Ґрунтознавство з основами меліорації

Роботи з бонітування ґрунтів проводиться в наступній послідовності:

• уточнення природно-сільськогосподарського районування земельного фонду;
• ускладання списку агровиробничих груп ґрунтів;
• агроекологічне обґрунтування розміщення культур;
• збір та аналіз даних про властивості ґрунтів;
• вибір еталонних ґрунтів для природно – сільськогосподарських районів і зон вирощування культур;
• розробка шкал бонітування ґрунтів.

Для розрахунку шкал загального бонітування використовують такі основні показники:

валові запаси гумусу в метровому шарі ґрунту, m\га;

максимально можливі запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту, мм;

вміст рухомих форм азоту, фосфору, калію в орному (0 – 30 см) шарі ґрунту, кг/m.

Так, наприклад, валові запаси гумусу в метровому шарі ґрунту (Н) визначають за формулою

Н = 100 * В * Р, (10. 2)

де В – об’ємна маса ґрунту, г\см3;

Р – вміст гумусу, %.

У випадку окремого бонітування використовують такі основні показники:

• вміст гумусу в орному шарі та в нижніх горизонтах, %;
• потужність гумусового профілю, см;
• вміст фізичної глини, %.

Інші показники властивостей ґрунтів використовують як поправочні коефіцієнти до основних балів бонітету. До них належать:

• індекс фізичного стану;
• ступінь засолення;
• ступінь кислотності (по рН сольовому) ;
• ступінь скелетності;
• оглеєння (глибина і ступінь) ;
• ступінь змитості (еродованості) ;
• вміст рухомих форм поживних елементів (фосфору і калію).

У разі прийняття за бонітувальну ознаку кислотності ґрунту еталоном вважають ґрунт з нейтральною реакцією (рН=7. 0) і бали бонітету визначають за формулами:

- для слабокислих і кислих ґрунтів:

Б=100 + 100; (10. 3)

для слаболужних і лужних ґрунтів:

 , (10. 4)

де   – показник pH сольової витяжки оцінюваної агрогрупи ґрунтів.

Бали бонітету за вмістом мулу і фізичної глини визначають, виходячи з наступного еталону: 100 балів становить ґрунт з 27% мулу і 45% фізичної глини.

Дані про властивості ґрунтів збирають окремо по угіддях, природно-сільськогосподарських районах, агровиробничих групах ґрунтів.

У процесі збирання первинної інформації про природні властивості ґрунтів використовують наступні матеріали:

• списки господарств, що входять у природно-господарський район;
• списки видів ґрунтів та їх агровиробничих груп;
• дані про морфологію, водно-фізичні і фізико-хімічні властивості ґрунтів.

Шкали часткового бонітування ґрунтів розробляють у наступному порядку:

визначають перелік культур відносно яких розраховуються бали бонітування ґрунтів конкретного природно-сільськогосподарського району;

встановляють бали бонітування ґрунтів за окремими їх властивостями, від яких залежить урожайність сільськогосподарських культур;

визначають рівень впливу окремих показників якості ґрунтів на урожайність культур;

розраховують загальні бали бонітету ґрунтів відносно прийнятих культур згідно з переліком агровиробничих груп ґрунтів природно-сільськогосподарського району;

розробляють бали бонітування ґрунтів для зони вирощування культури.

Середньозважений бал бонітування ґрунтів визначають за формулою:

 , (10. 5)

де Бср. зв. – середньозважений (загальний) бал бонітету природно-сільськогосподарського району;

Б1, Б2, … Бп – часткові бали бонітету вирощуваних культур;

П1, П2, … Пп – площі посівів цих культур.

Для орієнтування в таблиці 10. 1 подані бали бонітету ґрунтів стосовно окремих культур Українського Полісся і Карпат.

Як видно із таблиці 10. 1, за даними часткового бонітування ґрунтів, орні землі Полісся і Карпат найбільш придатні для вирощування картоплі, озимого жита і льону.

 

Бонітування ґрунтів у системі земельного кадастру є науковою основою раціонального і високопродуктивного використання земельних ресурсів країни, підвищення родючості ґрунтів і врожайності сільськогосподарських культур.

Показники бонітування ґрунтів забезпечують планові органи і сільськогосподарські підприємства необхідною інформацією про землю, як головний засіб виробництва у сільському господарстві. Ці дані потрібні для науково обґрунтованого визначення плати за землю, планування, організації, розміщення і спеціалізації сільського господарства, оцінки результатів виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств, удосконалення системи господарсько-договірних відносин, державних і ринкових цін на сільськогосподарську продукцію, матеріально-технічне постачання, оподаткування, кредитування тощо.

Так, наприклад, середньозважений бонітет ґрунтів використовують під час розподілу паїв, використання мінеральних добрив та ін.

Важливе значення має бонітування ґрунтів і для охорони ґрунтового покриву від ерозії, заболочування, вторинного засолення та забруднення ґрунтів під дією техногенних чинників.

Контрольні запитання

Що розуміють під родючістю ґрунту?

Що є чинником родючості ґрунту?

Назвіть основні ґрунтові режими від параметрів яких залежить рівень родючості ґрунту.

Які види родючості розрізняє економічна наука?

Чим визначається природна (потенціальна) родючість ґрунту?

Що таке штучна (ефективна) родючість?

Чим характеризується абсолютна родючість ґрунту?

Чим характеризується відносна родючість ґрунту?

Назвіть найбільш родючі ґрунти України.

Чим досягається підвищення родючості ґрунту?

Що розуміють під агровиробничим групуванням ґрунтів?

Для чого використовують матеріали агровиробничого групування ґрунтів?

Охарактеризуйте основні ознаки, за якими ґрунтові різновиди об’єднують в агровиробничі групи.

Назвіть морфологічні признаки, що відображають відмінності у родючості ґрунтів.

Які фізичні і хімічні показники використовують для об’єднання ґрунтових різновидів в агровиробничі групи?

Назвіть головні чинники, які враховують при агровиробничому групуванні зрошуваних земель.

Які землі виділяють при агровиробничому групуванні осушених земель?

Як позначається агровиробнича група ґрунтів?

Що таке бонітування ґрунтів?

Яка основна мета бонітування ґрунтів?