Формування логічних умінь учнів основної школи

Така організація навчально-пізнавальної діяльності учнів, за даними проведеного експерименту, сприяє формуванню логічних умінь учнів і формуванню пізнавальної самостійності як якості їх особистості. 

В процесі проведення експерименту було визначено, що оволодіння логічними прийомами розумової діяльності відбувається під час самостійного розв’язання пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням позитивно впливає на якість одержаних знань, зокрема на їх обсяг і міцність в групах Е1 (в середньому на 50, 4%) ; підвищує інтерес до процесу пізнання; сприяє формуванню позитивної, стійкої і усвідомленої мотивації навчання (приблизно на 46, 2%). Засвоєння логічних прийомів позитивно впливає на розвиток логічного мислення (міркування, встановлення причинно-наслідкових зв’язків (на 58, 1%), аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, обгрунтування (в середньому на 63, 8% та інш.). Сформованість логічних умінь впливає на розвиток наукового мислення (моделювання) приблизно на 51, 5% та критичності мислення на 49, 4%. 

В процесі експерименту досліджувався вплив використання системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням на формування пізнавальної самостійності учнів. В процесі теоретичного дослідження ми встановили, що оволодіння логічними логічними прийомами розумової діяльності позитивно впливатиме на формування та подальший розвиток пізнавальної самостійності як якості особистості, оскільки вони входять до змістовно-операційного її компонента. Проведене дослідження експериментально підтвердило це положення. 

Система пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням вимагає не тільки цілеспрямованого, усвідомленого переносу логічних прийомів, вона вимагає від учнів великого запасу знань, наполегливості, прояву вольових зусиль, сформованих пізнавальних потреб, стійкої мотивації, прояву інтересу та ініціативи, елементів наукового мислення, уміння установлювати причинно-наслідкові зв’язки між предметами та явищами, обгрунтовувати, міркувати та робити висновки, умінь опосередкового пізнання (побудова умовиводів), тобто того, що вміщує в собі поняття ”пізнавальна самостійність“. 

Результати проведеного експериментального дослідження підтвердили гіпотезу, яка була висунута на початку дослідження. 

Отже, одержані результати дають підстави для висновку, що формування логічних умінь учнів відбувається більш ефективно при спеціальній організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, яка передбачає самостійне розв’язання системи пізнавальних задач з логічним навантаженням. Включення в навчальний процес зазначеної системи задач сприяє формуванню пізнавальної самостійності учнів. 

Як показав проведений експеримент, сформованість логічних умінь сприяє розвитку пізнавальної самостійності учнів. Результати наведені в таблицях 1 і 2. 

 

Таблиця 1

Показники сформованості логічних прийомів (в%) 

 

Примітка: 

високий рівень – учні здійснюють дальній перенос прийомів, виконують майже всі логічні операції; 

середній рівень – здійснюють перенос прийомів в подібну ситуацію, виконують не всі логічні операції, потребують допомоги вчителя; 

низький рівень – здійснюють близький перенос (дії по зразку) прийомів, не володіють логічними прийомами, вимагають спонукання зі сторони вчителя. 

 

Таблиця 2

Рівень сформованості пізнавальної самостіності учнів (в%) 

 

Самостійні роботи учнів, на основі яких зроблені висновки, перевірялись і для обробки результатів застосовувався критерій хі-квадрат. Всі результати одержані з надійністю 0, 95 і відображені у 20 таблицях, 8 гістограмах. 

 

 

Проведене дослідження проблеми, узагальнення результатів педагогічного експерименту дають підстави для таких висновків. 

1.Логічні уміння – це можливість успішно виконувати логічні дії (діяльність). При цьому на підставі відповідної обробки наявних суджень і понять одержувати нове, більш глибоке знання у відповідності з законами логіки. Як і будь-які інші уміння, логічні уміння формуються в процесі діяльность, зокрема, навчально-пізнавальної, спрямованої на розв’язання пізнавальних задач з логічним навантаженням. Тому і проявляється рівень сформованості цих умінь саме через характер пізнавальної діяльності. Складність пізнавальної задачі, якість засвоєння одержаних знань, пізнавальна самостійність, оволодіння методами наукового пізнання (моделювання) є найважливішими показниками сформованості логічних умінь. 

2.Оскільки логічні уміння формуються в процесі навчально-пізнавальної діяльності, яка здійснюється за законами логіки, то рівень їх сформованості детермінується особливостями її організації. Крім того, як відомо, мислення здійснюється як процес розв’язання задач. Тому спеціальна організація навчально-пізнавальної діяльності учнів, спрямована на формування логічних умінь, повинна здійснюватись через використання системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням, яка відповідає певним вимогам. 

3.Раціонально організувати пізнавальну діяльність з метою ефективного формування логічних умінь можна лише за допомогою включення в процес навчання пізнавальних задач з логічним навантаженням, які потребують для свого розв’язання виконання логічних операцій та дій. 

4.Результатом здійснення логічних операцій і дій є знання, які в логіці одержали назву “умовивідні знання”. Вони є результатом логічної переробки нової інформації за допомогою наявних знань. Їх одержують шляхом умовиводу, як однією їз форм мислення у відповідності з законами логіки, на основі застосуваня розумових операцій і дій. 

5.Структура процесу одержання умовивідних знань складна і має такі компоненти: початкові (наявні) знання, обгрунтовуючі знання, логічні прийоми, умовивідні знання. Обгрунтовуючі знання поряд з законами логіки слугують для обгрунтування істинності одержаних умовивідних знань і логічної правильності процесу їх одержання. 

6.Критеріями сформованості логічних умінь є якість засвоєння умовивідних знань, складність пізнавальних задач з логічним навантаженням, тобто перенос логічних прийомів розумової діяльності в нову ситуацію, уміння використовувати готові і будувати нові моделі, а також сформованість пізнавальної самостійності як якості особистості.