Формування готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності

В основу дисертаційного дослідження покладено припущення про те, що процес формування готовності учнів до творчої діяльності буде проходити успішно, якщо забезпечити:

• усвідомлення учнями вагомості творчої діяльності в становленні їхньої особистості, формування у них потреби у творчій діяльності;

• установку учнів, що навчаються, на корекцію показників готовності до творчої діяльності на засадах визначення закономірностей митця, дослідника та виявлення їх в ролі партнера спілкування з учителем, учнями та творами мистецтва;

• оволодіння школярами системою знань та прийомів про особливості закономірностей творчої діяльності, способів регуляції поведінки на індивідуальних заняттях в музичних класах та в межах факультативу “Я – творча особистість”;

• індивідуальний підхід і свободу вибору завдань на основі концепції, що визначає особливості власного “Я”, коли учень включається у взаємодію з партнерами в ході колективного спілкування за допомогою використання цілісної системи нетрадиційних методів навчання;

• своєчасну діагностику рівнів сформованості готовності учнів до творчої діяльності.

Відповідно до поставленої мети і висунутої гіпотези було сформульовано такі завдання:

1. Визначити сутність, зміст, структурні компоненти й основні характеристики готовності учнів середніх класів музичних шкіл до творчої діяльності.

2. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити комплекс дослідних завдань для формування готовності учнів до творчої діяльності.

3. Виявити й експериментально перевірити сукупність педагогічних умов використання нетрадиційних методів навчання для формування такого складного особистісного утворення, як готовність до творчої діяльності.

Методологічною основою дослідження є концепції вітчизняних і зарубіжних вчених про сутність творчої особистості людини, фактори її становлення; роль готовності у формуванні нових продуктів творчості на основі самореалізації, самовдосконалення, збагачення самосвідомості, накопичення емоційно-образного та духовного досвіду, вчення про діалектичну єдність інтелектуальних й емоційно-вольових, пізнавально-операційних, аналітико-синтетичних та спонтанних компонентів творчої діяльності; вчення про діяльнісний та особистісно орієнтований підхід у формуванні готовності учнів до творчої діяльності.

Теоретична основа дослідження. У визначенні сутності, структури, змісту, закономірностей формування готовності учнів середніх класів музичних шкіл за основу взято роботи про: формування готовності до творчої діяльності в межах діяльнісного підходу (П. Гальперін, С. Гончаренко, О. Леонтьєв, Л. Пономарьов, С. Рубінштейн та інші) ; механізми формування готовності особистості до діяльності (М. Дьяченко, Л. Кандибович, М. Котик, Л. Кондрашова, А. Ліненко та інші) ; особистісно орієнтований підхід до розвитку творчої особистості учня (І. Зязюн, Г. Костюк, О. Пєхота, В. Семиченко, С. Сисоєва, А. Слободянюк, В. Сухомлинський та інші) ; механізми регуляції готовності особистості до творчої діяльності (О. Алексєєв, Ю. Алієв, Б. Асаф'єв, Л. Виготський, Г. Майєр, О. Підвала, Ю. Полянський, Р. Томпсон, К. Халл та інші) ; зв'язок потреб, мотивів та емоційно-вольових компонентів (О. Бондарчук, І. Додонов, О. Леонтьєв, А. Маслоу та інші) ; форми, методи, засоби, шляхи формування готовності учнів до творчої діяльності (Ю. Азаров, Ю. Бабанський, І. Бех, Т. Ільїна, Д. Кабалевський, І. Лернер, О. Рудницька, М. Фіцула, І. Якиманська, М. Ярмаченко та інші).

Для розв'язання поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження:

- теоретичні: методи аналізу (порівняльного, історичного) для вивчення наявних наукових підходів до вирішення проблеми дослідження; систематизації й узагальнення теоретичних питань для обґрунтування педагогічних умов використання нетрадиційних методів навчання у формуванні готовності учнів середніх класів музичних шкіл до творчої діяльності; метод моделювання для розробки системи заходів, спрямованих на реалізацію досліджуваних умов;

- емпіричні: педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий) для перевірки гіпотези дослідження; спостереження, анкетування, бесіда, експертні оцінки, опитування, тестування для виявлення рівня сформованості окремих складових готовності учнів до творчої діяльності; якісний і кількісний аналіз його результатів для статистичної обробки та групування експериментальних даних.

Експериментальна база та етапи дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Криворізьких музичних шкіл № 1, 3, 5, 11, ДМШ № 1 м. Херсона. Різними видами дослідження охоплено 584 учнів (5-7 класів музичних шкіл). Розробка проблеми здійснювалась у три етапи:

Перший етап (1997-1998 рр.) – вивчалася наукова література з проблеми, аналізувався досвід учителів музики, проводилися дослідження діагностуючого й констатуючого характеру, розроблялися вихідні теоретичні положення, визначалися об'єкт, предмет, мета й завдання, гіпотеза дослідження, розроблялася методика навчання відповідно до поставленої мети.

Другий етап (1998-2000 рр.) – проводилася дослідно-експериментальна робота, апробація дослідницьких методик, перевірялась ефективність педагогічних умов, що забезпечують дієвість формування готовності учнів до творчої діяльності, уточнювалися показники й рівні сформованості цього складного особистісного утворення учнів у процесі навчання в музичних класах.

Третій етап (2000-2002 рр.) – аналізувалися й узагальнювались матеріали дослідження, оброблялись експериментальні дані, формулювалися висновки, розроблялись і впроваджувались у навчально-творчу діяльність методичні рекомендації з формування готовності учнів до творчої діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в систематизації сучасних наукових підходів за проблемами формування готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності; визначенні сутності, змісту структурних компонентів та основних характеристик цього складного особистістого утворення, що поєднує у собі мотиваційний, орієнтаційний, емоційно-вольовий, психофізіологічний та оцінювальний компоненти; обґрунтуванні педагогічних умов, спрямованих на підвищення

результативності нетрадиційних методів навчання