Гроші та кредит

На практиці в сучасних умовах функціонує велика кількість банків. В залежності від того або іншого критерію їх можна класифікувати наступним чином (табл.1).

Таблиця 1 – Класифікація банків

 

Продовження табл.1

 

 

Продовження табл.1

 

Продовження табл.1

 

Особливе місце у кредитній системі та на фінансових ринках займають комерційні банки. У більшості країн (в тому числі в Україні) це найчисельніша група фінансових посередників. Комерційний банк – це самостійний фінансово-кредитний заклад, створений шляхом об’єднання пайових внесків засновників (акціонерів). Головною метою його діяльності є залучення на взаємовигідній основі тимчасово вільних коштів підприємств (організацій, громадян, інших банків) та видача кредитів.

Комерційні банки  виконують наступні основні функції:

■ мобілізація тимчасово вільних грошових коштів і перетворення їх в капітал (сконцентровані у вкладах заощадження перетворюються на позиковий капітал, що використовується банками для надання кредитів підприємствам і підприємцям. Використання кредитів забезпечує розвиток виробничих сил країни в цілому. Користувачі позик вкладають кошти в розширення виробництва, купівлю нерухомості, споживчих товарів. В результаті за допомогою банків заощадження перетворюються на капітал);

■ кредитування підприємств, держави та населення;

■ випуск кредитних засобів обігу (кредитних грошей) (є специфічною функцією, що відрізняє банки від інших фінансових інститутів. Сучасний механізм грошової емісії пов'язаний з двома поняттями: банкнотна та депозитна емісія. Відповідно грошова маса виступає в готівковій (банківські білети та розмінна монета) і безготівковій (грошові кошти на рахунках і депозитах в комерційних банках та інших кредитних установах) формах. Частка готівкових грошей складає в промислово розвинутих країнах близько 10%, причому спостерігається її подальше зменшення. Банкнотну емісію здійснює емісійний (центральний) банк, який має монопольне право випуску грошей);

■ здійснення розрахунків та платежів в господарстві;

■ емісійно-засновницька діяльність;

■ консультування, надання економічної та фінансової інформації.

 

Питання 2. Операції комерційних банків

 

Всі операції комерційних банків поділяються на наступні види (рис.1):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1 – Види операцій комерційних банків

1. Пасивні операції – операції, за допомогою яких банки утворять свої ресурси (пасиви). 

Пасиви банків складаються з їхніх власних капіталів і притягнутих засобів. Власний капітал індивідуального банку – це капітал, що належить банкіру. Власний капітал акціонерного банку належить акціонерам і складається з:

– акціонерного капіталу;

–  резервного капіталу;

–  нерозподіленого прибутку поточного року. 

Акціонерний капітал – це капітал, мобілізований шляхом продажу акцій. Його сума дорівнює номінальної вартості випущених акцій. Резервний капітал складається з установчого прибутку, що представляє собою різницю між курсовою і номінальними вартостями випущених акцій, а також із щорічних відрахувань від поточної прибутку. Притягнуті засоби комерційних банків складаються з внесків юридичних і фізичних осіб. За умовами вилучення внески поділяються на

■ термінові (строкові) (внески, що можуть бути вилучені вкладником тільки після закінчення часу, на яке вони були поміщені, чи через визначений час після повідомлення банку про їхнє вилучення); 

■ безстрокові  (вклади до запитання) (внески, що виплачуються банком на першу вимогу вкладника. Вони в основному мають форму внесків на поточні рахунки. Приміщення внесків на поточні рахунки зв'язано з функцією банку як посередника в розрахунках).

Строкові вклади більш стійкі в порівнянні з безстроковою частиною позикових засобів банку. Тому вони можуть служити джерелом не тільки короткострокових, але і середньо, і довгострокових позичок, а також джерелом інвестицій у цінні папери. Відсоток, виплачуваний по строкових вкладах, залежить від терміну, на який поміщений внесок. Чим більше термін, тим вище відсоток.

2. Активні операції – операції, за допомогою яких банки пускають в обіг свої ресурси з метою одержання прибутку. 

3. Акцептні операції пов'язані з акцептом комерційних векселів. Акцепт означає згода боржника платити по виставленому на нього кредитором векселю. Виконання банками акцептних операцій викликане тим, що постачальники товарів не завжди упевнені в платоспроможності свого покупця, що здобуває товари в кредит. Якщо постачальник не упевнений у платоспроможності свого покупця, він вимагає, щоб виставлений їм вексель був акцептований не самим покупцем, а банком чи покупця яким-небудь іншим банком, що користається високою репутацією. 

4. Розрахункові операції – операції зв'язані з функцією банку як посередника в розрахунках. Існує кілька форм розрахунків і видів операцій, які можна об'єднати в дві групи: інкасові й акредитивні.

5. Факторингові операції – вид фінансово-комерційних послуг, суть яких полягає в придбанні банками боргів підприємства. Подальші борги з покупів утримує та організація (банк), яка надає факторингові послуги. 

6. Лізингові операції (від англ. lease – оренда) – складна торгово-фінансова угода, при якій лізингова форма, тобто орендодавець, відповідно до побажань і спеціалізації орендаря купує у виробника визначене майно і здає його в оренду. 

7. Трастові операції (від англ. trust – довіра) – здійснюване комерційними банками доручення на ведення операцій у господарській та інших