Ґрунтознавство з основами меліорації

За хімічними властивостями  і  є аналогами  і  . Тому поведінка їх в біологічному кругообігу речовин подібна до поведінки зазначених елементів. Кореневі системи рослин однаково засвоюють як кальцій, так і стронцій, як калій, так і цезій. Щоб зменшити засвоєння рослинами цих радіоактивних ізотопів, слід підвищувати концентрацію  і   шляхом внесення мінеральних добрив.

Розподіл радіоактивних елементів по профілю ґрунту залежить від механічного складу і водного режиму ґрунту. На глинистих і суглинкових ґрунтах з непромивним режимом основна частина радіонуклідів антропогенного походження протягом багатьох років зберігається у верхньому (до 10 см) шарі ґрунту. Отже, швидкість вертикальної міграції на таких ґрунтах дуже низька. Значно швидше мігрують радіонукліди вглиб піщаних ґрунтів. За 10-15 років вони проникають на глибину до 40-50 см. При досягненні рівня ґрунтових вод вони починають мігрувати горизонтально і можуть потрапити в гідрографічну мережу.

Радіонукліди, що випали на поверхню ґрунту, виносяться за межі забрудненої території поверхневим стоком води. За даними Ф. А. Тихомирова (1988), на рівнинних територіях гумідних ландшафтів поверхневий і ґрунтовий стоки  за рік становлять 0, 4% загального його запасу, а в гірських районах – до 5%. Період напівочищення орного горизонту з урахуванням радіоактивного розпаду становить приблизно 0, 4-0, 7 періоду піврозпаду  і  , тобто 10-20 років. Радіоактивні ізотопи  і , які увійшли до складу гумусу, залишаються в ґрунті на сотні років.

Отже, самоочищення ґрунтів від радіоактивного забруднення залежить від періоду розпаду радіоактивних ізотопів та їх міграційної здатності. Прискорити цей процес можна вивезенням з поля біомаси рослин, яка засвоїла з ґрунту радіоактивні елементи.

Контрольні запитання

Чим обумовлена радіоактивність ґрунтів?

Чим виражається радіоактивність ґрунтів?

Які існують види радіоактивності?

Чим зумовлюється природна радіоактивність ґрунтів?

На які групи поділяють природні радіоактивні елементи?

Що таке первинні природні радіоактивні елементи?

Що являє собою ряд урану?

Що являє собою ряд актинію?

Що являє собою ряд торію?

Що являють собою космогенні радіоактивні елементи?

Чим зумовлена штучна радіоактивність ґрунтів?

Охарактеризуйте джерела радіоактивного забруднення території.

Назвіть форми сполук радіоактивних елементів.

Охарактеризуйте обмінні форми сполук радіоактивних елементів.

Який характер вбирання необмінних форм сполук радіоактивних елементів ґрунтом?

Від чого залежить розподіл радіоактивних елементів по профілю ґрунту?

10 Агровиробниче групування та бонітування ґрунтів

10. 1 Родючість ґрунту та її види

Родючість ґрунту – це здатність його задовольняти потреби рослин у необхідних для них поживних речовин і вологості.

Родючість – невідємна специфічна властивість ґрунту. Вона створюється у процесі ґрунтоутворення і безпосередньо змінюється залежно від характеру хімічних, фізичних, фізико-хімічних та біологічних процесів.

Всі чинники життя рослин, крім світла, є чинниками родючості ґрунту. Рівень родючості ґрунту визначають кількісним показником того чи іншого чинника. Для нормального росту і розвитку рослин ґрунт повинен мати:

• оптимальний вміст макро – і мікроелементів в легкодоступній для рослин формі;
• оптимальний вміст води в доступній для рослин формі (насамперед капілярної) ;
• достатню кількість кисню;
• достатню кількість тепла.

У ґрунті не повинно бути шкідливих для рослин сполук (кислот, лугів та ін.).

Рівень родючості залежить від певних параметрів ґрунтових режимів.

Основними ґрунтовими режимами є: температурний, водний, повітряний, поживний, сольовий, окислювально-відновний та ін.

Економічна наука розрізняє такі види (категорії) родючості ґрунту: природну (або потенційну), штучну (або ефективну), абсолютну і відносну.

Природна родючість визначається властивостями і режимами цілинних (природних) ґрунтів, яка формується під впливом природних чинників. Це та родючість, яку має ґрунт у природному стані без втручання людини.

Ділянки землі за своєю природною родючістю неоднакові. Крім того, запаси поживних речовин у ґрунті ще не визначають їх фактичного використання рослинами, а характеризують лише потенційну родючість ґрунту.

У процесі виробничої діяльності людина вносить істотні зміни в хід і спрямування природних процесів ґрунтоутворення.

Такі зміни зумовлюються обробітком ґрунту, внесенням добрив, меліоративними заходами та ін. Отже, штучна родючість – це результат цілеспрямованого впливу людини на поліпшення властивостей ґрунту.

У літературі часто використовують синоніми видів родючості. Штучну родючість розглядають як ефективну.

Інші автори розуміють під ефективною родючістю сукупність природної і штучної родючості. Крім того, замість терміну ефективна використовують термін економічна родючість.

При використанні землі необхідно враховувати не тільки її природні властивості, але й затрати коштів і праці. Це означає, що родючість виступає як абсолютна і відносна.

Абсолютна родючість ґрунту характеризується урожайністю з одиниці земельної площі.

Але натуральні показники не дають повної характеристики економічного значення якості землі. Тому для оцінки земель застосовують вартісні показники: вартість валової продукції, розмір чистого і диференціального доходу, окупність затрат.

Відносна родючість характеризується кількістю одержуваної продукції на одиницю затрат.

У цілому ґрунти України мають високу природну родючість.

Найродючіші типові чорноземи, чорноземи звичайні і південні, що займають відповідно 18, 1; 27, 7; і 8, 9 відсотків від загальної орної площі України.

Збільшення родючості ґрунту досягається впровадженням раціональних сівозмін, правильною системою обробітку ґрунту, внесенням органічних і мінеральних добрив, меліоративними заходами та ін.

10. 2 Агровиробниче групування ґрунтів