Формування логічних умінь учнів основної школи

6. Розробити методичні рекомендації щодо організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з метою формування логічних умінь. 

Методологічну основу дослідження становлять: теорія пізнання, загальнофілософські положення теорії і практики, діалектичний взаємозв’язок об’єктивних і суб’єктивних факторів розвитку особистості; системний підхід до цілісних педагогічних процесів і явищ; особисто-діяльнісний підхід до формування особистості, розвитку індивідуальності; принцип єдності свідомості і діяльності, положення закону України «Про освіту», Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»). 

Теоретичну основу дослідження становлять положення, які базуються на взаємозв’язку навчання і розвитку (Л.В. Занков) ; відповідності мети змісту освіти (С.У. Гончаренко, В.В. Краєвський, Н.Г. Ничкало, М.М. Скаткін) ; теорія змісту освіти та його компонентів (І.К. Журавльов, Л. Я Зоріна, І.Я. Лернер, В.І. Луговий) ; теорія формування умінь та навичок (Д.М. Богоявленський, Є.М. Кабанова-Меллєр, Н.О. Менчинська); теорія поетапного формування розумових дій (П. Я. Гальперін). 

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези були використані такі методи: 

а) теоретичного характеру: аналіз наукової, методичної літератури з проблеми дослідження; аналіз та узагальнення експериментальних даних, класифікація, порівняння; аналіз передового педагогічного досвіду і практики вчителів; 

б) емпіричного характеру: діагностичні методи (анкетування, бесіди) ; соціометричні методи; обсерваційні методи (пряме, побічне і включене спостереження) ; прогностичні методи (узагальнення незалежних характеристик, моделювання) ; експериментальні методи (діагностичний, констатуючий, формуючий експерименти). 

Організація дослідження. Дослідження проводилось поетапно. 

На першому етапі (1994-1995 р. р.) вивчалась педагогічна, психологічна та філософська література, а також дослідження логіки проблеми, аналізувався досвід вчителів; проводився констатуючий та орієнтовний експерименти на базі 7-8 класів загальноосвітньої школи № 150 м. Харкова; розроблялась система пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням. 

На другому етапі (1995-1997 р. р.) на основі аналізу досліджень з даної проблеми і узагальнення накопиченого досвіду, спираючись на розробки педагогів, психологів, логіків, проводилась експериментальна робота щодо формування логічних умінь учнів шляхом розв’язання системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням, досліджувався вплив цих умінь на формування пізнавальної самостійності школярів та якість засвоєння знань. 

Результати цього етапу експерименту відображені у відповідних публікаціях. 

На третьому етапі (1997-1998 р. р.) ставилось за мету здійснити апробацію одержаних результатів і впровадити їх у практику. Експериментально виявлялись умови, що сприяють ефективному використанню системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням, як засобу організації навчально-пізнавальної діяльності з метою формування логічних умінь. Було проведено 643 заняття, охоплено експериментальною роботою 240 учнів. 

Одержані результати знайшли своє відображення у науково-методичних рекомендаціях, 7 статтях та інших публікаціях. 

Наукова новизна проведеного дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні та уточненні сутності поняття “логічні уміння”; визначенні логічних прийоміві, які забезпечують одержання нових знань; розкритті психолого-педагогічних основ формування логічних умінь; виявленні умов, що впливають на ефективність засвоєння логічних операцій та дій; в розробці системи пізнавальних задач з логічним навантаженням; в обгрунтуванні необхідності спеціальної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з допомогою системи пізнавальних задач з логічним навантаженням з метою формування логічних умінь; в розробці критеріїв оцінки рівнів сформованості логічних умінь. 

 Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що показано взаємозв’язок і взаємозалежність між особливостями організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, формуванням їх пізнавальної самостійності та ефективністю формування логічних умінь. 

Практичне значення: одержані результати теоретичного та експериментального досліджень і розроблена система пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням можуть бути застосовані в шкільній практиці з метою формування логічних умінь; розроблена методика навчання логічних прийомів розумової діяльності може бути застосована з метою розвитку логічного мислення школярів. 

За матеріалами дослідження розроблено і впроваджено в практику методичні рекомендації «Формування прийомів одержання умовивідних знань». 

Особистий внесок автора полягає в уточненні сутності понять “логічні уміння”, розкритті процесу одержання знань шляхом умовиводу; визначенні логічних прийомів їх одержання; виявленні умов ефективного формування логічних умінь, їх засвоєння та зв’язку з формуванням пізнавальної самостійності; розробці і впровадженні методичних рекомендацій щодо організації навчально-пізнавальної діяльності за допомогою системи пізнавальних задач з логічним навантаженням з метою засвоєння учнями логічних способів розумової діяльності та формування пізнавальної самостійності як якості особистості. 

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалась опорою на наукову методологію при розробці вихідних положень, єдністю теоретичного та експериментального досліджень; реалізацією спеціально розробленої системи педагогічних завдань, адекватних природі явища, що вивчається, і завдань дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних даних, повнотою і статистичною значущістю емпіричного матеріалу; застосуванням комплексу додаткових методів, що взаємодоповнюють один одного; системним аналізом теоретичного і емпірічного матеріалів. 

Апробація і впровадження результатів в практику. Про результати дослідження ми доповідали на міжнародних, обласних і міжвузівських науково-практичних конференціях і семінарах: м. Чернігів, м. Київ, м. Симферополь (1994-1998 р. р.) ; основні теоретичні положення і висновки обговорювались на засіданнях кафедри загальної психології і педагогіки Університету внутрішніх справ м. Харкова. 

Впровадження результатів дослідження у практику здійснювалось протягом 1994-1998 р. р., зміст яких опублікований в 7 статтях і методичних рекомендаціях, які розроблені на основі узагальнення результатів дослідження і використовуються в середніх загальноосвітніх школах м. Харкова. 

Публікації. Результати дослідження опубліковано у 8 роботах, в тому числі в 3-х виданнях, зафіксованих в ВАК України (серед них 1 стаття у науковому журналі, 3 – у збірниках