Формування систем менеджменту на засадах функціонального підходу

уточнено класифікацію загальних і розроблено класифікацію конкретних функцій менеджменту за різними ознаками; отримано модель формування конкретних функцій менеджменту на підприємстві із виділенням функцій, які реалізуються на кожному рівні управління; розроблено графічну модель процесу управління підприємством, в якій взаємоув’язані загальні і конкретні функції, методи, управлінські рішення, комунікаційний процес тощо в їх взаємодії. Це дає можливість оцінити діючі і формувати нові ефективні системи менеджменту;

вперше розроблено метод оцінки та аналізу систем менеджменту, реалізований у формі експертного анкетного опитування з подальшою математичною обробкою одержаних результатів, який полягає у визначенні проблем, які виникають в діяльності керівників різних рівнів управління, оцінці діючої організаційної структури управління підприємством, аналізі виконання загальних і конкретних функцій менеджменту і т. п., що сприятиме виявленню недоліків і формуванню ефективних підходів до управління підприємством;

запропоновано модель формування організацій на засадах функціонального підходу, яка базується на вивченні потреб ринку, проведенні маркетингових досліджень та оцінці діяльності на ринку, що дає можливість установити відокремлені види управлінської діяльності, тобто конкретні функції менеджменту, які стануть органічним елементом організаційної структури управління, що забезпечить її ефективне функціонування;

удосконалено методичні рекомендації з оцінки факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, які полягають у визначенні сильних і слабких боків діяльності організації, що дає можливість приймати оптимальні рішення щодо побудови раціональної організаційної структури управління;

вперше розроблено метод оцінки рівня розвитку конкретних функцій менеджменту на підприємстві, який спрямований на визначення показників розвитку функцій за такими напрямами, як масштабність функції, централізація апарату управління, спеціалізація управлінської праці, рівень технічного оснащення управлінської праці, вдосконалення функціональних взаємозв’язків, що забезпечує виявлення реального стану управління на підприємстві та шляхи його покращення;

вдосконалено методичні рекомендації щодо побудови організаційної структури управління, які базуються на використанні моделі, в основу якої покладено вибір базової стратегії діяльності підприємства, формування функціональних стратегій і виділення на їх основі конкретних функцій менеджменту, розподіл повноважень, відповідальності та формування лінійних і функціональних зв’язків, визначення чисельності і кваліфікаційного складу управлінських працівників підрозділів, що сприятиме побудові раціональних організаційних структур управління.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає в розробці методик оцінки рівня розвитку конкретних функцій менеджменту на підприємстві та впливу факторів внутрішнього і зовнішнього середовища на діяльність організації, а також методичних рекомендацій щодо формування організаційних структур управління на засадах вдосконалення функцій менеджменту.

Сформульовані в дисертації пропозиції впроваджені на АТЗТ «Львівський жиркомбінат», ВАТ «Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання», АТВТ «Концерн «Весна»  (м. Дніпропетровськ), ВАТ «Оріана» (м. Калуш Івано-Франківської області). Результати наукових досліджень використовуються в навчальному процесі Державного університету «Львівська політехніка» при викладанні дисциплін «Основи менеджменту» (для студентів напряму «Менеджмент») та «Менеджмент» (для студентів напряму «Економіка і підприємництво»).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї, положення і розрахунки, що є результатом особистої роботи здобувача і становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та отримали підтримку на міжнародних науково-практичних конференціях у Чернівцях (1994-1999 р. р.), Тернополі (1995 р.), Львові (1996-1998 р. р.), Трускавці (1999 р.), п’ятому міжнародному симпозіумі (Жешув, 1995 р.), міжнародному економічному семестрі «Інтереко» (Трускавець, 1995 р. і 1997 р.), міжнародній науковій конференції (Ялта – Форос, 1997-1999 р. р.), VІІІ міжнародній конференції (Жешув, Польща, 1997 р.), науковому семінарі кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Державного університету «Львівська політехніка» (Львів, 1998 р.).

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 35 наукових праць загальним обсягом 11, 6 д. а., з них безпосередньо автору належить 7, 5 д. а.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів і висновків загальним обсягом 190 сторінок друкованого тексту, списку використаних джерел із 135 найменувань загальним обсягом 10 сторінок, містить 28 таблиць, 31 рисунок, 2 додатки обсягом 7 сторінок.

 

 

У першому розділі роботи «Теорія і практика використання функціонального підходу в менеджменті» розкривається сутність функцій менеджменту, вдосконалюється їх класифікація, обгрунтовуються поняття функціонального підходу і принципи його застосування при побудові систем менеджменту на підприємствах.

На основі узагальнення літературних джерел у дисертації теоретично обгрунтовано, що функції менеджменту – це відносно відокремлені напрямки (види) управлінської діяльності, які забезпечують управлінський вплив керованої системи (апарату управління) на керуючу (колектив виконавців) з метою досягнення встановлених цілей і завдань. Вивчення позицій економістів дало можливість запропонувати класифікацію функцій менеджменту, яка полягає у виділенні трьох груп. 1. Загальні (основні) функції, які беруть участь у будь-якому управлінському процесі. До них слід відносити планування, організацію взаємодії, мотивацію, контроль і регулювання. 2. Конкретні (спеціальні) функції, з допомогою яких здійснюються певні управлінські процеси. Їх доцільно класифікувати за ознакою процесів управління (управління основним виробництвом, управління допоміжним виробництвом, управління технічною підготовкою тощо) ; за ознакою об’єкта (управління підприємством, управління цехом, управління виробничою дільницею і т. п.) ; за ознакою елементів виробничо-господарської діяльності (управління предметами праці, управління працею, управління інформацією тощо) ; за рівнями управління (управління на вищому, середньому, низовому рівнях управління) ; за сферою охоплення об’єктів та явищ (управління підприємством в цілому, управління структурним підрозділом, управління групами працівників і