justify;">Пірит, халькопірит, галеніт, кiновар, сфалерит, марказит, молібденіт
До цього класу відносяться понад 200 мiнералiв, але за масою вони складають не більше 0,15% вiд маси земної кори.
Хiмiчний склад їхній простий i являє собою сполуки різних елементів з сiркою, тобто цi мiнерали є похiдними H2S.
За розчинністю всі сульфіди поділяють на три групи:
1.розчинні у воді (сульфіди лужних і лужноземельних металів);
2.нерозчинні у воді, але легко розчинні в кислотах (сульфіди заліза, цинку);
3.нерозчинні не тільки у воді, але і в кислотах (сульфіди міді, свинцю).
Пірит – FeS2– сірчаний колчедан (вiд грець. “пiр” - вогонь) – найбiльш поширений мiнерал класу сульфiдiв. Може бути магматичного, метаморфiчного, гiдротермального i осадового генезису. Широко використовується для отримання сiрчаної кислоти,
Кіновар – HgS (iндiйською – “кров дракона”). Колiр криваво-червоний, риса червона, блиск на гранях ромбоедричних кристалiв алмазний. Твердiсть – 2,0–2,5; питома маса 8,0 г/см3, спайнiсть досконала, в тонких уламках просвiчує. Утворюється в результатi гiдротермальних процесiв. Служить рудою для виробництва ртутi i цiнної фарби.
Клас силiкатiв
Кварц, халцедон, опал, кремінь, олівін, амфібол, біотит, мусковіт, каолініт, монтморилоніт, тальк, азбест, ортоклаз, альбіт.
До цього класу вiдноситьсябiля третини всiхвiдомихмiнералiв. На них припадає 75–80% маси всiхмiнералiв земної кори.
Основним елементом кристалохімічної структури силікатів є силіцієвокисневий радикал – тетраедр, способи сполучення яких покладено в основу сучасної кристалохімічної класифікації силікатів (рис. 2.2)
Рис. 2.2. Основні типи зв’язку кремневмісних радикалів:
1, а – ізольовані тетраедри [SiO4]4- з октаедрами Mg, Fe, Ca; 2, б – групи [Si2O7]6- з двох тетраедрів; 3, в, г – кільця [Si3O9]6-; 4, д, е – ланцюги [SiO3]2-; 5, ж– стрічки [Si4O11]6-; 6, з, и – шари з кілець [Si4O10]4-.
Кварц,SiO2– один iз самих поширених в земнiй корi мiнералiв. Вiн є важливою складовою частиною порід, утворених як в глибинiЗемлi, так i на її поверхнi, тобто є породоутворюючим мiнералом магматичних, осадових i метаморфiчних порiд. Кварц складає бiльше 12% маси земної кори.
Зустрiчається у виглядi зернистих агрегатiв, в породах – у виглядi зерен неправильної форми, рiдше (в жилах i пустотах) утворює кристали та друзи. Кристали мають форму шестигранної призми, яка закiнчується з одного або обох кiнцiв шестигранними пiрамiдами. Колiр самий рiзний. Найбiльш прозорий рiзновид кварцу має назву гiрського кришталю. Нерiдко кварц буває забарвленим: димчастий кварц – з сiруватим та чорним вiдтiнками; аметист – з фіолетовимвiдтiнком; морiон – чорний. Часто зустрічаєтьсябілий або молочно-білий кварц. Блиск скляний, на зламі - жирний, спайнiсть дуже недосконала, злам раковистий або нерівний. Твердiсть 7,0; питома маса 2,6 г/см3.
Значнi родовища морiону є в пегматитах Житомирської областi. Тут же знайдений кристал кварцу вагою в 10 т i довжиною в 2,7 м.
Олівін – (Mg,Fe)2[SiO4]. Назва пов’язана з його оливково-зеленим кольором. Зустрiчається у виглядi зернистих агрегатiв та окремих кристалiв короткостовпчастої форми. Колiр його змiнюєтьсявiд жовтого до чорного; найбiльш характерний жовто-зелений, оливковий, зустрiчається i безколiрний. Блиск скляний та жирний, спайнiсть середня і недосконала, злам нерiвний. Твердiстьзмiнюєтьсявiд 6,5 до 7,0; питома маса 3,3–3,5 г/см3. Олiвiн утворюється з магм, бiдних кремнеземом.
Ортоклаз – K[AlSi3O8] вiдноситься до польових шпатiв, якi в земнiй корi мають широке розповсюдження. За хiмiчним складом польовi шпати подiляються на двi пiдгрупи: калiєво-натрiєвi i кальцiєво-натрiєвi.
Ортоклаз – найбiльш поширений мiнерал першої пiдгрупи. Зустрiчається у виглядi зернистих мас i кристалiв призматичної та таблитчастої форми. Колiрбiлий, рожевий. Спайнiсть в двох напрямках пiд кутом 90°, причому в одному напрямку досконала, а в другому – середня. Блиск скляний, твердiсть 6,0; питома маса 2,6 г/см3. Утворюється в результатi магматичних i пегматитових процесiв.
Плагіоклази являють собою безперервний ряд мiнералiв вiд альбiту Na[AlSi3O8] до анортиту Ca[Al2Si2O8]. Вмiст кремнезему (SiO2) поступово спадає вiдальбiту (68,81%) до анортиту (43,28%).
Зустрiчаються у виглядi зернистих агрегатiв, окремих призматичних кристалiв i друз. Твердiсть 6,5; питома маса 2,6–2,7 г/см3. Утворюється при охолодженнi магми. Гарно забарвленi рiзновиди використовуються як облицювальний матерiал.
Великi родовища розробляються в Житомирськiй областi.
Клас галоїдів
галiт, флюорит, сильвін, карналіт
Галогені́ди (галоїди, галіди) – сполуки, до складу яких входять одновалентні аніони галогенів. Солі галоїдних кислот: HF, HCl, HBr, HI.
Звичайно поділяються на солі слабкої флуоридної кислоти – флуориди і солі сильнішої хлоридної кислоти – хлоридиі близькі до них броміди та йодиди. Серед флуоридів найбільш характерними є солі кальцію, серед хлоридів – солі натрію і калію.
Галіт – NaCl (вiд грець. “гальс” - сiль). Галiт є найбiльш поширеним мiнералом цього класу. Вiнзустрiчається в основному у виглядi кристалiчних агрегатiв i лише в рiдких випадках – у виглядi окремих кристалiв кубiчної форми.
Чистий галiт безколiрний або бiлий. Риса бiла, блиск скляний, спайнiсть досконала в трьох напрямках. Твердiсть 3,0; прозорий або просвiчує; питома маса 2,1–2,2 г/см3; крихкий. Легко розчиняється у водi, характерний солоним смаком. Генезис – осадовий.
Клас оксидів і гідроксидів
халцедон, лiмонiт, магнетит, куприт, опал
До цього класу належать мiнерали, котрi є сполуками рiзнихелементiв з киснем або гiдроксильною групою. За кiлькiстюмiнералiв клас займає одне з перших мiсць, але за масою