Формування оптимальної структури капіталу підприємства на ТОВ "ХЗ ПТУ"

Таким чином, оскільки ефективність використання капіталу характеризується його доходністю (рентабельністю), є доцільним провести факторний аналіз рентабельності власного капіталу ТОВ "ХЗ ПТУ". Такий аналіз дозволить більш детально розглянути зміни прибутковості капіталу підприємства та фактори, що так чи інакше вплинули на дані зміни.

Також можуть бути реалізовані нескладні детерміновані моделі чинників, призначені для виявлення чинників, що впливають на прибуток і коефіцієнти рентабельності: фондовіддача основних засобів, оборотність матеріальних оборотних активів, ціна і собівартість конкретного виду продукції, структура реалізованої продукції і т.д. Відповідні методики описані в курсах галузевого економічного аналізу.

Що стосується аналізу коефіцієнтів рентабельності власного капіталу, то найширше розповсюдження отримала згадувана вище модифікована факторна модель фірми "DuPont". Призначення моделі – ідентифікувати фактори, що визначають ефективність функціонування підприємства, оцінити ступінь їх впливу і тенденції, що складаються, в їх зміні і значущості. Оскільки існує безліч показників ефективності, вибраний один, на думку аналітиків, найбільш значущіший – рентабельність власного капіталу (RОЕ). Достатньо ефективним способом оцінки є використовування жорстко детермінованих моделей чинників; один з варіантів подібного аналізу як раз і виконується за допомогою модифікованої факторної моделі фірми "DuPont".

В основу приведеної схеми аналізу закладена наступна жорстко детермінована трьох факторна залежність:

 

З представленої моделі видно, що рентабельність власного капіталу залежить від трьох факторів: рентабельності продажів, ресурсовіддачі і структури джерела засобів, авансованих в дане підприємство. Значущість виділених факторів з позиції поточного управління пояснюється тим, що вони в певному значенні узагальнюють всі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства, його статику і динаміку і, зокрема, бухгалтерську звітність: перший фактор узагальнює "Звіт про фінансові результати", другий –актив балансу, третій – пасив балансу.

Цим факторам і по рівню значущості, і тенденціям зміни властива галузева специфіка, про яку необхідно знати аналітику. Так, показник ресурсовіддачі може мати невисоке значення у високотехнологічних галузях, відмінних капіталоємністю, навпаки, показник рентабельності господарської діяльності в них буде відносно високим. Високе значення коефіцієнта фінансової залежності можуть дозволити собі фірми, стабільні, що мають, і прогнозовані надходження грошей за свою продукцію. Це ж відноситься до підприємств, що мають велику частку ліквідних активів (підприємство торгівлі і збуту, банки). Значить, залежно від галузевої специфіки, а також конкретних фінансово-господарських умов, що склалися на даному підприємстві, воно може робити ставку на той або інший фактор підвищення рентабельності власного капіталу.

Аналізуючи рентабельність власного капіталу в просторово-часовому аспекті, необхідно брати до уваги три ключові особливості цього показника, істотні для формулювання обґрунтованих висновків.

Перша пов'язана з тимчасовим аспектом діяльності комерційної організації. Коефіцієнт рентабельності продажів визначається результативністю роботи звітного періоду; вірогідний і планований ефект довгострокових інвестицій він не відображає. Коли комерційна організація робить перехід на нові перспективні технології або види продукції, що вимагають великих інвестицій, показники рентабельності можуть тимчасово знижуватися. Проте, якщо стратегія перебудови була вибрана вірно, понесені втрати надалі окупляться, тобто зниження рентабельності в звітному періоді не можна розглядати як негативну характеристику поточної діяльності.

Друга особливість визначається проблемою ризику. Багато управлінських рішень пов'язано з дилемою: "добре їсти або спокійно спати". Якщо вибирають перший варіант, то ухвалюють рішення, орієнтовані на отримання високого прибутку, хоч би і ціною більшого ризику, при другому варіанті – навпаки. Одним з показників ризиків бізнесу як раз і є коефіцієнт фінансової залежності – чим вище його значення, тим більше ризиковою з позиції акціонерів, інвесторів і кредиторів є комерційна організація.

Третя особливість пов'язана з проблемою оцінки. Чисельник і знаменник показника рентабельності власного капіталу виражені, в деякому розумінні, в грошових одиницях різної купівельної спроможності. Чисельник показника, тобто прибуток, динамічний, він відображає результати діяльності і рівень цін, що склався, на товари і послуги в основному за минулий період. Знаменник показника, тобто власний капітал, складався в перебігу ряду літ. Він виражений в облікової оцінці, яка може вельми істотно відрізнятися від поточної оцінки.

Крім того, облікова оцінка власного капіталу не має ніякого відношення до майбутніх доходів комерційної організації. Дійсно, далеко не все може бути відображено в балансі, наприклад, престиж фірми, торгова марка, суперсучасні технології, класність управлінського персоналу не мають грошової оцінки (йдеться не про продаж фірми в цілому) в звітності. В зв'язку з цим ринкова ціна акції може значно перевищувати облікову вартість. Таким чином, високе значення коефіцієнта рентабельності власного капіталу зовсім не еквівалентно високій віддачі, на що інвестується у фірму капітал; при виборі рішень фінансового характеру необхідно, отже, орієнтуватися не тільки на показник але і брати до уваги ринкову вартість фірми.

Використовуючи цю трьохфакторну залежність коефіцієнта рентабельності власного капіталу від ресурсовіддачі, рентабельності продажу і коефіцієнта фінансової залежності проведемо факторний аналіз рентабельності власного капіталу ТОВ "ХЗ ПТУ". Даними для розрахунку показників знаходяться в балансі і Звіті про фінансові результати (додаток А). Розраховані показники зведемо у табл. 3.1.

 

Таблиця 3.1

Вихідні дані для проведення факторного аналізу

 

Дізнаємося про зміну рентабельності власного капіталу за рахунок зміни окремих факторів:

1) за рахунок зміни рентабельності продажу: