Формування навчальних компетентностей у майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу

У третьому розділі “Система формування навчальних компетентностей майбутнього вчителя предметів гуманітарного профілю” обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови, технологію формування навчальних компетентностей студентів гуманітарних факультетів, узагальнено результати формувального експерименту, здійснено їх теоретичну інтерпретацію. 

Поетапна методика передбачала актуалізацію знань, що відображають сутність, структуру, функції навчальної компетентності, критерії і рівні її сформованості, виконання завдань самостійного аналізу теорії і практики навчання (теоретико-пізнавальний) ; розробку і реалізацію програм самоорганізації навчальної діяльності і самоаналізу її результатів, активізацію рефлексивних процесів (формувально-пошуковий) ; корекцію сформованих способів, дій, компетенцій і компетентностей (результативно-корекційний). 

Обґрунтовані педагогічні умови були покладені в основу експериментальної технології формування навчальних компетентностей майбутніх учителів. Експериментальне дослідження здійснювалось у процесі вивчення педагогічних і фахових дисциплін під час проведення лабораторно-практичних занять, різних форм позанавчальної діяльності, організації самостійної роботи, спрямованої на формування самоорганізації навчання. 

Експериментальне навчання забезпечувало студентам можливість спілкуватися в обсязі тематики навчальної програми; обговорювати навчальні і пов’язані зі спеціалізацією проблемні ситуації; готувати публічні виступи з низки галузевих питань; здійснювати пошук нової текстової, графічної, аудіо та відео інформації, що міститься в іншомовних галузевих матеріалах; перекладати іншомовні професійні тексти; аналізувати іншомовні джерела та оформляти документи іноземною мовою. 

Удосконалення навчального процесу під час експериментальної роботи передбачало формулювання комплексу проблемних завдань вивчення теми, розробку плану заняття й особистісної самоорганізації, самостійний пошук необхідної інформації, забезпечення проблемно-пошукового характеру навчальної діяльності, розробку декількох варіантів однієї і тієї ж проблеми, порівняльний аналіз різних методичних розробок. 

Серед основних методів і форм формування навчальних компетентностей найбільш ефективними були: аналіз проблемних ситуацій, ділова, рольова гра, мозковий штурм, дискусія, підготовка і захист проектів, усні журнали, презентація, індивідуальні співбесіди та консультації, самостійна робота, робота в мікрогрупах, тренінг, науково-дослідна робота, опонування відповідей, проектна робота, портфоліо, рейтингове оцінювання. 

Найбільш ефективно формування навчальних компетентностей студентів здійснювалося в процесі забезпечення ціннісного ставлення до цілей, змісту і результатів власної навчально-пізнавальної діяльності через усвідомлення особистісного смислу учіння, визначення професійних перспектив, створення ситуації успіху в учінні. Організація засвоєння студентами компонентів навчальної діяльності на основі проектної технології передбачала дотримання вимог специфічних принципів навчання, самоуправління процесом учіння, виконання текстових проектів, проектів кореспондентського характеру, проектів-зустрічей. Для реалізації індивідуального підходу у навчанні створювалися індивідуальні діагностичні програми самоаналізу результатів навчальної діяльності, здійснювалася їх корекція, визначався ступінь педагогічної допомоги студентам з різним рівнем навчальних можливостей та особистих якостей. Організація самостійної роботи в умовах кредитно-трансферної системи передбачала виконання індивідуально-дослідних завдань, забезпечення методикою самоконтролю і самооцінки результатів навчальної діяльності. 

Узагальнюючі результати формувального експерименту відображені у таблиці 1. 

 

Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості навчальної компетентності майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін в умовах кредитно-трансферної технології навчання

№ п/пРівеньКількісні показники критерію

Контрольні групиЕкспериментальні групи

До експ. Після експ. До експ. Після експ. 

абс. % абс. % абс. % абс. % 

1. Досконалий (І) – A77, 888, 988, 02424, 0

2. Високий (II) – BC2527, 83033, 32929, 03636, 0

3. Середній (III) – DE2932, 22932, 23535, 02828, 0

4. Низький (IV) – FX2123, 31820, 02020, 01010, 0

5. Елементарний (V) -F88, 955, 688, 022, 0

 

Дані, наведені в таблиці, свідчать, що в експериментальній групі отримано більш високі показники рівнів сформованості навчальної компетентності майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін в умовах кредитно-трансферної технології навчання. Аналіз результатів експериментальної групи свідчить, що кількість майбутніх учителів гуманітарного профілю із високим рівнем сформованості навчальної компетентності зросла на 16% (з 8% до 24%), у контрольній групі спостерігаються незначні зміни (з 7, 8% до 8, 9%). Суттєво зменшилася кількість майбутніх учителів гуманітарних дисциплін в експериментальній групі, які мають елементарний (в 4 рази) і низький (в 2 рази) рівень сформованості професійної компетентності, тоді як у контрольній групі цей показник зменшився відповідно в 1, 5 і 1, 2 рази. Таким чином, одержані дані про сформованість навчальної компетентності дали можливість констатувати, що за всіма показниками студенти експериментальних груп суттєво випереджають студентів контрольних груп. 

 

 

У дослідженні здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми формування навчальних компетентностей майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін, що виявляється в обґрунтуванні теоретичних засад і структури навчальної компетентності, експериментальній перевірці педагогічних умов і компонентів системи формування досліджуваного феномена. 

1. Результати аналізу психолого-педагогічної і методичної літератури, навчальних програм, підручників і посібників, досвіду підготовки вчителів свідчать, що для їх професійного становлення важливе значення має сформованість навчальних компетентностей. Орієнтація на компетентність докорінно змінює суть системи професійної освіти особливо в умовах становлення кредитно-трансферної системи професійної підготовки вчителя. Саме в умовах цієї технології можна якісно підготувати вчителя-гуманітарія, оскільки вона створює простір для активізації пізнавальної діяльності, налагодження контактів, організації самоосвіти і самовиховання. 

Предмети гуманітарного циклу дають можливість студенту осмислити себе в контексті різних культур, інтерпретувати свої навчальні і професійні позиції, життєві пріоритети скрізь призму цінностей, які властиві іншим суб’єктам і культурам. 

2. На основі результатів аналізу наукових джерел визначено суть поняття «навчальна компетентність майбутнього вчителя» як категорії педагогічної науки та особистісної інтегративної характеристики суб’єкта навчання, який володіє сукупністю знань, умінь і навичок цілепокладання, цілездійснення навчальної діяльності, має певний досвід