Формування готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності

Теоретичне значення роботи. Обґрунтовані в дисертації положення доповнюють теорію особистісно зорєнтованого навчання учнів музичних шкіл; визначена сукупність педагогічних умов, що забезпечують формування знань, потреб, самоактуалізацію особистості, міжособистісне спілкування, ситуацію успіху, фантазування і сприяють підвищенню якості навчального процесу у формуванні готовності учнів до творчої діяльності; розкриті можливості нетрадиційних методів у поетапному формуванні готовності учнів до творчої діяльності.

Розроблено й обґрунтовано механізми і критерії діагностики ступеня сформованості готовності, показниками яких є знання, навички, вміння до творчої діяльності, сформованість самооцінки, оволодіння вміннями до імпровізації, навичками слухового самоконтролю, наявність новизни у створенні продуктів власної творчості, розвиток яких дозволяє визначити адаптивний, продуктивний, варіативно-утворювальний, індивідуально-утворювальний рівні готовності учнів до творчої діяльності, результативність впливів нетрадиційних методів на формування цього складного особистісного утворення.

Практичне значення отриманих результатів: розроблено й упроваджено в практику шкіл авторський факультатив “Я – творча особистість”; індивідуальну програму навчання, зміст і завдання-ситуації та завдання-вправи; сукупність нетрадиційних методів музичного навчання у формуванні готовності учнів до творчої діяльності (психодрами, евритміки, емоційно-образної драматургії, імпровізації, ігрові методи та інші). Матеріали дослідження можуть бути використані у практиці музичних шкіл.

Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечуються методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу методів дослідження, адекватних його предмету, меті та завданням, дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези, поєднанням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних, співвідношенням результатів дослідження з масовою педагогічною практикою.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення, висновки, рекомендації й результати дослідження обговорювалися на звітних наукових конференціях у Криворізькому державному педагогічному університеті, доповідалися на засіданнях кафедри педагогіки, семінарі молодих дослідників та науково-методичних семінарах, постійно діючих при кафедрі педагогіки Криворізького педагогічного університету, Міжнародній науково-практичній конференції (Кривий Ріг, 2001 рік). На основі експериментально перевірених матеріалів розроблено програму й зміст факультативу “Я – творча особистість”.

Впровадження результатів дослідження здійснювалося через публікацію статей для викладачів вищих навчальних закладів і вчителів шкіл.

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 7 одноосібних публікаціях автора, з яких 5 статей у провідних наукових фахових виданнях.

Структура дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, 5 додатків. Загальний обсяг дисертації 227 с., основний зміст викладено на 169 сторінках машинописного тексту, який ілюстровано 12 таблицями та 2 схемами. Список використаних джерел складає 217 найменувань.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, охарактеризовано методи та етапи дослідно-експериментальної роботи, розкрито вірогідність, наукову новизну, теоретичну і практичну значущість одержаних результатів, вказано шляхи апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні основи формування готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності” аналізується стан досліджуваної проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі, розкриваються різні підходи до тлумачення понять “творча діяльність”, “готовність до творчої діяльності”, її змісту і структурних компонентів, з’ясовуються філософські та прикладні аспекти цього феномену, визначаються сутність, зміст, основні характеристики формування готовності до творчої діяльності, показники різних рівнів її сформованості в учнів музичних шкіл; теоретично обґрунтовуються можливості нетрадиційних методів навчання у процесі формування цього складного утворення, яке виступає важливою рисою особистості, здатної до самоактуалізації у різноманітних видах творчої діяльності; виявляється сукупність педагогічних умов, що забезпечують успішне формування готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності.

Вихідним положенням у дослідженні є теза про необхідність взаємозумовленості духовного, що передбачає розуміння багаторівневого принципу наслідування (Платон, Аристотель), єдності свідомого та підсвідомого (Фома Аквінський, В. Вернадський, І. Зязюн) ; чуттєвого та свідомого (М. Козачинський,) ; інтелектуального, що забезпечує незалежність від стереотипних думок, активізує творчу діяльність особистості, сприяє оволодінню прийомами пізнання (Г. Сковорода) ; суттєво-творчого, що сприяє фантазуванню, створенню власних оригінальних образів-думок, імпровізації (Г. Ганенко, В. Ражніков, П. Вайнцвайг).

З'єднуючою ланкою в цьому виступають включення до творчої діяльності емоційно-вольових складових особистості, механізмів спонтанної творчості, прийомів актуалізації образів-ідей та асоціювання.

Розглядається поняття “готовність” з позиції формування особистості як соціальної істоти внаслідок впливу середовища і виховання на її внутрішні сили (М. Фіцула).

У науковій літературі “готовність” розглядається як системоутворююча характеристика (Л. Кондрашова), особливий тривалий чи короткочасний психічний стан (М. Левітов), активно діяльнісний стан особистості (М. Дьяченко, Л. Кандибович, В. Пономаренко), у контексті залежності між рівнем результатів діяльності, засобами вирішення завдань, встановлення ряду чинників, що забезпечують рівень результатів (А. Ліненко).

Уточнюються поняття “творчість”, “творча діяльність”, “готовність до творчої діяльності”, які визначаються як складне поєднання психічних особливостей, що становлять основу установки учня на розуміння функцій творчої діяльності, творчої позиції, оптимальних способів діяльності, співвідношення власних можливостей з подоланням труднощів, які виникають у вирішенні творчих завдань та досягненні поставленої мети. Готовність базується на поєднанні суб’єктивних та об'єктивних факторів свідомості, що відображається у творчій діяльності та в якостях особистості.

Розкривається механізм формування готовності учнів музичних шкіл, основу якого складають зв’язки між установками на творчу діяльність, навчальною спрямованістю особистості вчителя та учня і діяльністю.

Комплексний характер виявлених зв’язків визначає багатокомпонентність структурної моделі формування готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності. Необхідними і