Формування духовних цінностей старшокласників в умовах соціально-виховуючого середовища

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

у яких відбувається процес їх навчання і виховання. Шкільна неуспішність, соціальна дезадаптація по-різному впливають на стан психічного здоров'я дітей і можуть призвести до невротизації, астенії, психопатичних реакцій. Подібні стани розвиваються у дітей внаслідок розумового і фізичного перевантаження, порушення мікросоціальних контактів у колі ровесників, з дорослими, батьками, вчителями. Нерідкими є випадки цькування з боку педагогів, навішування ярликів, необ'єктивного ставлення до їхньої особистості і поведінки. Причина цього - недостатня психолого-педагогічна підготовка учителів, грубе і зневажливе ставлення до учнів.

В практиці навчально-виховної роботи педагоги частіше за все обмежуються загальноприйнятими засобами впливу - заохочуванням і покаранням. Тому стосунки, які встановлюються між дорослим і дитиною, вчителем і учнем, необхідно розглядати як недостатньо природні, оскільки дитина постійно «повинна» бути старанною і слухняною.

Багато педагогів не задумуються над тим, що перебуваючи в нерівних умовах з дитиною, вони сприяють створенню психотравмуюючих чинників, які викликають відхилення від нормального фізичного і психічного розвитку особистості дитини, до відхилень у її поведінці. Правильний підхід до виховання і навчання дитини в сім'ї і дитячих закладах безпосередньо включає в себе комплекс профілактичних і оздоровчих заходів з попередження аномальної поведінки. І починається вона вже на ранніх етапах розвитку особистості.

2. ОСНОВНІ АКТУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ АСОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ТА ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПОЗИТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Основні актуальні завдання профілактики асоціальної поведінки та формування соціально-позитивної поведінки старшокласників:

1. Соціально-педагогічна і психологічна діагностика учнівських груп для розробки рекомендацій для покращення психологічного клімату в колективі, зниження рівня конфліктності між учнями та між учнями і педагогами.

2. Індивідуальна діагностика і консультація учнів з метою вибору оптимального стилю діяльності, різносторонньої допомоги у вирішенні складних життєвих проблем та розкриття здібностей старшокласників.

3. Формування у старшокласників знань, умінь і навичок, необхідних для життя, розвиток організаторських здібностей, підвищення соціальної активності і тренування навичок спілкування.

4. Організація заходів для зняття нервового напруження і підвищення працездатності.

5. Формування здорових відносин між старшокласниками, педагогами і батьками на основі кращих традицій поколінь.

Психогігієнічна і психопрофілактична форми роботи у дитячих закладах повинні містити у собі: научіння дітей правилам і нормам гігієни з врахуванням статевих відмінностей, вивчення особливостей фізичного і психічного розвитку дітей у період перебування у дитячому закладі; аналіз соціально-культурних умов виховання дітей у конкретному мікрсоціальному оточенні - в сім'ї, у колі ровесників тощо; аналіз соціально-економічних та екологічних умов регіону і населеного пункту, де проживають діти.

Необхідно завчасно виявити групу дітей підвищеного ризику щодо формування різноманітних шкідливих звичок і відхилень в поведінці, а також визначити особливості аномального розвитку дітей.

Поряд з цим, психопрофілактична робота включає в себе комплекс активних виховно-педагогічних і корекційних заходів, які недостатньо впроваджуються в практику.

При розробці психогігієнічних і психопрофілактичних заходів педагогу необхідно врахувати: особливості прояву тієї чи іншої шкідливої звички у дитини, соціально-культурні умови, за яких вона сформувалась; рівень загальної поінформованості дитини про прояви цієї звички або девіації, можливості самостійно позбавитись від неї; ступінь вираженості аномальних особистісних новоутворень, які сформувалися під впливом тієї чи іншої шкідливої звички.

Здійснюючи індивідуальний підхід у вихованні дітей, педагог, таким чином, включається у єдиний комплексний процес клініко-психологічної профілактики аномальних особистісних проявів, сприяє їх ранньому виявленню і своєчасній реабілітації дитини.

Дуже важливим є завчасно попередити виникнення відхилень у поведінці дітей, а також своєчасно надати необхідну допомогу. Профілактична робота допоможе уникнути тяжких наслідків, до яких можуть призвести поведінкові відхилення.

Закономірності і причини виникнення відхилень в поведінці у дітей та шляхи і способи її виправлення вивчає галузь педагогічної науки корекційна педагогіка.

Корекційна педагогіка виникла у відповідь на виклик життя – небезпечне зростання дитячої і підліткової невихованості. Цій біді необхідно протиставити нове виховання, що виходить з глибоких сучасних знань про підростаюче покоління.

Корекційна педагогіка зосереджує свою основну увагу на кризових явищах і відхиленнях у поведінці. Її основні завдання:

1. Виявлення причин (умов, чинників) відхиленнь в розвитку і поведінці.

2. Комплексний аналіз чинників, виявлення закономірностей виникнення відхилень у поведінці.

3. Розробка поняття “норма” у вихованні і застосування його в аналізі видів, форм і методів корекції відхилень в поведінці.

4.Розробка практичних методик (технологій) корекційної роботи зі школярами різних вікових груп.

Особливість старшокласника не завжди формується по висхідній лінії. Старшокласник ще не має постійних поглядів, а наявні норми і моральні правила поведінки ще не стали його власними, його поведінка часто формується випадковими обставинами.

До типових відхилень в поведінці старшокласника належать лінь, агресивність, недисциплінованість, впертість. Виявляються вони у проступках, конфліктах з учнями, вчителями і батьками. Особистітсть старшокласника з відхиленнями у поведінці треба виправляти, або, іншими словами, проводити корекцію її розвитку. Під корекцією розуміється система психолого-педагогічних дій, направлених не стільки на переборювання чи послаблення негативних якостей особистості, як на формування протилежних по відношенню до них позитивних якостей.

Педагогам і батькам необхідно вибрати тактику корекційної роботи. Ефективність цієї роботи визначається: умінням спілкування з дітьми; залученням у корекційну роботу самого вихованця (психологічний тренінг); формуванням мети корекційної роботи (при агресивності розвивати доброзичливість, ліні – виховувати працелюбність, замкнутості – розвивати товариськість тощо); застосуванням гальмівних заходів (попередження, покарання,