Формування логічних умінь учнів основної школи

8.Умовами ефективності процесу формування логічних умінь та одержання умовивідних знань виступають: наявність певного запасу початкових знань, уміння застосовувати до них логічні прийоми у відповідності із правилами логіки, відповідна організація навчально-пізнавальної діяльності учнів, яка полягає у застосуванні системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням. 

9.Логічним прийомами одержання знань виступають: 

•Розгляд об’єкта, що вивчається, з різних сторін і виділення найбільшої кількості притаманних йому рис, якостей, властивостей і т. і. (на основі операцій аналіза і синтеза) ; 

•порівняння виділених рис, якостей, властивостей і вибір найбільш суттєвих, головних (на основі операцій порівняння і абстрагування) ; 

•встановлення причинно-наслідкових звя’зків і залежностей; 

•формулювання нових положень (на основі операції узагальнення) ; 

•обгрунтування (доказ) їх правильності. 

10. Формування логічних умінь можливе тільки в процесі навчально-пізнавальної діяльності, зокрема, в процесі розв’язання пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням, що вимагає розробки системи спеціально підібраних задач. 

11. Умовивідні знання, як і будь-які інші знання, можуть бути одержані тільки в процесі самостійної пізнавальної діяльності, що вимагає, з одного боку, сформованості пізнавальної самостійності, з другого, – сприяє її формуванню і вдосконаленню. 

12. Пізнавальна самостійність є результатом пізнавальної діяльності, тому має такі ж саме структурні компоненти, що й пізнавальна діяльність. Одним з структурних компонентів є змістовно-операційний, до складу якого входять умовивідні знання і логічні операціі і дії. Тому рівень сформованості пізнавальної самостійності виступає показником оволодіння умовивідними знанням і логічними прийомами їх одержання. І навпаки, оволодіння логічними прийомами розумової діяльності неможливе без сформованості всіх компонентів пізнавальної самостійності. Отже, оволодіння логічними операціями і діями сприяє формуванню пізнавальної самостійності і є її показником. 

13. В процесі експериментального дослідження було встановлено, що ефективність навчання учнів логічних прийомів залежить від особливостей організації навчально-пізнавальної діяльності. Рівень засвоєння прийома визначається рівнем і характером пізнавальної діяльності учнів і його здатністю виконувати перенос цих прийомів. Запропоновані пізнавальні задачі вимагали переноса трьох видів: ближнього (виконання дій по зразку), середнього (перенос в схожу ситуацію), дальній (використання прийомів в новій ситуації). Ступінь оволодіння прийомами впливає на обсяг і міцність засвоєнних знань. Чим “далі” учень переносить прийоми при розв”язанні пізнавальних задач і завдань, тим більшими є обсяг і міцність засвоєнніх знань. 

14. Результати експериментального дослідження дають підстави для висновку, що формування логічних умінь учнів є ефективним при застосуванні системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням, позитивно впливає на якість знань учнів, мотиваційну сферу та інтерес, розвиток наукового мислення, сприяє формуванню уміння будувати умовиводи і логічно міркувати, що в цілому підвищує рівень пізнавальної самостійності учнів. 

Головна увага в нашому дослідженні була приділена формуванню логічних умінь учнів в процесі розв’язання системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням. Разом з тим, це дослідження не вичерпало всіх можливих аспектів розв’язання даної проблеми. Наприклад, потребують дослідження такі питання, як формування логічних умінь на уроках не тільки природничого циклу, а й гуманітарного (аналіз літературних, музичних, образотворчих творів) ; більш широке застосування системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням, що забезпечує міжпредметні зв’язки. 

 

 

1.Формирование приемов получения выводных знаний: Методические рекомендации. -Киев: ТОВ “Міжнар. фін. агенція”, 1998. -24 с. 

2.Вивідні знання як засіб формування логічного мислення школярів // Рідна школа. -1998. -№ 12. -С. 63-66

3.Формування логічних умінь учнів // Метода. -Херсон: Херсон. держ. пед. ун-тет, 1998. -С. 48-52. 

4.Пізнавальні задачі з логічним навантаженням як засіб формування логічних умінь учнів // Метода. -Херсон: Херсон. держ. пед. ун-тет, 1999. -С. 43-48

5.Вивідні знання, їх структура та зв’язок з творчою діяльністю школярів. // Наукові записки Ніжинського пед. Інституту: Серія психолого-педагогічні науки. -Чернігів, 1998. -С. 59-63 

6.Логические умения и их формирование в процессе обучения // Психологія на перетинні тисячоліть: П’яті Костюківські читання: В 3-х т. -К. : Гнозис, 1998. -Т. III. – С. 415-423

7.Процесс получения выводных знаний как условие создания комфортного самочувствия учащимся в учебном процессе // Создание, планирование, организация программно-целевой деятельности педагогического коллектива. -Симферополь, 1998. -С. 155-158. 

8.Формування світогляду в процесі самостійного одержання нових знань // Психолого-педагогічна думка і суспільна ідеологія: Матеріали методологіч. семінару Академії педагогічних наук України. -К. : Гнозис, 1998. -С. 452-456

 

Дисертацію присвячено питанням формування логічних умінь учнів основної школи. В дисертації розглянуто поняття “логічні уміння”, “умовивідні знання”, “логічні прийоми”, умови їх формування і зв’язок з пізнавальною самостійністю. Обгрунтовано необхідність спеціальної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з допомогою системи пізнавальних задач з логічним навантаженням. Встановлено взаємозв’язок між формуванням логічних умінь учнів і розвитком пізнавальної самостійності, зокрема із змістовно-операційним її компонентом. Логічні уміння учнів формуються в процесі активної навчально-пізнавальної діяльності в процесі розв’язання системи пізнавальних задач з логічним навантаженням. На основі результатів дослідження розроблено методичні рекомендації, які використовуються при проведенні занять з предметів природничого циклу. 

Ключові слова логічні уміння, умовивідні знання, пізнавальні задачі з логічним навантаженням, логічні прийоми. 

 

Диссертация посвящена вопросам формирования логических умений учащихся основной школы. В диссертации рассмотрены понятия “логические умения”, “выводные знания”, “логические приемы”, условия их формирования и связь с познавательной самостоятельностью. 

Логические умения формируются в процессе самостоятельной учебно-познавательной деятельности, направленной на получение новых знаний путем логического рассуждения, выполнения логических операций и действий. Результатом осуществления логических операций и действий являются знания, которые в логике называют “выводными знаниями“. Выводные знания являются результатом логической обработки новой информации с помощью имеющихся знаний. Их получают путем умозаключений, которые являются одной из форм мышления и осуществляются в соответствии с определенными правилами логики, на основе применения логических операций и действий. Поэтому критериями сформированности логических умений является качество усвоения выводных знаний, перенос логических приемов мыслительной деятельности в новую ситуацию, а также сформированность познавательной самостоятельности как качества личности. 

Организовать учебно-познавательную деятельность школьников с целью эффективного формирования логических умений можно с помощью включения в процесс обучения системы познавательных задач и заданий с логической нагрузкой различного уровня сложности, которые требуют для своего решения выполнения логических операций и действий. Выделены логические приемы получения знаний, вариативное применение которых (перенос) в процессе решения задач с логической нагрузкой способствует формированию логических умений. 

Теоретическое и экспериментальное исследования показали, что овладение логическими приемами в процессе решения системы познавательных задач с логической нагрузкой положительно влияет на качество знаний учащихся (объем и глубину), способствует формированию устойчивой и осознанной мотивации учения, повышает интерес и расширяет его направленность, развивает научное мышление учащихся (использование имеющихся моделей и построение новых), способствует овладению приемом установления причинно-следственных связей, формирует умение логически рассуждать и делать умозаключения, что, в итоге, приводит к формированию и дальнейшему развитию познавательной самостоятельности как качества личности. 

Критериями овладения логическими умениями являются качество полученных выводных знаний и познавательная самостоятельность, как комплексный критерий, поскольку логические умения входят в состав содержательно-операционного ее компонента. В работе была обоснована взаимосвязь и с остальными компонентами познавательной самостоятельности. 

Познавательная самостоятельность является результатом познавательной деятельности, поэтому имеет такие же структурные компоненты как и познавательная деятельность. Одним из структурных компонентов является содержательно-операционный, в состав которого входят выводные знания и логические операции и действия. Поэтому уровень сформированности познавательной самостоятельности выступает показателем овладения выводными знаниями и логическими приемами. И наоборот, овладение логическими способами мыслительной деятельности невозможно без сформированности всех компонентов познавательной самостоятельности. То есть познавательная самостоятельность выступает комплексным показателем сформированности логических умений. 

Формирование логических умений требует специальной организации учебно-познавательной деятельности учащихся, которая предполагает включение в процесс обучения системы познавательных задач и заданий с логической нагрузкой, применения в процессе решения логических приемов мыслительной деятельности. 

Условиями эффективного формирования логических умений, усвоения выводных знаний, формирования познавательной самостоятельности является систематическое вовлечение учащихся в деятельность по постановке и решению задач с логической нагрузкой, что способствует формированию умений, знаний и указанного качества личности на более высоком уровне. 

На основе результатов исследования разработаны методические рекомендации по формированию логических приемов, которые используются при проведении занятий по предметам естественного цикла. 

Ключевые слова: логические умения, выводные знания, познавательные задачи с логической нагрузкой, логические приемы

 

The thesis deals with the problems of forming logical abilities of the secondary school pupils. The methods of logical processing of information, condition of their forming and connection with cognitive self-dependence, in particular with its component providing for logical processing of information, are considered in the thesis. The method for forming logical abilities is worked out. Thesis method draws the pupils into solving the system of cognitive problems and tasks with logical loading. It contributes to the progress and advancement of the cognitive self-dependence as the virtue of a personality. Logical skills of school pupils are acquired during an active educational cognitive activity while solving the tasks wish a logical value. Methodical recommendations have been worked out on the basis of investigation results. These recommendations are being used for teaching natural sciences. 

Key words logical abilities, deducive knowledge, cognitive problems with logical loading, logical methods.