Формування навчальних компетентностей у майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу

2. Розробити критерії і показники визначення рівнів сформованості навчальних компетентностей майбутнього вчителя гуманітарного профілю. 

3. Обґрунтувати модель системи формування навчальних компетентностей майбутнього вчителя-гуманітарія в процесі професійної підготовки. 

4. Визначити та експериментально перевірити педагогічні умови та основні компоненти системи формування базових навчальних компетентностей майбутнього вчителя дисциплін гуманітарного циклу. 

Об’єкт дослідження: навчальна компетентність майбутнього вчителя-гуманітарних дисциплін як компонент його професійної підготовки. 

Предмет дослідження: система формування навчальних компетентностей майбутнього вчителя гуманітарного профілю в освітньому процесі вищої педагогічної школи. 

Теоретико-методологічною основою дослідження є філософські, психологічні положення теорії пізнання явищ об’єктивної дійсності, теорії самоактуалізації особистості, формування «Я-концепції», власного життєвого та особистісного простору; базові освітні документи, концепції розвитку освіти, програми їх реалізації; принципи науковості, цілісності, соціальної зумовленості, єдності освіти і самоосвіти; системно-аналітичний підхід, а також базові положення психологічної, педагогічної теорії та практики щодо особистісно орієнтованої концепції освіти. 

Для перевірки та вирішення завдань дослідження передбачалось використання таких методів наукового дослідження: 

- теоретичні: аналіз наукових, документальних джерел з використанням інтерпретації, систематизації, узагальнення зібраної інформації, синтез, абстрагування, побудова аналогій, моделювання, класифікація, узагальнення незалежних характеристик, прогнозування для обґрунтування теоретичних засад і моделі формування навчальних компетентностей майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін; 

- емпіричні: спостереження, анкетування, моделювання, педагогічний експеримент для діагностики якості навчального процесу, рівня сформованості навчальної компетентності майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін, перевірки ефективності системи підготовки майбутніх фахівців до досліджуваного феномена. 

Етапи організації дослідження. Вирішення завдань дослідження здійснювалось у ІІІ етапи. 

І етап (2004-2005 рр.) – теоретико-аналітичний – передбачав аналіз літературних джерел як методологічного, теоретичного, так і практично-методичного рівня, визначення вихідних позицій дослідження (об’єкт, предмет, мета, завдання), розробку програми дослідницької роботи, визначення сутності основних понять, узагальнення досвіду запровадження педагогічних технологій у практичну діяльність ВНЗ. 

У процесі ІІ етапу (2005-2006 рр.) – діагностико-пошукового – здійснено констатувальний експеримент, розроблено критерії визначення рівнів сформованості навчальних компетенцій у студентів та вчителів, сформовано комплекс відповідних діагностичних методик і здійснено їх апробацію в умовах реального педагогічного процесу, на основі моделі розроблено систему формування навчальних компетентностей, оброблено та формалізовано отримані результати, узагальнено їх у контексті визначених параметрів. 

ІІІ етап (2006-2008 рр.) – формувально-узагальнювальний – передбачав організацію та апробацію результатів формувального експерименту, розробку змістових модулів з курсу практики англійської мови за кредитно-трансферною системою, відповідного його технологічного забезпечення, визначення основних педагогічних умов та методики їх успішної реалізації для формування навчальної компетентності майбутнього вчителя-гуманітарія. Узагальнено отриманий досвід експериментального навчання, сформульовано узагальнюючі висновки, практичні рекомендації викладачам. 

База дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на філологічному, історичному, музично-педагогічному, психолого-педагогічному факультетах, факультеті іноземних мов Кам’янець-Подільського національного університету та Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Різними видами дослідження було охоплено 385 студентів та 27 викладачів ВНЗ, 25 учителів м. Тернополя і м. Кам’янця-Подільського. 

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше: 

- із урахуванням взаємозв’язків мотиваційно-ціннісної та інструментальної сфер суб’єкта навчання визначено структуру навчальної компетентності майбутнього вчителя-гуманітарія, яка містить мотиваційно-цільовий, когнітивний, соціальний, поведінковий, технологічний, емоційно-вольовий компоненти та їх функції (стимулююче-мотиваційну, діагностико-корекційну, програмувально-перетворювальну, самосуб’єктного впливу, інформаційну, управлінську) ; 

- обґрунтовано модель системи формування навчальних компетентностей студента, яка відображає взаємодію основних блоків (цільовий, процесуальний, результативно-рівневий), факторів (соціальні вимоги, освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-кваліфікаційні рівні, освітні стандарти; навчально-інформаційне середовище і діяльність; власні інтелектуальні і психофізіологічні можливості), методологічних підходів, специфічних принципів, етапів (початковий, формувально-пошуковий, результативно-корекційний), педагогічних умов, критеріїв (інформаційно-змістовий, ціннісно-мотиваційний, когнітивно-технологічний, самоосвітній) і показників визначення рівнів сформованості навчальних компетентностей; 

- обґрунтовано та експериментально перевірено сукупність педагогічних умов, які забезпечують реалізацію цільових, змістових і технологічних компонентів експериментальної системи (формування ціннісного ставлення до цілей, змісту і результатів власної навчально-пізнавальної діяльності; засвоєння змісту навчальної діяльності на основі проектної технології; забезпечення індивідуального підходу та організацію самостійної роботи). 

Подальшого розвитку набули теоретичні положення про дефініції «навчальна компетентність», «навчальні компетенції», «компетентнісний підхід», загальні і специфічні принципи формування навчальних компетентностей майбутнього вчителя. 

Практичне значення дисертаційної роботи полягає у розробці: 

- методики реалізації педагогічних умов формування навчальних компетентностей майбутнього вчителя, засобів їх діагностики та самодіагностики, дидактичних матеріалів (посібників, методичних схем, практичних рекомендацій), системи завдань для самостійної роботи щодо професійного саморозвитку студента в умовах навчання у вищих педагогічних навчальних закладах і професійної діяльності; 

- курсу практики англійської мови з урахуванням стандартів компетентнісної освіти, а також особливостей кредитно-трансферної технології професійної освіти. 

Результати дослідження можуть бути використані у практичній роботі вчителів, на курсах фахового вдосконалення педагогічних працівників у системі післядипломної освіти, а також під час написання підручників і посібників для студентів ВНЗ. 

Результати дослідження впроваджені в навчально-виховний процес Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка (довідка № 835-33/03 від 30. 10. 2007 р.), Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського (довідка № 10/76 від 8. 11. 2007 р.), Кам’янець-Подільського національного університету (довідка № 38 від 1. 10. 2007 р.). 

Особистий внесок здобувача. Усі результати дисертаційного дослідження здобуті дисертанткою самостійно. У статтях, опублікованих у співавторстві, особистим внеском дисертантки є такі аспекти: “Базові компетенції як основа формування особистісно орієнтованої концепції майбутньої