Ґрунтознавство з основами геології

оолітові

- вапнякові туфиВапняки біохімічні:

- черепашники

- детритусові

- коралові

- фузулінові та ін.Кальцит – СаСО3

КременистіКременисті туфи

Гейзерити

КременіДіатоміти

Трепели

ОпокиОпал – SiO2·H2O

Халцедон – SiO2

Залізисті:

- оксидні

- силікатні

- карбонатніБурі залізняки-Лімоніт –

Fe2O3·nH2O

Гетит – FeOOH

МарганцевіМарганцеві руди-Піролюзит – МnО2

ГалогенідніКам'яна сіль

Калійно-магнезійні 

солі-Галіт – NaCl

Сильвін – KCl

Карналіт –

KCl·MgCl2·6H2O

СульфатніГіпс

Ангідрит-Гіпс – CaSO4·H2O

Ангідрит – CaSO4

ГлиноземистіЛатерити

Боксити-Діаспор – AlO(OH)

Гібсит – Al(OH)3

Фосфатні

(фосфорити)Піщано-глинисті породи з фосфатом кальцію-Апатит – 

Ca5[PO4]3(F, Cl, OH)

 

Органічні породи утворилися в результаті життєдіяльності рослинних і тваринних організмів, подальшого їх відмирання і накопичення залишків. За складом і походженням породи діляться на основні три типи:

−зоогенні (лат. зоо – тварина) утворені із залишків тваринного походження;

−фітогенні або гумусові (лат. гумус – земля, фітос – рослина) складаються з гуміфікованих рослинних залишків;

−сапропелеві (гр. сапрос – гнилий, пелос – мул).

Зоогенні породи складаються з цілих раковин молюсків, уламків раковин (детритуса) або скелетних залишків тваринних організмів (вапняк-черепашник, кораловий вапняк, писальна крейда і ін.).

Фітогенні породи утворюють генетичний ряд порід, початком якого є торф – продукт розкладання рослинної маси у відновному водному середовищі боліт без доступу кисню. В результаті тектонічного занурення торф'яних шарів на глибину в западинах торф зазнає складних процесів вуглефікації і послідовно перетворюється спочатку на буре вугілля, а потім на кам'яне вугілля різного марочного складу. Занурення на глибину більше 7-8 км перетворює кам'яне вугілля на антрацит.

Сапропелеві породи утворюються з сапропелю, що накопичується у застійних водоймищах і є сумішшю мінерального мула і органічної маси, що розклалася, утвореної із залишків простих водоростей і організмів, м'яких тканин тварин. На відміну від вищих рослин, що складаються в основному з клітковини, він утворюється з жирів, білка і вуглеводів м'яких тканин організмів.

Подальше перетворення сапропелю пов'язане з його тектонічним зануренням углиб земної кори. Залежно від глибини занурення, потужності шарів сапропелю, вмісту у ньому органічних речовин можуть утворитися: сапропелеве вугілля, горючі сланці, бітуми, нафта, нафтові гази та ін.

Усі горючі корисні копалини органічного походження мають загальну назву – каустобіоліти (гр. каустос – горючий, біос – життя, літос – камінь).

Структури органічних порід – фітогенні, зоогенні (рис. 3.3).

Текстури органічних порід – шаруваті, безладні, однорідні, землисті.

 

 Рис. 3.3. Структура органогенних осадових порід

 

Характеристика  зоо- і фіто генних, а також сапропелевих порід наведена у табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Характеристика органічних порід

Назва породиКолірСклад

і походженняХарактерні

ознаки

Вапняк-черепашникБілий, жовтийЦілі раковини молюсків, або їх

уламки, скріплені цементомЗа видовим складом молюсків можна визначити вік породи

Писальна крейдаБілийУламки скелетів простих морських організмівЗалишає білу риску на твердих

предметах

ТорфБурийГуміфіковані

частини рослинЛегко

розминається

Буре вугілляБурийЩільний, повністю обвуглецьований торф при температурі до 60-70СЛегка, високопориста маса з фрагментами рослин

Кам'яне вугілля марки Д, Г, Ж, К, ОС, Т, ПАЧорнийПослідовний ряд за ступенем вуглефікації речовини при температурі до 370CБлиск матовий,

сильно тріщинуватий, забруднює

руки

АнтрацитЧорнийВищий ступінь вуглефікації кам'яного вугілля при температурі більше 370CТріщинуватий, блискучий, рук не забруднює

Горючий сланецьТемно-коричневийЩільна глиниста порода із запахом бітумуУ тонких сколах свіжий сланець горить полум'ям, що коптить

Нафта і

горючий газ

(метан CH4)Від білого до

чорногоЗ рідких і газоподібних вуглеводнів рослинного і тваринного походженняМасляниста рідина різної в'язкості, газ – без кольору

 і запаху

Метаморфічні породи

Метаморфічні породи утворюються в результаті перетворення осадових, магматичних або раніше існуючих метаморфічних порід під впливом високої температури, тиску і хімічно активних речовин – рідких і газоподібних флюїдів. 

Мінеральний склад метаморфічних порід визначається з одного боку умовами метаморфізму, а з іншого складом первинних порід. Головними породоутворюючими мінералами метаморфічних порід є кварц, польові шпати, слюда, піроксени, рогова обманка, кальцит. Разом з ними присутні такі мінерали як гранат, хлорит, тальк, серпентин, які утворюються під час метаморфічних процесів.

Структури метаморфічних порід, що виникають в процесі перекристалізації у твердому стані (кристалобластез), є різноманітними кристалічними (рис. 3.4). 

  

Рис. 3.4. Структури метаморфічних порід

а) мармур; б) кварцит; в)  гнейс 

Текстура – найважливіша показна ознака метаморфічних порід. Виділяють сланцювату, смугасту, гнейсову, масивну.

•Сланцюват атекстура обумовлюється паралельним розташуванням у породі наново утворених лускатих, таблитчастих мінералів. Порода розколюється на плитки за цими же напрямками. 

•Смугаста – відрізняється смугастим, шароподібним чергуванням смужок, що відрізняються за складом, кольором або іншими ознаками.

•Гнейсова – виражається у паралельному орієнтуванні подовжених кристалів, чергуванні у породі витягнутих в цьому ж напрямку окремих її частин у вигляді лінз і смужок, що відрізняються мінеральним складом.

•Масивну відрізняє рівномірний розподіл мінералів в породі, так само як і у магматичних породах.

У табл. 3.5наведена характеристика найбільш поширених різновидів метаморфічних порід.

Таблиця 3.5

Найбільш поширені метаморфічні породи