Громадсько-політичний та культурний вплив Почаївського монастиря на населення Волині (ХІХ - початок ХХ ст.)

3. У 1831 р. в результаті поразки польського повстання обитель було передано православним Московського патріархату. Це дещо обмежило спектр впливу його керівництва, зробивши їхню діяльність спрямованою на русифікацію місцевого населення. 

Самодержавна імперська політика мала мету нівелювати національні особливості населення ново приєднаних територій. Засобом русифікації українців було обрано православну церкву, водночас остання була противагою католицьким впливам на Правобережжі.

Досить ефективне використання духовенства для здійснення антиукраїнських акцій сприяє швидкому перетворенню церкви на знаряддя русифікаторської та централізаторської політики. Як результат, духовенство Почаївської Свято-Успенської лаври у ХІХ ст., особливо в другій його половині, стає дієвим органом політичної освіти населення. Це, насамперед, відбилося на богослужбовій та проповідницькій діяльності. Потягом другої половини ХІХ – на початку ХХ ст. у монастирі не відбулося жодної служби без згадки про імператора або його родину. Кожен візит монарха чи членів його родини супроводжувався великою кількістю церковних заходів.

4. Довели, що серед керівної верхівки монастиря відбувався активний процес формування прошарку свідомих адептів Російської імперії. У полум’яні патріотичні промови перетворювали проповіді священиків під час визначальних подій, які відбувалися як результат вдалої зовнішньої чи внутрішньої політики Російської імперії.

Через ці обставини в обителі склалося сприятливе підґрунття для діяльності «Союзу русского народа», головною метою якого було формування в населення проросійських настроїв.

Державне, хоча й не завжди компетентне регулювання церковного життя монастиря, політизація богослужіння стали причинами відторгнення чималої кількості парафіян від православ’я. Активне співробітництво частини духовенства із СРН нерідко породжувало в населення недовірливе ставлення до церковнослужителів, які замість чергового богослужіння проводили в храмах політичну агітацію.

5. У культурно-освітній сфері керівництво обителі намагалося слідувати ідеям самодержавного курсу, метою якого було адміністративно і духовно підпорядкувати освіту всіх рівнів православноцерковній владі.

Уже до середини ХІХ ст. у Волинській губернії один учень припадав на 435 жителів, а загалом у дев’яти українських губерніях із населенням 23,5 млн. осіб було 1320 початкових шкіл різних типів, у яких навчалося 67 129 учнів.

У Почаївській лаврі впродовж другої половини ХІХ – на початок ХХ ст. існувало 4 різних школи, проте мета і завдання в цих навчальних закладів були одні й ті ж: русифікація краю та виховання свідомих патріотів Російської держави.

Поряд із цим при монастирі засновувалися пасіки, сади, огороди, ремісничі майстерні, у яких учні шкіл навчалися раціональному веденню господарства та освоювали деякі ремісничі професії.

Щодо діяльності друкарні при монастирі, то її розквіт припав все ж таки на XVIII ст., коли в Почаєві заснувалося постійне видавництво. Лаврські книжки того періоду відзначалися гарним зовнішнім виглядом, мали оригінальні, часом розкішні прикраси.

У період підвладності Почаївської лаври Росії монастирська друкарня продовжувала видавати переважно книжки богослужбові та з історії Почаївського монастиря. Видавництво обителі також розпочало випуск періодичної преси, переслідуючи мету поширення релігійних і моральних впливів серед української людності в дусі російського православ’я.

 

 

1. Дудар В. Громадсько-політична діяльність духовенства Почаївської Свято-Успенської лаври у ХІХ ст. // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Тернопіль: Астон, 2007. – Вип.19. – С. 129-133

2. Дудар В. Культурно-освітня діяльність Почаївського монастиря у ХІХ ст. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. І.С. Зуляка. – Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2007. – Вип. 1. – С. 191-193.

3. Дудар В. Господарська діяльність ченців Почаївського монастиря в роки унії (1721-1830) // Часопис української історії / За ред. доктора історичних наук, професора А.П. Коцура. – Київ, 2008. – Вип. 9. – С. 10-14.

4. Дудар В. Історія Почаївської Свято-Успенської лаври (історіографічний аспект питання) // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць / Відп. редактор О.Я. Пилипчук. – К., 2007 – Вип 28. – С. 124- 130.

5. Дудар В. Почаївський монастир. Історія походження // PEREYASLAVICA: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» / Релігійне життя Переяславської землі (ІХ – ХХІ ст.): Зб. наукових статей. – Випуск 1 (3). – К. – 2007. – С. 51- 53.

6. Дудар В. Політизація діяльності духовенства Почаївського монастиря через «Союз русского народа» на початку ХХ ст. // Соціально-гуманітарні студії: Зб. студентських та аспіратських наукових робіт. – Тернопіль: Астон, 2008. – С. 86-89.

 

 

Дудар В.Л. Громадсько-політичний та культурний вплив Почаївського монастиря на населення Волині (ХІХ – початок ХХ ст.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 – історія України. – ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». - Переяслав-Хмельницький, 2008.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню громадсько-політичної та культурно-освітньої діяльності духовенства Почаївської Свято-Успенської лаври в умовах посилення державного впливу на землях Волинської губернії, яка в результаті третього поділу Речі Посполитої увійшла до складу Російської імперії. Проаналізовано стан вивчення діяльності монастирського священства на основі опрацювання комплексу різнопланових джерел, вивчено і усунено ряд неточностей і відступів від історичної правди, характерних для попередніх історичних епох та конфесійної заангажованості дослідників. Розкрито суспільно-політичний, культурно-освітній та видавничий аспекти діяльності лаврського духовенства. Показано вплив, який здійснював монастир на різні сфери життя населення Волині.

Уперше висвітлено вплив національно-політичного фактора на діяльність окремо взятої церковної структури. Новим є й аналіз боротьби різних прошарків священства за збереження, з одного боку, та знищення традиційних форм церковного життя єпархії – з іншого.

Ключові слова: Почаївська Свято-Успенська лавра, духовенство, чернецтво, монастир, Волинська єпархія.

 

 

Дудар В.Л. Общественно-политическое и культурное влияние Почаивского монастыря на население Волыни (ХІХ – начало ХХ ст.). – Рукопись. 

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 – история Украины. – ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды» - Переяслав-Хмельницкий, 2008.

Диссертация посвящена комплексному исследованию общественно-политической и культурно-образовательной деятельности духовенства Почаевской Свято-Успенской лавры в условиях усиления государственного влияния на землях Волынской губернии, которая в результате третьего разделения Речи Посполитой вошла в состав Российской империи.

Церковь никогда не была безразличной относительно общественного строя, идеологических и политических проблем, хотя упрямо отстаивала свой нейтралитет и социальную универсальность. Функции социального регулятора она выполняла, охраняя привилегии эксплуататорского класса и проповедуя бедным терпимость и ожидание потустороннего рая. Часть украинского духовенства, особенно верхушка духовной иерархии, в результате длительной русификаторской политики служила своеобразным оружием царского режима.

После того, как Почаевская обитель была передана православным Московского патриархата, а впоследствии получила право официально именоваться лаврой, священноархимандритом которой становился епископ Волынский и Житомирский, в ее истории начинается период, который можно было бы назвать «архирейским», ведь все события, которые происходили в то время, так или иначе связаны с деятельностью преосвященных владык. Именно под их непосредственным руководством происходит не только последующее становление и перестройка монастыря, но и осуществляется влияние на население региона, в основе которого – самодержавная русификаторская политика царского правительства.

Многочисленные события внешней и внутренней политики империи также нашли свое отображение в церковной жизни Почаевской обители. Успех русских войск в тех или других войнах становился постоянным предметом молитвенной поддержки священнослужителей. Во время русско-турецкой войны численные церковные молебны были средствами массовой информации.

Широкий спектр функций осуществляло духовенство Почаевской лавры и относительно медицинского обслуживания населения, которое в империи недостаточно обеспечивали светские медицинские организации. Эта деятельность священника заключалась в распространении медицинских знаний и в некоторых практических мероприятиях, направленных против эпидемий, они (священники) регулярно наведывались на Волынь. Светская и духовная власть, судя из количества распоряжений, видела в лице духовника единственного реального кандидата на должность исполняющего обязанности медперсонала.

Проанализировано состояние изучения деятельности монастырского духовенства на основе проработки комплекса разноплановых источников, устранено ряд фальсификаций и неточностей, характерных для предыдущих исторических эпох и конфессионально заангажированных исследователей. Раскрыто общественно-политический, культурно-образовательный и издательский аспекты деятельности лаврского духовенства, показано влияние руководства монастыря на разные области жизни населения Волыни.

В начале ХІХ века образование в Украине оставалось не отделенной от церкви сферой духовной культуры, почти полностью было в пределах религиозно-церковных координат. Это проявлялось в том, что государственные мероприятия административно и духовно подчиняли образование всех уровней православноцерковной власти; образование было в государстве преимущественно религиозно-духовным: идейно доминирующим содержанием программ имеющихся учебных заведений (академий, коллегий, семинарий, училищ, начальных школ) были христианские идеи и концепции; при этом преимущество предоставлялось не планомерной подготовке квалифицированных учителей, а использованию бесплатного труда духовенства.

Пока православная церковь была составной частью «государственейшего государства», это вынуждало ее быть проводником интересов Русской империи. Но все-таки именно эти школы «вырвали» из темноты невежества миллионы детей вчерашних крепостных. К тому же среди священников нередко случались настоящие энтузиасты своего дела, которые не ограничивали свою деятельность рамками программы. Они пытались «оживить» школьную жизнь нововведениями, полезными в традиционном быту крестьянских детей.

Впервые освещается влияние национально-политического фактора на деятельность отдельно взятой церковной структуры. Новым является и анализ борьбы разных прослоек священнства за сохранение, с одной стороны, и уничтожение традиционных форм церковной жизни епархии – с другой.

Ключевые слова: Почаевская Свято-Успенская лавра, духовенство, монашество, монастырь, Волынская епархия.

 

 

Dudar V.L. Public-political and cultural influence of Pochayiv monastery on the population of Volyn’ (ХІХ – the beginning of the ХХth century). Manuscript. 

The dissertation on getting the scientific degree of the candidate of the historical sciences on speciality 07.00.01 – History of Ukraine. – SHEE «Pereyaslav-Khmelnytski state pedagogical university named after Hryhoriy Skovoroda», Pereyaslav-Khmelnytski, 2008.

Dissertation is devoted to the complex research of public-political, cultural and educational activity of clergy of Pochaiv Sain Uspenska monastery in the conditions of strengthening of state influence at the lands of Volyn’ region which as a result of the third division of Rich Pospolita formed part of complement of Russian empire.

On the basis of working up of complex of the different sources, the state of study of activity of monasterial priest was analyzed the row of conscious falsifications and inaccuracies, characteristic for previous historical epoches and confessional prejudiced of researchers was removed. Social-political, cultural educational and publishing aspects of activity of monastery clergy were exposed. Influence of leaders of the monastery to the different spheres of life of Volyn’s population was shown.

For the first time influence of national-political factor to the activity of separately taken church structure is shown. Analysis of the struggle of different layers of clergy for the preservation of traditional forms of church life of diocese from the other is new thing.

Keywords: Pochayiv Saint-Uspenska large monastery, clergy, monkhood, a monastery, Volyn’ diocese.