстває виплатаподатків. Основнимоб’єктомоподаткування всучасних умовахєприбутокпідприємства.Оподатковуваний прибутокявляє собоюсумуприбуткувід реалізації продукції,основнихфондів,іншого майнапідприємствата доходів відпозареалізаційнихоперацій.Порядок обчислення,сплати, строки,ставкиподаткунаприбуток визначені закономУкраїни.

Крімподатку на прибутокпідприємствасплачуютьіншізагальнодержавніймісцевіподатки тазбори.Загальнодержавні:податок надоданувартість,акцизнийзбір,платаза землю,державнемито,податок намайнопідприємств,відрахуваннята збори набудівництво, ремонттаутриманняавтомобільнихшляхів,внескиуфондзайнятості,внескиу фондсоціальногострахування,внески упенсійнийфонд,платазазабрудненнядовкіллята ін.Місцевіподаткитазбори -готельнийзбір, комунальнийподаток,збірзапарковкуавтомобілів,ринковийзбір,податок нарекламута ін.

Післясплатиподатків підприємствомає правовикористативесьприбуток,щозалишився,за своїмрозсудом.

Уринковихумовахпідприємствоможебутиоголошено банкрутом.ЗаконодавствомУкраїнипередбачено,щопретензіїкредиторівможутьбутизверненінаосновніфондита будь-якемайнопідприємства,якезбанкрутувало. 

Вумовахпереходудо ринковихвідносинрізкопідвищуєтьсярольрозробокстратегіїта тактикиповедінкипідприємстванаринку. Цепотребуєзусильусіхекономічнихслужб,економічноїпідготовкикадрів.

 

Лекція 9.ФІНАНСИ ГОСПОДАРСЬКИХ СУБ'ЄКТІВ

У структурі фінансових взаємозв'язків народного господарства України фінанси підприємств (організацій) займають визначене положення.

Фінанси підприємств являють собою сукупність економічних відносин, що виникають у реальному грошовому обігу з приводу формування, розподіли і використання фінансових ресурсів.

Грошовий обіг складає матеріальну основу фінансів підприємств.

 Реальний грошовий обіг — це економічний процес, що викликає рух вартості і супроводжується потоком грошових платежів і розрахунків.

Об'єктом реального грошового обігу виступають фінансові ресурси — власні джерела фінансування розширеного відтворення, що залишаються в розпорядженні підприємства після виконання поточних зобов'язань по платежах і розрахункам.

Фінансово-кредитний механізм — це форма організації грошових відносин в області фінансів, кредиту, грошового обігу в умовах соціалістичної економіки. Його основу складає централізована система планування, форм, методів і умов фінансування і кредитування суспільного виробництва.

Функція організації включає бюджетний пристрій, бюджетну класифікацію, припускає необхідність визначення порядку складання, твердження і виконання бюджету, вибір уповноважених кредитних організацій, розмежування повноважень законодавчих і виконавчих органів влади в бюджетному процесі, визначення прав і обов'язків функціональних підрозділів фінансових органів. З цією функцією зв'язаний процес організаційної побудови внутрішньої системи регулювання і контролю бюджетних потоків і фінансових ресурсів підприємств.

Функція стимулювання ґрунтується на діяльності, спрямованої на реалізацію цілей. За допомогою цієї функції інтерпретуються фактори, що впливають на фінансову діяльність і враховують її потребу в коштах. Вирішальну роль грають фактори, що визначають поводження людей, включаючи власників, підприємців і фінансових службовців, у процесі прийняття ними рішень по тактичних і стратегічних аспектах фінансів.

Функція контролю означає сприяння реалізації поставлених цілей. До них відноситься вироблення норм і нормативів, що є еталоном, критерієм оцінки результатів: порівняння досягнень з поставленими цілями і встановленими критеріями, забезпечення внесення необхідних змін в умови і фактори фінансової діяльності.

Відтворювальна функція фінансів підприємств полягає в забезпеченні збалансованості вартісного вираження матеріальних і трудових засобів і фінансових ресурсів на всіх стадіях кругообігу капіталу в процесі простого і розширеного відтворення.

Розподільна функція тісно зв'язана з відтворювальною функцією, тому що виторг від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг підлягає розподілові і перерозподілові.

Контрольна функція фінансів підприємств полягає в реалізації контролю карбованцем за реальним грошовим обігом, формуванням фондів коштів. Контроль карбованцем має двох форм:

• контроль за зміною фінансових показників, станом платежів і розрахунків;

• контроль за реалізацією стратегії фінансування.

Складовими фінансових ресурсів підприємства є:

•статутний капітал;

•додатково вкладений капітал;

•резервний капітал;

•нерозподілений прибуток;

•амортизаційні відрахування;

•забезпечення подальших витрат і платежів;

•Довготермінові і короткотермінові кредити банків;

•відтерміновані податкові зобов'язання;

•кредиторська заборгованість усіх видів (зі страхування, за

авансами одержаними, за векселями виданими, з оплати праці,

за розрахунками з учасниками тощо).

За етапами формування фінансові ресурси поділяють:

•на початкові, тобто ті, з якими підприємство розпочинає свою

діяльність (статутний капітал);

•набуті (прирощені) — отримані підприємством у результаті

його діяльності у формі чистого доходу (прибутку та амортизації), субсидій, дотацій тощо.

За використанням фінансові ресурси підприємств поділяють:

•на матеріалізовані фінансові ресурси (вкладені в основні

засоби, запаси, виробництво, готову продукцію тощо);

•грошові фінансові ресурси (грошові кошти та їх еквіваленти).

За формою реалізації фінансові ресурси підприємств поділяють:

•на матеріальні (вкладені в основні засоби, запаси, незавершене виробництво тощо);

•нематеріальні (вкладені в нематеріальні активи);

•фінансові (вкладені у фінансові активи).

Функціонування фінансів підприємств здійснюється не автоматично, а шляхом цілеспрямованої їх організації.

Під організацією фінансів підприємств розуміють форми,