Формування оптимальної структури капіталу підприємства на ТОВ "ХЗ ПТУ"

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів характеризує швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства. Згідно з проведеним аналізом встановлено, що коефіцієнт оборотності матеріальних запасів на ТОВ "ХЗ ПТУ" за період, що аналізується, збільшився з 2,47 до 4,30, тобто майже чим у 2 рази, це свідчить про ефективну політику формування запасів на підприємстві.

Ефективність використання основних засобів підприємства характеризує коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача). За результатами аналізу встановлено, що фондовіддача на підприємстві за період 2005-2007 рр. зросла майже у 3 рази, що також свідчить про ефективне використання капіталу на підприємстві.

В цілому, за результатами проведеного аналізу можна сказати, що підприємство знаходиться у нестабільному фінансовому стані. До його характерних особливостей слід віднести як позитивні так і негативні позиції.

Так, аналіз ліквідності підприємства показав, що підприємство має Достатньо ліквідних активів, щоб поступово погашати свої поточні зобов'язання та розширювати діяльність, але відзначена динаміка до зменшення показників. Ділова активність підприємства покращується в динаміці, що свідчить про ефективне використанням фінансових ресурсів підприємства. Продукція, яку випускає підприємство, рентабельна при чому відзначено зростання рентабельності продукції.

Але, окрім вказаних позитивних характеристик встановлено, що підприємство поступово втрачає свою фінансову стійкість та незалежність від позикових коштів. Саме на розробку заходів спрямованих на удосконалення управлінням капіталом підприємства будуть спрямовані розробки наступного розділу роботи.

 

 

 

Оптимізація структури капіталу є одним з найбільш важливих і складних завдань, що розв'язуються у процесі фінансового управління ТОВ "ХЗ ПТУ". Оптимальна структура капіталу являє собою таке співвідношення використання власних і позикових коштів, при якому забезпечується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності й коефіцієнтом фінансової стабільності підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

Процес оптимізації структури капіталу підприємства складається з наступних етапів:

-аналіз капіталу підприємства;

-оцінка основних факторів, що визначають формування структури капіталу;

-оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності;

-оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків;

-оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості;

-формування показника цільової структури капіталу.

Остаточне рішення, що приймається з цих питань, дозволяє сформувати на майбутній період показник "цільової структури капіталу", відповідно до якого буде здійснюватися наступне його формування на підприємстві шляхом залучення фінансових коштів з відповідних джерел.

Управління власним капіталом зв'язано не тільки із забезпеченням активного використання вже накопиченої його частини, але й з формуванням власних фінансових ресурсів, що забезпечують майбутній розвиток підприємства. У процесі управління формуванням власних фінансових ресурсів вони класифікуються по джерелах цього формування. У складі внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Він формує переважну частину його власних фінансових ресурсів, забезпечує приріст власного капіталу, а відповідно й ріст ринкової вартості підприємства. Певну роль у складі внутрішніх джерел грають також амортизаційні відрахування, особливо на підприємствах з високою вартістю використовуваних власних основних коштів і нематеріальних активів; однак суму власного капіталу підприємства вони не збільшують, а лише є коштами його реінвестування. Інші внутрішні джерела не відіграють помітної ролі у формуванні власних фінансових ресурсів підприємства.

У складі зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить залученню підприємством додаткового пайового (шляхом додаткових внесків коштів у статутний фонд) або акціонерного (шляхом додаткової емісії й реалізації акцій) капіталу. Для окремих підприємств одним із зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів може бути безоплатно надана їм фінансова допомога (як правило, така допомога виявляється лише окремим державним підприємствам різного рівня). У число інших зовнішніх джерел входять безкоштовно передані підприємству матеріальні й нематеріальні активи, що включаються до складу його балансу.

Основу управління власним капіталом підприємства становить управління формуванням його власних фінансових ресурсів. З метою забезпечення ефективності управління цим процесом на підприємстві розробляється звичайно спеціальна фінансова політика, спрямована на залучення власних фінансових ресурсів з різних джерел відповідно до потреб його розвитку в майбутньому періоді.

Політика формування власних фінансових ресурсів являє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, що укладається в забезпеченні необхідного рівня самофінансування його виробничого розвитку.

Для керівництва ТОВ "ХЗ ПТУ" в ході оцінки рентабельності вельми важливим є виявлення чинників, що вплинули на величину досягнутих фінансових результатів. Ідентифікація цих чинників виконується як відносно прибутку, так і відносно коефіцієнтів рентабельності. Основний апарат – це жорстко детерміновані моделі чинників. Відзначимо, що подібні моделі застосовуються в західній обліково-аналітичній практиці.

Оптимізація рішень по залученню капіталу – це процес дослідження багатьох факторів, що впливають на очікувані результати, упродовж якого на основі встановлених раніше критеріїв оптимізації здійснюється раціональний вибір найбільш ефективного варіанту залучення капіталу. У якості критеріїв оптимізації може виступати приріст узагальнюючих показників рентабельності капіталу,