Формування логічних умінь учнів основної школи

 Таким чином, формуванню логічних умінь учнів, використанню задач з логічним навантаженням в практиці школи приділено уваги недостатньо. Тому в процесі дисертаційного дослідження формування зазначених умінь було організовоно через застосування в процесі навчання пізнавальні задачі з логічним навантаженням. 

Як відомо, оволодіння уміннями, зокрема, логічними, можливе лише в процесі самостійної пізнавальної діяльності, що вимагає, з одного боку, відповідної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, з другого, – сформованості їх пізнавальної самостійності. Це означає, по-перше, включення їх у самостійне розв’язання пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням, по-друге, сформованість всіх компонентів пізнавальної самостійності: мотиваційного, орієнтаційного, змістовно-операційного, енергетичного, оцінного. 

Оволодіння умінням неможливе без чіткого усвідомлення, що це є необхідним, без повного розуміння важливості застосування його при розв’язуванні задачі, без прагнення її самостійно розв’язати. Це забезпечується за рахунок сформованості мотиваційного компоненту.

Змістовно-операційний компонент включає систему ведучих знань і способів діяльності, які дозволяють одержувати нові знання. Він вміщує логічні прийоми розумової діяльності, варіативне застосування яких в процесі самостійного розв’язання пізнавальних задач з логічним навантаженням призводить до формування логічних умінь. 

Як відомо (А.К. Маркова, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн), самостійне одержання нових знань, застосування нових прийомів завжди викликає труднощі, подолання яких вимагає певних зусиль. Сформованість енергетичного компонента (здатність бути уважним, наполегливість у подоланні розумових ускладнень, докладання вольових зусиль, емоції і почуття, які супроводжують діяльність) забезпечує їх успішне подолання. 

Таким чином, уміння одержувати знання шляхом логічного міркування, побудови умовиводів є своєрідним показником сформованості логічних умінь учнів. В той же час, уміння набувати умовивідні знання сприяє розвитку пізнавальної самостіності і є її результатом. 

У другому розділі – «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ ЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ» – розглядається організація, методика і хід експериментального дослідження, мета якого полягала в тому, щоб: 1) навчити учнів логічних прийомів розумової діяльності; 2) розробити систему пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням, що вимагає самостійного застосування зазначених прийомів з метою формування логічних умінь учнів; 3) експериментально перевірити вплив сформованості логічних умінь на рівень сформованості пізнавальної самостійності школярів. 

Критеріями сформованості логічних умінь виступають: умовивідні знання (варіативне застосування логічних прийомів з метою одержання нових знань) і пізнавальна самостійність (використання готових і конструювання нових моделей; якість одержаних знань (обсяг і міцність) ; рівень сформованості пізнавального інтересу і зв’язаного з ним пізнавального мотиву; уміння розв’язувати пізнавальні задачі різного рівня складності; моделювання (використання готових моделей і побудова нових) ; критичність мислення. 

Організація експерименту передбачала різний ступінь навчання логічних прийомів в різних класах. 

Е1 – в цих класах спеціально навчали логічних прийомів з використанням системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням; 

Е2 – навчали прийомів, але без застосування системи пізнавальних задач і завдань; 

Е3 – увагу було приділено розв’язанню системи пізнавальних задач і завдань, але без спеціального навчання зазначених прийомів; 

К – в контрольних класах навчання велось традиційними методами без використання системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням й навчання логічних прийомів. 

Така організація експериментального дослідження ставила за мету з’ясувати ефективність формування логічних умінь в процесі розв’язання системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням і без її застосування, а також визначити вплив сформованості логічних умінь на рівень пізнавальної самостійності учнів. 

Під час проведення експерименту вивчався влив оволодіння логічними прийомами на якість знань учнів, зокрема, їх обсяг і міцність. Для цього використовувалось безпосереднє та відстрочене відтворення навчального матеріалу. Було встановлено, що знання одержані учнями шляхом застосування логічних прийомів запам’ятовуються краще і в більшому обсязі ніж ті, які надає вчитель у готовому вигляді. 

Формування логічних прийомів відбувалось під час самостійного розв’язання системи спеціально підібраних задач і завдань з логічним навантаженням. Були підібрані задачі та завдання різного рівня складності: завдання, які вимагали дій по зразку (близький перенос прийомів) ; завдання, які вимагали застосування прийомів в подібних умовах (середній перенос прийомів) : завдання, які вимагали використовування прийомів в нових умовах (дальній перенос). 

В процесі розв’язання зазначеної системи задач і завдань ставелось за мету навчити учнів установлювати причинно-наслідкові зв’язки між предметами, явищами, процесами. Для цього під час розв’язання задачі учням необхідно було шляхом постановки запитань “до себе” встановити причинно-наслідковий зв’язок між явищами та процесами, що розглядаються в задачі. На початку експерименту установлювали зв’язки та вміли їх пояснити 13, 4% учнів (в групах Е1), після проведення експерименту – 76, 5%. 

В процесі експерименту було приділено увагу розвитку наукового мислення через використання та побудову моделей під час розв’язання пізнавальних задач з логічним навантаженням, оскільки процес побудови моделі вимагає від учнів застосування майже всіх логічних прийомів (аналіза, синтеза, порівняння, абстрагування і т. і.). Майже всі запропоновані задачі вимагали побудови моделі (малюнка, схеми, графік тощо). 

Таким чином, формування логічних умінь, як показав проведений експеримент, вимагає спеціальної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, спрямованої на включення в процес навчання системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням. Разом з тим,