Формування відповідальності в курсантів військових інститутів

На основі теоретичного та історичного аналізу проблеми, наукового розгляду досвіду та сучасних концепцій вітчизняних і зарубіжних учених щодо формування відповідальності зроблено висновок про те, що теоретичною основою формування відповідальності в курсантів ВВЗО є закономірності, принципи та методи формування відповідальності й учення про них, психологічна теорія діяльності та педагогічні теорії відповідальності. Згідно з психологічною теорією діяльності, відповідальність як якість особистості формується в процесі діяльності курсантів. Діяльність передбачає створення ієрархічної мотиваційної сфери відповідальності, її зміна, поширення, перебудова є основою формування цієї якості, що досягається за умов формування мотивації відповідальності й позитивних звичок відповідальної поведінки.

До педагогічних теорій відповідальності належать концепція «відповідальної залежності» А. С. Макаренка та виховання громадянської свідомості В. О. Сухомлинського. Ці теорії висунули й обґрунтували низку методологічних положень, які стали основними керівними положеннями з формування відповідальності в курсантів. А саме, положення про: розподіл функцій, ролей і обов’язків під час спільної діяльності; колективний суб’єкт управління; роль особистості керівника в організації спільної діяльності; абсолютну відповідальність керівника; контроль і перевірку виконання з урахуванням кінцевих результатів.

У розділі докладно розглянуто аналіз результатів формування відповідальності в курсантів ВВЗО на етапі становлення Збройних Сил України, який виявив суперечності цього процесу. Визначено головну суперечність як неузгодженість між вимогами суспільства, Міністерства оборони України до рівня сформованості цієї якості й реальним рівнем його розвитку в значної частини курсантів.

Теоретичне узагальнення суперечностей процесу формування відповідальності в курсантів ВВЗО дало змогу визначити закономірні залежності підвищення ефективності цього процесу. Дослідження показало, що ефективність формування відповідальності безпосередньо залежить від: ціннісного усвідомлено-емоційного засвоєння курсантами вимог військового обов'язку; розширення практики виконання курсантами відповідальних доручень у ролях виконавця, організатора, керівника в різних видах діяльності; розширення самостійності курсантів у різних видах діяльності; підвищення ролі курсантських колективів у формуванні відносин відповідальної залежності; підвищення педагогічної культури вихователів, озброєння їх методикою формування відповідальності; самовиховання відповідальності в курсантів.

У другому розділі “Експериментальне дослідження процесу формування відповідальності в курсантів військових інститутів” обґрунтована система формування відповідальності, а також розкрито організацію і проведення її дослідно-експериментальної перевірки. Системно-структурний підхід, стосовно формування відповідальності в курсантів, полягає в тому, що цей процес досліджується як педагогічна система. У дисертації систему формування відповідальності розуміємо як цілеспрямовану й планомірну взаємодію суб’єктів процесу формування відповідальності та функціонально зв’язаних елементів військово-педагогічного процесу, спрямованого на реалізацію мети й завдань формування відповідальності майбутніх офіцерів. Вона включає в себе мету, суб’єкти виховного процесу, методику формування, усі види діяльності курсантів. В основу її побудови покладено принципи цілісності, включення, розвитку. Одним з найважливіших компонентів системи формування відповідальності розглянуто мету, яка обумовлює її діяльність. Метою спроектованої системи є підвищення ефективності процесу формування відповідальності в курсантів.

У дослідженні розкрито групові соціально-психологічні особливості суб’єктів системи, які враховувалися в ході дослідження. Складовим компонентом системи є методика, яку розглядаємо як комплекс взаємозумовлених етапів діяльності (підготовчого, основного і заключного) з реалізації сукупності засобів, прийомів і методів формування відповідальності в певних педагогічних умовах для досягнення мети системи. Ці прийоми, засоби й методи були визначені на засадах закономірних залежностей підвищення ефективності процесу формування відповідальності, які розв’язують виявлені суперечності через формування інтелектуального, емоційного та вольового компонентів цієї якості. Дослідженням встановлено, що до основних шляхів і засобів, які забезпечують успішне розв’язання завдань системи, належать: формування в курсантів мотивації відповідальності; активне залучення курсантів до діяльності щодо оволодіння навичками відповідальної поведінки в ролях: виконавця, організатора й керівника; індивідуальний підхід з урахуванням рівня сформованості відповідальності, який визначають за допомогою критеріїв й експериментального виявлення показників; поширення самостійності в курсантів у різних видах діяльності; підвищення педагогічної культури вихователів; самовиховання відповідальності в курсантів.

Матеріали дослідження свідчать, що проблема створення об’єктивних критеріїв і показників, необхідних для аналізу результатів сформованості рівня відповідальності, та управління ефективністю формування цієї якості належать до пріоритетних у ВВЗО. До критеріїв оцінки рівнів сформованості відповідальності в курсантів віднесено: поведінковий, когнітивний і емоційно-оцінний. На їх основі виявляють сукупність показників для кожного рівня сформованості відповідальності, які характеризують результативність, широту та стійкість виявлення цієї важливої особистої якості. Якісною формою оцінки відповідальності було визначено рівні її сформованості у вигляді високого, середнього і низького. Розроблена в дисертації методика визначення рівня сформованості відповідальності дозволила використовувати метод узагальнення незалежних характеристик, який оптимізує цей процес. У дослідженні було виявлено якості-критерії, що в сукупності характеризують відповідальність як якість особистості. Визначивши ваговий коефіцієнт кожної якості-критерію, відрангувавши їх, ми прийшли до висновку, що відповідальність курсантів найбільш повно характеризують такі якості-критерії: 1) старанність у навчанні; 2) старанність у службі; 3) обов’яз-ковість; 4) ініціативність; 5) принциповість; 6) цілеспрямованість; 7) чесність. З огляду на це, можна визначити рівень сформованості відповідальності ( )