Формування навчальних компетентностей у майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

професійної діяльності педагога” – класифікація і визначення змісту базових компетенцій майбутнього вчителя; “Продуктивність кредитно-модульної системи навчання: навчальні компетенції студента” – з’ясування особливостей і педагогічних умов формування навчальних компетенцій студента в кредитно-модульній системі навчання; “Концептуальні основи визначення компетенцій майбутнього вчителя в процесі його професійного становлення” – обґрунтування концептуальних основ навчальних компетенцій студента в процесі навчання. У навчальному посібнику, підготовленому з А. Уманець, автор розробила модель і технологію формування навчальних компетентностей студентів, запропонувала методичні поради з організації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів.

Вірогідність і достовірність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних позицій, використанням відповідного комплексу методів наукового дослідження, репрезентативністю вибірки контингенту, що досліджувався, кількісним та якісним аналізом отриманих даних, перевіркою основних висновків та методичних рекомендацій у навчальній діяльності.

Апробація та впровадження результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях у містах: “Сучасні проблеми лінгвістики та навчання іноземних мов у контексті Болонського процесу” (Хмельницький, 2005), “Качество жизни в социокультурном контексте России и Запада: методология, опыт эмпирического исследования” (Єкатеринбург (Росія), 2006), “ Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України” (Ялта, 2006), “Особистісно орієнтовані педагогічні технології у початковій освіті” (Тернопіль, 2006), “Англійська мова в Україні 21 століття” (Кам’янець-Подільський, 2006).

Матеріали дисертації обговорювались та схвалені на засіданнях кафедр педагогіки та кафедр іноземних мов Кам’янець-Подільського національного університету та Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2004-2008 рр.).

Публікації. Матеріали дослідження представлені в 12 публікаціях, серед них – 5 статей у фахових виданнях і навчальний посібник з грифом МОН України «Формування професійної компетентності майбутнього вчителя в умовах кредитно-модульної технології навчання».

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (219 найменувань, з них 14 іноземними мовами), додатків. Загальний обсяг роботи – 225 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 170 сторінках. Дисертація містить 16 таблиць, 22 рисунки і додатки на 35 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження обраної проблеми, визначено мету і завдання дисертації, об’єкт, предмет, охарактеризовано методологічні основи, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість, особистий внесок дисертанта, подано інформацію про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Формування навчальної компетентності майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін як педагогічна проблема” проаналізовано сучасний стан наукової літератури, визначено зміст понять, які характеризують рівень розвитку і професійного становлення особистості педагога, здатного до ефективної реалізації педагогічної діяльності. Серед них провідне місці займають такі поняття, як: «компетенції», «навчальна компетентність», «професійна компетентність». Зазначенні поняття характеризують не тільки генезис особистості педагога в процесі професіоналізації, а й відображають сутність рівнів реалізації професійної діяльності.

На основі результатів аналізу наукових джерел визначено суть поняття «навчальна компетентність майбутнього вчителя» як категорії педагогічної науки та особистісної інтегративної характеристики суб’єкта навчання, який володіє сукупністю знань, умінь і навичок цілепокладання, цілездійснення навчальної діяльності, має певний досвід її організації й аналізу результатів з визначенням перспектив розвитку.

З’ясовано, що означена компетентність набуває особливої актуальності в умовах запровадження кредитно-трансферної системи навчання в ВНЗ, яка за своєю суттю побудована на самостійному виборі навчальної дисципліни і власного алгоритму побудови навчальної діяльності. При цьому спостерігається тенденція до постійного збільшення питомої ваги самостійної роботи з кожним наступним роком навчання, оскільки саме мобільність студента, високий рівень його самоорганізації може забезпечити перманентність процесу професійного саморозвитку, тобто навчання впродовж життя.

Результати аналізу психолого-педагогічної і методичної літератури дали змогу визначити основні педагогічні технології (технології навчання), їх цілі, концептуальні положення, особливості методики, які забезпечують формування навчальних компетенцій і компетентностей студентів. До них належать проектна, інформаційна, кредитно-трансферна технології.

В основі проектної технології – урахування навчальних можливостей та особливостей студентів, поєднання індивідуальної роботи з іншими формами навчальної діяльності, визначення індивідуального темпу і стилю роботи, надання студенту свободи вибору окремих елементів процесу навчання, формування адекватної самооцінки.

Інформаційна технологія спрямована на оптимальне поєднання індивідуальної і групової роботи, підтримку психологічного комфорту, реалізацію принципу адаптивності, використання статистичної, текстової, графічної, ілюстративної інформації, методів, форм і засобів інформаційної підготовки на всіх етапах процесу навчання.

Кредитно-трансферна (модульна) технологія навчання передбачає модульну (блочну) побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного та ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, мотивацію навчання на основі визначення цілей, самостійну навчально-пізнавальну діяльність студента та різноманітні форми діагностики рівня його знань та вмінь.

На етапі констатувального експерименту розроблено програму вивчення рівнів сформованості навчальної компетентності майбутнього вчителя в умовах традиційної і кредитно-трансферної технології навчання.

У результаті бесід, анкетування та аналізу продуктів навчальної роботи виявлено, що значна кількість студентів (61%) мають низький та середній рівень потреби поліпшувати власну навчальну діяльність, проявляти ініціативу; вони не відзначаються наполегливістю в досягненні навчальних цілей, неправильно резервують час для роботи, знаходяться у владі зовнішніх обставин, не здатні виконувати завдання творчого рівня. У результаті дослідження виявлено, що чимала кількість студентів (48%) хоче, але не може продуктивно працювати, 33% – можуть, але не хочуть працювати активно і 13% – не хочуть і не можуть продуктивно навчатися. Лише 6% студентів хоче працювати продуктивно і має для цього навчальні можливості.

Отже, в результаті констатувального експерименту виявлено суттєве протиріччя системи