Гроші та кредит

У практиці роботи банків держав із розвинутою ринковою економікою трапляються й інші форми забезпечення кредитів. Наприклад, при наданні кредитів індивідуальним позичальникам як застава приймаються поліси страхування життя, свідоцтво про ощадні вклади, вимоги на виплату заробітної плати, дорогоцінні метали; при кредитуванні юридичних осіб – корисні копалини або контракти на постачання сировинних ресурсів, врожай (зібраний або на корені).

V. За методами надання:

 5.1 кредити, надані у разовому порядку (рішення щодо надання яких приймається окремо з кожного кредиту на підставі кредитної заявки);

5.2 кредити, надані відповідно до відкритої кредитної лінії (надаються у межах завчасно визначеного ліміту кредитування без погодження кожного разу з банком його умов);

5.3 кредити гарантовані (банк бере на себе зобов'язання при потребі надати клієнту кредит у визначеному розмірі протягом відповідного періоду (місяця, кварталу, року)).

VI. За характером і способом сплати відсотків:

6.1 кредити з фіксованою відсотковою ставкою;

6.2 кредити з плаваючою відсотковою ставкою; 

6.3 кредити зі сплатою відсотків одночасно з отриманням кредиту (дисконтний кредит).

VII. В залежності від кількості кредиторів: 

7.1 кредити надані одним банком;

7.2 консорціуми (кредити, що надаються кількома банками, один з яких бере на себе роль менеджера, збирає з банків учасників потрібну позичальнику суму ресурсів, укладає з ним договір і надає кредит);

7.3 паралельні кредити (передбачають участь у їх наданні декількома банками. В такому випадку кредит одному позичальникові надають різні банки, але на одних, завчасно погоджених умовах).

У практиці західних банків використовується класифікація кредитів в залежності від їх якісної характеристики: найвищої якості, задовільні,  маржинальний кредит, критичний кредит, збитковий кредит (що підлягає списанню). 

В Положенні Національного банку України «Про порядок кредитування» в залежності від щойно названого критерію класифікації кредити розподіляють на: стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні,  безнадійні.

 

Питання 3. Функції та роль кредиту

 

Питання про функції кредиту е найбільш дискусійним в теорії кредиту. Найчастіше виділяють наступні функції кредиту: перерозподільча, емісійна,  контрольна. Суть та роль кожної з даних функцій наведемо у табл.2.

Таблиця 2 – Характеристика сутності та ролі функцій кредиту

 

 

Продовження табл.2

 

У перехідній економіці роль кредиту зростає, розширюється сфера кредитних відносин, розвиваються методи кредитування та управління кредитом, а саме:

– розширюється сфера застосування кредиту;

– вдосконалюються методи кредитування;

– починає використовуватися комерційний та іпотечний кредити;

– підвищується роль кредиту як джерела інвестицій.

 

Питання 4. Процент за кредит

 

Процент за кредит (позиковий процент) – це плата, яку отримує кредитор від позичальника за користування позиченими коштами.

Показником, що кількісно характеризує плату за кредит, є норма відсотка (Н%) або процентна ставка, що розраховується за формулою:

 

                               (1)

Норма відсотка залежить від величини норми прибутку, яка є максимальною межею норми відсотка. Мінімальну межу норми відсотка точно визначити неможливо, але вона повинна покривати витрати кредитора, пов'язані з даною операцією, і приносити йому хоча б мінімальний дохід.

Основними видами процентних ставок є:

а) ринкова (формується безпосередньо на ринку позикових капіталів);

б) середня (формується за певний період).

На розмір процентної ставки за кредити впливають такі фактори:

– макроекономічні (рівень інфляції: рівень облікової ставки центрального банку; попит та пропозиція на кредитному ринку);

– мікроекономічні (термін користування кредитом; розмір кредиту; рівень ризику).

Для нарахування простих процентів за депозитами і кредитами банків використовують таку формулу:

                                                                                                 (2)

де: К – розмір плати за користування коштами;

С – сума кредиту чи депозиту;

Т – термін користування грошима (у днях);

Н%  –  процентна ставка.

Джерелом оплати позикового відсотка є  прибуток, що його отримує позичальник.

 

 

 

 

 

ТЕМА 2.2. ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ ГРОШОВОГО РИНКУ

 

1. Суть, призначення та види фінансового посередництва. Небанківські фінансово-кредитні установи

2. Банки як суб’єкти посередництва. Функції та принципи побудови банківської системи.

 

Питання 1. Суть, призначення та види фінансового посередництва

 

Як вже зазначалося, передача коштів від «заощаджувачів» до «позичальників» провадиться завдяки прямому та опосередкованому фінансуванню. Розглянемо тепер процес опосередкованого фінансування, тобто передачу коштів за допомогою фінансових посередників.

Основна їхня функція – допомога в передачі коштів від потенційних заощаджувачів до потенційних інвесторів і навпаки. Фінансові посередники створюють свої фонди, беручи кошти в борг у заощаджувачів, за що останнім виплачується процентний дохід. Акумулюючи так кошти, вони надають їх під вищі проценти інвесторам. Різниця між отриманим і виплаченим процентним доходом