Формування відповідальності в курсантів військових інститутів

Незважаючи на великий обсяг кількість наукової літератури, безпосередньо проблема формування відповідальності в курсантів військових інститутів МО України спеціалізовано ще не досліджувалась. Разом з тим, значна частина випускників військових інститутів (за даними дослідження – близько 30%) поки що недостатньо підготовлена до виконання відповідальних завдань з навчання й виховання підлеглих. Це насамперед пов’язано з недостатньою теоретичною розробкою означеної проблеми.

Таким чином* недостатня теоретична й методична розробка, соціальна та педагогічна значущість проблеми цілеспрямованого формування відповідальності обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, яка була узгоджена з Координаційною радою АПН України (протокол № 4 від 11. 04. 2001 року).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження спрямоване на виконання основних положень Указу Президента України № 981/98 від 4 вересня 1998 р. “Про Концепцію виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України”, планів науково-дослідних робіт Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України (далі ВГІ НАОУ) і кафедри військової педагогіки (і культури) цього закладу.

Об’єктом дослідження є військово-педагогічний процес у ВВЗО.

Предметом дослідження є система формування відповідальності в курсантів військових інститутів.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити систему формування відповідальності в курсантів військових інститутів.

Завдання дослідження:

Визначити сутність, зміст і структуру відповідальності особистості курсантів як військово-професійної якості.

Проаналізувати реальний стан процесу виховання у військових інститутах щодо формування відповідальності курсантів, виявити головні суперечності та тенденції цього процесу на етапі становлення ЗС України.

Розробити методику визначення рівнів сформованості відповідальності в курсантів військових інститутів й експериментально перевірити її ефективність.

Виявити й перевірити в ході експериментального дослідження педагогічні умови й чинники формування відповідальності в курсантів.

На основі дослідження розробити практичні рекомендації щодо удосконалення системи формування відповідальності в курсантів ВВЗО.

Як робочу гіпотезу, висунуто положення про те* що рівень відповідальності курсантів можна суттєво підвищити на основі розробки науково обґрунтованої системи формування відповідальності у військових інститутах* яка передбачає застосування наступних педагогічних заходів: формування мотиваційної основи виявлення відповідальності в курсантів військових інститутів; всебічне розширення самостійності курсантів у різних видах діяльності; індивідуальний підхід до кожного з них з урахуванням рівня сформованості відповідальності; раціональне використання різних видів діяльності; підвищення виховних можливостей курсантських колективів; удосконалення навчального процесу; формування навичок відповідальної поведінки; удосконалення процесу самовиховання відповідальності курсантів; оптимізацію будови службової діяльності.

Методологічна й теоретична основа дослідження. Методологічну й теоретичну основу дослідження становлять фундаментальні філософські, психологічні, педагогічні, військово-педагогічні ідеї про формування відповідальності особистості. Концептуально значущими для дослідження стали наукові висновки про зумовленість самовизначення особистості широтою та змістом її діяльності (С. Л. Виготський, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн, А. В. Петровський) ; про єдність колективної та індивідуальної відповідальності зумовленою взаємною залежністю в колективі (А. С. Макаренко) ; про необхідність цілісного підходу до гармонійного й усебічного розвитку особистості та про місце й роль відповідальності в цьому процесі (В. О. Сухомлинський). Побудова концепції дослідження спиралася на військово-педагогічну теорію та практику виховання офіцерського корпусу (О. В. Барабанщиков, С. І. С’єдін, В. П. Давидов, М. Ф. Феденко, Г. Д. Темко). Дослідження ґрунтується на гуманістичній філософії освіти (В. П. Андрущенко, І. Д. Бех, А. М. Бойко, М. Б. Євтух, І. А. Зязюн, М. І. Михальченко).

Методи дослідження. На всіх етапах використовувалася системна методика формування відповідальності. Вона включала: теоретичні методи (аналіз, синтез, моделювання, класифікацію та операціоналізацію педагогічних об'єктів) ; емпіричні (спостереження, опитування, тестування, експертна оцінка, методи математичної статистики) ; педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий).

У дослідженні проаналізовано 37 докторських і кандидатських дисертацій* понад 229 літературних джерел* більше 260 значущих для дослідження документів. Проведено понад 700 бесід із викладачами* командирами та вихователями військових частин* де проходять службу випускники військових інститутів. Анкетовано понад 650 чоловік. Проаналізовано та узагальнено більше 700 незалежних характеристик. Здійснено спостереження за діяльністю 19 викладачів* 28 офіцерів курсантських підрозділів* більше 600 курсантів. Вивчено понад 300 відгуків на випускників та 180 звітів за стажування. Проаналізовано результати навчання* виконання службових завдань* виконання військової присяги та статуту* участь у суспільній праці понад 800 курсантів. До участі в експериментальній роботі залучено 28 викладачів* 36 офіцерів курсантських підрозділів* 11 членів військово-наукових гуртків (далі ВНГ).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

вперше розкрито сутність, зміст та структуру відповідальності як військово-профе-сійної якості особистості курсантів військових інститутів. Ця якість характеризує ставлення майбутніх офіцерів до виконання військового обов’язку на основі його глибокого усвідомлення, емоційного сприйняття та реалізації в активній діяльності, а також здатності передбачати наслідки цієї діяльності й відповідати за них з урахуванням спільної оцінки цих наслідків. Її зміст складає: об’єкт, суб’єкт, санкції, інстанції. Психолого-педагогічна структура відповідальності становить