style="text-align: justify;">За своїм походженням усі гірські породи розділяються на три великі групи:
магматичні, утворені магматичними процесами;
осадові, пов'язані з екзогенними процесами, що протікають на поверхні Землі і в гідросфері;
метаморфічні, що утворюються в результаті перекристалізації магматичних і осадових порід в надрах Землі (метаморфічні процеси).
Магматичні і метаморфічні породи складають 95% маси земної кори.
Основними діагностичними ознаками під час вивчення порід є їх структурно-текстурні особливості і речовинний склад.
Під структурою гірської породи розуміється форма, розмір мінералів, уламків або органічних залишків, з яких вона складається, а також ступінь кристалічності породи. Наприклад – повнокристалічна, аморфна або оолітова структури.
Текстура породи – це особливості просторового і взаємного розташування в ній мінералів, уламків і інших складових породи. Наприклад – масивна, шарувата, плямиста текстури.
Речовинний склад гірських порід. Складовими частинами гірських порід можуть бути: зерна мінералів, нерозкристалізована речовина магми (вулканічне скло), уламки раніше існуючих порід та мінеральна речовина різного складу, що їх цементує, органічні рештки тваринного й рослинного походження, космічний пил та метеорити.
Магматичні породи
Магматичні гірські породи утворюються в результаті охолодження рідкого силікатного розплаву – магми, що поступає з глибинних магматичних осередків. В цілому за умовами кристалізації магматичні породи розділені на три класи:
плутонічні (інтрузивні), утворені в результаті тривалого охолодження й кристалізації магми на значних глибинах;
вулканічні (ефузивні), утворені в умовах денної поверхні або у підводних умовах з лави (магми, з якої вийшли розчинені в ній гази);
гіпабісальні, що утворилися в результаті застигання магми в зонах, близьких до денної поверхні.
Інтрузивні породи мають повнокристалічну– гіганто-, крупно-, середньо- або дрібнозернисту структуру з розміром мінеральних зерен відповідно: більше 10, 5-10, 2-5 і 0,5-2 мм (рис. 3.1). Текстура порід масивна, обумовлена рівномірним розподілом в них зерен різних мінеральних видів.
Рис. 3.1. Структури магматичних порід (під мікроскопом):
а – повно- кристалічна, б – порфіроподібна, в – флюїдальна, г – приховано кристалічна, д– порфірова
Ефузивні породи мають прихованокристалічну, аморфну (склувату) структуру основної маси; в якій можуть бути включені лише окремі кристали тугоплавких мінералів. Текстура магматичних порід масивна, нерідко пориста.
Відповідно до діючого "Петрографічного кодексу України" (1999 р.), всі магматичні породи за процентним вмістом у них SiO2 умовно поділяються на чотири великі групи: кислі (64–78%), середні(53–64%), основні (44–53%) та ультраосновні(30–44%). Така систематизація разом з інформацією про походження магматичних порід дозволила провести їх класифікацію. Її спрощений варіант наведено у табл. 3.1.
Осадові породи
Осадові породи утворюються різними способами:
•в результаті накопичення уламків порід, залишків рослин і тварин;
•шляхом випадіння в осад солей та інших хімічних сполук;
•сумісним проявом указаних процесів, зокрема за участю процесів утворення продуктів вулканічних вивержень.
Таблиця 3.1
Класифікація магматичних гірських порід
•
Групи порід за хімічним складом (за вмістом SiO2, %)Класи порід за умовами
утворенняПородоутворюючі мінерали
порід
Плутонічні
(інтрузивні)Вулканічні
(ефузивні)
Кислі
(64-78 %)ГранітРіоліт,
обсидіанКалієві польові шпати, кварц (25-45%), кислі плагіоклази, біотит, мусковіт, зрідка рогова обманка
Середні
(53-64 %)Діорит
(нормальний ряд)АндезитСередні плагіоклази – близько 70%, рогова обманка, зрідка піроксени, біотит
Сієніт
(лужний ряд)ТрахітКалієві польові шпати – 60-90 %, кислі плагіоклази, рогова обманка, зрідка біотит та піроксени
Основні
(44-53 %)Габро,
лабрадорит,
піроксенітБазальтПіроксени, основні плагіоклази, рогова обманка, олівіни
Ультраосновні
(30-44%)Дуніт,
ПеридотитПікрит,
КімберлітОлівін, піроксени, зрідка біотит, рогова обманка
Залежно від способу утворення і складу осадові породи поділяються на:
−уламкові,
−глинисті,
−хімічні (хемогенні),
−органічні (органогенні),
−змішані,
−вулканогенно-осадові.
Мінеральні осади, з яких формуються осадові породи, накопичуються шарами і нашаруваннями різної потужності. Тому загальною ознакою осадових утворень є їх шарувата макро- і мікроструктура.
Уламкові породи – складаються з уламків і глинистих утворень – продуктів руйнування порід, що складають поверхню земної кори.
Структури уламкових порід можуть бути грубоуламковими, піщаними, пиловими, глинистими (рис. 3.2).
Рис. 3.2. Структура уламкових осадових порід
Текстури уламкових порід – рихлі, зцементовані, шаруваті, землисті.
Класифікація уламкових порід враховує три основні ознаки – розмір уламків, їх обкатаність і монолітність (зцементованість породи) (табл. 3.2).
Таблиця 3.2
Класифікація уламкових порід
Групи порідРозмір
уламків, ммНайменування порід
Пухкі породиЗцементовані породи
Гострокутні уламкиОбкатані уламкиГострокутні уламкиОбкатані
уламки
Грубо-уламкові
(псефіти)> 200БрилиВалуниБрилові брекчіїВалунні конгло-мерати
10-200ЩебіньГалечникБрекчіїКонгломерати
2-10ЖорстваГравійЖорств’яникиГравеліти
Піщані
(псаміти)1-2Піски грубозернистіПісковики грубозернисті
0,5-1Піски крупнозернистіПісковики крупнозернисті
0,25-0,5Піски середньозернистіПісковики середньозернисті
0,1-0,25Піски дрібнозернистіПісковики дрібнозернисті
Алевритові
(алеврити)0,01-0,1АлевритиАлевроліти
Глинисті
(пеліти)< 0,01ГлиниАргіліти
Хімічні породи виникли за рахунок продуктів хімічного розкладання інших порід в умовах поверхні земної кори або в результаті випадання солей та інших сполук на дні водоймищ. Класифікацію хімічних порід розроблено на основі їх хімічного складу (табл. 3.3). Структури хімічних порід – кристалічні, прихованокристалічні, оолітові. Текстури – шаруваті, землисті, натічні.
Таблиця 3.3
Класифікація хімічних і біохімічних осадових порід
Групи порідХімічні породиБіохімічні породиМінеральний склад
КарбонатніВапняки хемогенні:
- пелітоморфні
-