Формування відповідальності в курсантів військових інститутів

розроблена і експериментально перевірена сучасна система формування відповідальності в курсантів ВВЗО, яка являє собою цілеспрямовану і планомірну взаємодію суб’єктів процесу формування відповідальності та функціонально зв’язаних компонентів військово-педагогічного процесу, спрямованого на реалізацію мети й завдань формування відповідальності в курсантів. Вона включає в себе мету, суб’єкти виховного процесу, методику формування, усі види діяльності курсантів;

обґрунтовані критерії рівнів сформованості відповідальності як військово-професійної якості: поведінковий, когнітивний, емоційно-оцінний. Визначені на основі цих критеріїв показники кожного рівня відповідальності, які характеризують результативність, широту та стійкість виявлення цієї якості особистості курсанта. Розроблена і експериментально перевірена методика визначення рівнів сформованості відповідальності (високого, середнього, низького), яка дозволяє отримати їх адекватну кількісну оцінку.

визначені й обґрунтовані педагогічні умови й головні чинники удосконалення процесу формування відповідальності в курсантів військових інститутів, до них належать: підвищення ролі курсантських колективів; підсилення впливу службової діяльності; удосконалення навчальної діяльності.

Теоретичне значення роботи полягає у:

поглибленні уявлення про сутність, зміст і структуру відповідальності як військово-професійної якості військовослужбовців;

збагаченні теорії виховання курсантів військових інститутів науковим положенням про систему формування відповідальності;

доповненні теоретичних положень педагогічної діагностики новими знаннями щодо оцінки ефективності формування відповідальності у військовослужбовців;

доповнені педагогічної теорії новими знаннями в галузі створення оптимальних педагогічних умов і чинників формування відповідальності в майбутніх офіцерів.

Практичне значення одержаних результатів.

основні висновки та рекомендації дадуть змогу керівництву військових інститутів, викладачам, командирам й офіцерам структур виховної роботи впровадити в практику навчання і виховання майбутніх офіцерів удосконалену систему формування відпові-дальності;

організація військово-педагогічного процесу, відповідно до визначених у дисертації оптимальних педагогічних умов формування відповідальності в курсантів, дозволить поліпшити якість підготовки офіцерських кадрів, зміцнити боєготовність підрозділів і частин, сприятиме забезпеченню воєнної безпеки держави;

теоретичні положення й висновки дослідження можуть бути використані під час написання підручників, навчально-методичних посібників з військової педагогіки та психології в процесі підготовки педагогів до виховної роботи з курсантами.

Достовірність результатів забезпечено відповідністю методів дослідження його меті, предмету та завданням; результатами статистичного опрацювання даних, отриманих у ході його проведення; апробацією одержаних результатів.

Апробація роботи:

Тема дисертаційного дослідження та його основні положення й висновки обговорювалися на засіданнях кафедри соціології, психології та права Київського військового інституту управління та зв'язку, кафедри військової педагогіки і культури Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України, на засіданнях відділу педагогіки і психології вищої школи Інституту вищої освіти АПН України, на ІІІ науково-технічній конференції КВІУЗ “Перспективні напрямки розвитку радіоелектронних засобів в системах зв’язку та АСУ” (Київ, 1997), ХІ військово-науковій конференції Житомирського військового інституту радіоелектроніки “Управління космічними інформаційними системами” (Житомир, 1998).

Наукові публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 6 одноосібних публікаціях. З них, 4 у фахових наукових виданнях.

Довідки про впровадження: результати дисертаційного дослідження впроваджені у військово-педагогічний процес трьох військових інститутів: Київського військового інституту управління та зв'язку (Акт реалізації № 1/13/210 від 24. 07. 2001), Київського військового інституту сухопутних військ (Акт реалізації № 21/89 від 21. 07. 2000), Київського військового інституту повітряних сил (Акт реалізації № 15/124 від 21. 10. 2000) і двох військових частин: А-0799 (Акт реалізації № 20/110 від 15. 08. 2001) ; А-1880 (Акт реалізації № 527 від 6. 06. 2001) МО України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу; трьох розділів; висновків; списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 209 стор. комп’ютерного тексту (з них 24 таблиці, 7 рисунків, 6 додатків обсягом 30 сторінок, список використаних літературних джерел, що містить 229 найменувань на 16 сторінках).

 

 

У вступі обґрунтовані актуальність і доцільність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методологічну основу, методи і джерела дослідження. Розкрито його наукову новизну, а також відображено практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретично-методологічний аналіз формування відповідальності в курсантів військових інститутів” аналізуються зміст, структура та сутність відповідальності як військово-професійної якості особистості курсанта, теоретичні засади формування відповідальності та стан практики формування цієї якості на етапі становлення Збройних Сил України.

Теоретичний аналіз генези відповідальності як якості особистості показав, що відповідальність – це реальний, об’єктивний, історично конкретний характер відносин між особистістю, колективом, суспільством і державою з погляду свідомого здійснення взаємних вимог, які вони ставлять один до одного. Зміст відповідальності складає: об’єкт, суб’єкт, інстанції, санкції. Об'єкт відповідальності включає в себе ідейну, моральну, професійну та правову основи, це те, за що відповідає особистість. Суб'єктами відповідальності є окремий військовослужбовець, група або велика група військовослужбовців, тобто ті особистості, діяльність яких треба оцінити. Інстанціями є суспільство, різні державні заклади, посадові особи, підлеглі, найближче оточення особи, ті, перед ким особистість відповідає. Санкції – це оцінка результатів діяльності особистості.

Психолого-педагогічна структура відповідальності становить єдність інтелектуального, емоційного та вольового компонентів. Знання вимог законів, статутів ЗС України, норм моралі, посадових обов'язків, а також санкцій складають інтелектуальний компонент відповідальності. Емоційний компонент відповідальності характеризує переживання особистістю свого ставлення до виконання службових обов'язків. Вольовий компонент виявляється в зусиллях особистості курсантів реалізувати відповідальність у конкретних вчинках.

Дослідженням встановлено, що особу майбутнього офіцера, з погляду сформованості відповідальності, характеризують такі якості, як